Zyzomys palatilis
| ?Zyzomys palatilis | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Хребетні (Vertebrata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Підклас: | Звірі (Theria) |
| Інфраклас: | Плацентарні (Eutheria) |
| Надряд: | Гризуни (Glires) |
| Ряд: | Мишоподібні (Muriformes) |
| Підряд: | Мишовиді (Myomorpha) |
| Родина: | Мишеві (Muridae) |
| Підродина: | Murinae |
| Триба: | Hydromyini |
| Рід: | Zyzomys |
| Вид: | Zyzomys palatilis (Kitchener, 1989) |
| Посилання | |
 EOL: | 1179467 |
 ITIS: | 585619 |
 МСОП: | 23327 |
 NCBI: | 442624 |
Zyzomys palatilis або карпентарійський скельний щур — вид мишоподібних гризунів родини мишеві (Muridae). Є ендеміком Австралії.
Таксономія
Вид був описаний в 1989 році Дарреллом Кітченером.[2] Голотипом була вагітна самка, знайдена в глибокій ущелині Ехо на ранчо Wollogorang Station на Північній Території.
Опис
Це невеликий гризун, його тіло довжиною в середньому 19,7 см, хвіст около 17 см, важить до 136 грам. Шерсть на верхній половина тіла сіро-кориичнева, живіт білий. В хвосту накопичується жир, що надає йому витовщеної, морквиноподібної форми, шкіра на хвості тонка і легко пошкоджується.
Екологія
Гризун веде нічний спосіб життя, вдень ховаючись в розщелинах скель і печерах. Зазвичай, менш ніж в 100 метрах від місця проживання тварини є джерело води. 84% його раціону складають плоди дводольних і насіння. Індивідуальний ареал проживання самців і самиць однаковий: близько 1,1 га.
Розмножується звір протягом всього року. По досягненні дворічного віку самки можуть народжувати до чотирьох разів на рік. народжуючи від 1 до 3 мишенят.
Поширення
Гризун мешкає в дуже обмеженому ареалі: на Північній Території біля затоки Карпентарія. Вид відомий лише за п'ятьма знахідками в розщелинах серед пісковикових пагорбів; невідомо на якій території він проживав в минулому. Він мешкає в мусонному лісі, що росте на кам'янистих схилах ярів і на осипах.
Збереження
Імовірно, популяція Zyzomys palatilis складає менше 2000 особин. Основну загрозу становлять пожежі, що можуть виникати в кінці сезону посухи. Імовірно, на гризуна полюють здичавілі коти.
МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться на межі зникнення. Були розроблені програми зі збереження виду, включно з розведенням в неволі.[3]
Примітки
- ↑ Woinarski, J.; Burbidge, A.A. (2016). Zyzomys palatalis. с. e.T23327A22457211. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-1.RLTS.T23327A22457211.en.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|url=(довідка) - ↑ Kitchener, D.J. (1989). Taxonomic appraisal of Zyzomys (Rodentia, Muridae) with descriptions of two new species from the Northern Territory, Australia. Records of the Western Australian Museum. 14 (3): 331—373. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- ↑ [1] [Архівовано 10 березня 2021 у Wayback Machine.] Revised Recovery Plan for the Carpentarian Rock-Rat, Zyzomys palatalis (January 2003)
- ↑ Australian endangered species: Carpentarian Rock-rat. The Conversation. 26 вересня 2013. Архів оригіналу за 2 листопада 2017. Процитовано 23 квітня 2018.
- ↑ Department of the Environment (2018). Zyzomys palatalis – Carpentarian Rock-rat, Aywalirroomoo. Species Profile and Threats Database (англ.). Australian Government. Процитовано 23 квітня 2018.