Бекасниця

Бекасниця
Rhagio mystaceus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Родина: Бекасницеві (Rhagionidae)
Підродина: Rhagioninae
Рід: Бекасниця (Rhagio)
Fabricius, 1775[1]
Типовий вид
Musca scolopacea
Linnaeus, 1758
Синоніми
  • Leptis Fabricius, 1805[2]
Вікісховище: Rhagio

Бекасниця[3] (Rhagio) — всесвітній рід хижих лускокрилих. Налічується близько 170 видів. Їх можна відрізнити від інших рагіонід за відкритою анальною коміркою на крилах і відсутністю ниркоподібної аристи[4].

Furia ithacensis — вид патогенного гриба в Америці, який викликає смертельне захворювання мух, зокрема бекасів[5].

Види

  • Rhagio acutatus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio albibarbis (Bigot, 1887)[7]
  • Rhagio albicornis (Say, 1823)[8]
  • Rhagio albipilosus Becker, 1921[9]
  • Rhagio albus Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio algericus (Becker, 1906)[11]
  • Rhagio alumnus Walker, 1852[12]
  • Rhagio amurensis Makarkin, 1992[13]
  • Rhagio annulatus (De Geer, 1776)[14]
  • Rhagio apiciflavus Yang & Yang, 1991[15]
  • Rhagio apiciniger Yang, Zhu & Gao, 2005[16]
  • Rhagio apicipennis (Brunetti, 1909)[17]
  • Rhagio arcuatus (Meijere, 1911)[18]
  • Rhagio astictus Yang & Yang, 1994[19]
  • Rhagio aterrimus Zeegers & Álvarez, 2016[20]
  • Rhagio balcanicus (Strobl, 1902)[21]
  • Rhagio basalis (Philippi, 1865)[22]
  • Rhagio basiflavus Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio basimaculatus Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio basiniger Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio bawanglinganus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio beckeri Lindner, 1923[24]
  • †Rhagio bifurcatus (Meunier, 1902)[25]
  • Rhagio biroi Szilády, 1934[26]
  • Rhagio bisectus Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio bitaeniatus (Bellardi, 1862)[27]
  • Rhagio brunneipennis Leonard, 1930[28]
  • Rhagio calcaratus Statz, 1940[29]
  • Rhagio californicus Leonard, 1930[28]
  • Rhagio capnopterus (Wiedemann, 1828)[30]
  • Rhagio cavannae (Bezzi, 1898)[31]
  • Rhagio centrimaculatus Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio chillcotti James, 1965[32]
  • Rhagio chonganus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio chongqinensis Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio choui Yang & Yang, 1997[10]
  • Rhagio chrysopilaeformis (Bezzi, 1898)[31]
  • Rhagio chrysostigma (Loew, 1857)[33]
  • Rhagio cinerascens (Röder, 1884)[34]
  • Rhagio cinereus (Zetterstedt, 1842)[35]
  • Rhagio cingulatus (Loew, 1856)[36]
  • Rhagio conspicuus Meigen, 1804[37]
  • Rhagio corsicanus Becker, 1910[38]
  • Rhagio costalis Matsumura, 1911[39]
  • Rhagio costatus (Loew, 1862)[40]
  • Rhagio costimaculatus Matsumura, 1916[41]
  • Rhagio crassitibia Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio dashahensis Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio dichromaticus Chillcott, 1965[42]
  • Rhagio difficilis Becker, 1921[43]
  • Rhagio dimidiatus (Loew, 1863)[44]
  • Rhagio discoidalis (Brunetti, 1912)[45]
  • Rhagio dulonjianganus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio elenae Soboleva, 1991[46]
  • Rhagio expansus James, 1964[47]
  • †Rhagio expassus (Meunier, 1910)[48]
  • †Rhagio exporrectus (Meunier, 1910)[48]
  • †Rhagio expositus (Meunier, 1910)[48]
  • †Rhagio exsanguis Meunier, 1910[48]
  • Rhagio fanjingshanus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • †Rhagio fascinatoris (Meunier, 1910)[48]
  • Rhagio ferruginosus ssp. griseicollis Frey, 1954[49]
  • Rhagio ferus (Meunier, 1910)[48]
  • Rhagio flavicornis (Macquart, 1826)[50]
  • Rhagio flavimarginatus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio flavimedius (Coquillett, 1898)[51]
  • Rhagio floralis Panzer, 1804[52]
  • Rhagio floreus Panzer, 1804[52]
  • Rhagio floridensis Chillcott, 1965[42]
  • Rhagio formosus Bezzi, 1912[53]
  • †Rhagio fossitius Melander, 1949[54]
  • Rhagio freyae Lindner, 1923[24]
  • Rhagio fuscus (Wiedemann, 1828)[30]
  • Rhagio fuscipennis (Meigen, 1820)[55]
  • Rhagio gansuensis Yang & Yang, 1997[10]
  • Rhagio gracilis (Johnson, 1912)[56]
  • Rhagio graeculus (Loew, 1869)[57]
  • Rhagio grandis Szilády, 1934[58]
  • Rhagio guadarramensis Strobl, 1909[59]
  • Rhagio guangxiensis Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio guizhouensis Yang & Yang, 1992[60]
  • Rhagio hainanensis Yang & Yang, 1997[10]
  • Rhagio hangzhouensis Yang & Yang, 1989
  • Rhagio henanensis Yang, Zhu & Gao, 2002[61]
  • Rhagio houae Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio huangi Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio huashanensis Yang & Yang, 1997[10]
  • Rhagio hyaloptera (Wiedemann, 1828)[30]
  • Rhagio idaeus Bezzi, 1908[62]
  • Rhagio immaculatus (Meigen, 1804)[37]
  • Rhagio incisus (Loew, 1872)[63]
  • Rhagio insularis Becker, 1921[43]
  • Rhagio inurbana (Aldrich, 1915)[64]
  • Rhagio inutilis Walker, 1848[65]
  • Rhagio iriomotensis Nagatomi & Nagatomi, 1990[66]
  • Rhagio itoi Nagatomi, 1952[67]
  • Rhagio japonicus Matsumura, 1916[41]
  • Rhagio javanus Lindner, 1925[68]
  • Rhagio jinxiuensis Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio karafutonis Matsumura, 1916[41]
  • Rhagio korinchiensis Edwards, 1919[69]
  • Rhagio latifrons Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio latipennis (Loew, 1856)[36]
  • Rhagio libanonicus Szilády, 1934[58]
  • Rhagio lineola Fabricius, 1794[70]
  • Rhagio longshengensis Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio longzhouensis Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio lugens (Philippi, 1865)[22]
  • Rhagio luteus Soboleva, 1984[71]
  • Rhagio lutifaciatus Okada, 1941[72]
  • Rhagio maculatus (De Geer, 1776)[14]
  • Rhagio maculifer (Bigot, 1887)[7]
  • Rhagio maculipennis (Loew, 1854)[73]
  • Rhagio maolanus Yang & Yang, 1993[74]
  • Rhagio matsumurae Lindner, 1923[24]
  • Rhagio medeae Iacob, 1971[75]
  • Rhagio meridionalis Yang & Yang, 1993[76]
  • Rhagio miyonis Nagatomi, 1952[67]
  • Rhagio mongolicus Lindner, 1923[24]
  • Rhagio montanus Becker, 1921[43]
  • Rhagio montivagus Edwards, 1919[69]
  • Rhagio morulus Nagatomi, 1971[77]
  • Rhagio mystaceus (Macquart, 1840)[78]
  • Rhagio naganensis Nagatomi, 1952[67]
  • Rhagio nagatomii Yang & Yang, 1997[10]
  • Rhagio napoensis Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio neimengensis Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio niger (Meigen & Wiedemann, 1820)[55]
  • Rhagio nigratus (Philippi, 1865)[22]
  • Rhagio nigrifemur Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio nigritibia Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio ningminganus Yang & Yang, 1993[23]
  • Rhagio notatus (Meigen, 1820)[55]
  • Rhagio ochraceus (Loew, 1862)[40]
  • Rhagio olgae Soboleva, 1991[46]
  • Rhagio olsufjevi Soboleva, 1989[79]
  • Rhagio orestes Chillcott, 1965[42]
  • Rhagio pallidipennis Becker, 1921[43]
  • Rhagio pallidistigma (Meijere, 1924)[80]
  • Rhagio pallipilosus Yang, Zhu & Gao, 2005[16]
  • Rhagio palpalis (Adams, 1904)[81]
  • Rhagio perdicaceus Frey, 1954[49]
  • Rhagio petrovae Soboleva, 1989[79]
  • Rhagio philippinensis Frey, 1954[49]
  • Rhagio pilosus Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio plumbeus Say, 1823[8]
  • Rhagio poecilopterus Bezzi, 1908[62]
  • Rhagio politaeniatus (Bellardi, 1862)[27]
  • Rhagio pollinosus Leonard, 1930[28]
  • Rhagio pseudastictus Yang & Yang, 1994[19]
  • Rhagio puellaris Nagatomi, 1971[77]
  • Rhagio pullatus (Coquillett, 1898)[51]
  • Rhagio punctipennis (Say, 1823)[8]
  • Rhagio rolandi Becker, 1921[9]
  • Rhagio rondanii Bezzi, 1908[62]
  • Rhagio sabahensis Nagatomi & Nagatomi, 1990[66]
  • †Rhagio samlandicus (Meunier, 1916)[82]
  • Rhagio sardous Szilády, 1934[58]
  • Rhagio scapulifer (Bigot, 1887)[7]
  • Rhagio schmidti Lindner, 1931[83]
  • Rhagio scolopaceus (Linnaeus, 1758)[84]
  • Rhagio separatus Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio shaanxiensis Yang & Yang, 1997[10]
  • Rhagio sheni Yang, Zhu & Gao, 2003[61]
  • Rhagio shennonganus Yang & Yang, 1991[15]
  • Rhagio shimai Nagatomi & Nagatomi, 1990[66]
  • Rhagio shiraki Szilády, 1934[26]
  • Rhagio sikisimanus Nagatomi, 1972[85]
  • Rhagio simushirus Soboleva, 1989[79]
  • Rhagio singularis Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio sinuatus Edwards, 1919[69]
  • Rhagio songae Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio sordidus (Loew, 1862)[86]
  • Rhagio stigmosus Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio strigosus Meigen, 1804[37]
  • Rhagio subannulatus (Philippi, 1865)[22]
  • Rhagio subpilosus (Becker, 1892)[87]
  • Rhagio taorminae Becker, 1921[43]
  • Rhagio terminalis (Loew, 1861)[88]
  • Rhagio tipuliformis Fabricius, 1794[70]
  • Rhagio tonsa (Loew, 1869)[57]
  • Rhagio triangulatus (Brunetti, 1920)[89]
  • Rhagio tringarius (Linnaeus, 1758)[84]
  • Rhagio tuberculatus Yang, Yang & Nagatomi, 1997[10]
  • Rhagio turcicus Lindner, 1931[90]
  • Rhagio unicolor (Brunetti, 1912)[45]
  • Rhagio uniguttatus (Osten Sacken, 1881)[91]
  • Rhagio validus (Meunier, 1899)[92]
  • Rhagio venetianus Becker, 1921[43]
  • Rhagio vermileonoides Frey, 1954[49]
  • Rhagio vertebratus (Say, 1823)[8]
  • Rhagio wenxianus Yang, Zhu & Gao, 2005[16]
  • †Rhagio wheeleri Melander, 1949[54]
  • Rhagio wuyishanus Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio xanthodes Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio yasumatsui Nagatomi, 1972[85]
  • Rhagio zhaoae Yang, Dong & Zhang, 2016[6]
  • Rhagio zhejiangensis Yang & Yang, 1989
  • Rhagio zhuae Yang, Dong & Zhang, 2016[6]

Примітки

  1. ↑ Fabricius, J.C. (1775). Systema entomologiae, sistens insectorum classes, ordines, genera, species, adiectis synonymis, locis, descriptionibus, observationibus. Flensbvrgi et Lipsiae [= Flensburg & Leipzig]: Kortii. с. [32] + 832. Процитовано 20.02.2021.
  2. ↑ Fabricius, Johann Christian (1805). Systema antliatorum secundum ordines, genera, species. Bransvigae: Apud Carolum Reichard. с. i—xiv, 1—373. Процитовано 05.06.2020.
  3. ↑ Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 150.
  4. ↑ Stubbs, A. & Drake, M. (2001). British Soldierflies and Their Allies: A Field Guide to the Larger British Brachycera. British Entomological & Natural History Society. с. 512 pp. ISBN 1-899935-04-5.
  5. ↑ Young, Christine. Furia ithacensis - Pathogenic Fungus on Snipe Fly (Rhagio sp.) - by Christine Young - JungleDragon. www.jungledragon.com (англ.). Процитовано 30.12.2022.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Yang, D.; Dong, H.; Zhang, K.Y. (2016). Diptera. Rhagionidae Athericidae. Т. 65. Fauna Sinica. Insecta. с. ii + 472 pp.
  7. ↑ а б в Bigot, J.M.F. (1887). Diptères nouveaux ou peu connus. Leptidi J. B. (Meigen, System. Beschr., II, 1820). Bulletin de la Société Zoologique de France. 12: 97—118. Процитовано 29.08.2022.
  8. ↑ а б в г Say, Thomas (1823). Descriptions of dipterous insects of the United States. Journal of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. 3: 73—104. Процитовано 01.05.2020.
  9. ↑ а б Becker, T. (1921). Neue Dipteren meiner Sammlung. Rhagionidae (PDF). Zeitschrift für Wissenschaftliche Insektenbiologie. 11: 41—48. Процитовано 30.11.2022.
  10. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Yang, D.; Yang, C.K.; Nagatomi, A. (1997). The Rhagionidae of China (Diptera). South Pacific Study. 17 (2): 113—262.
  11. ↑ Becker, Th (1907). Die Ergebnisse meiner dipterologischen Frühjahrsreise nach Algier und Tunis, 1906. Zeitschrift für systematische Hymenopterologie und Dipterologie. 7: 33—61. Процитовано 13.07.2016.
  12. ↑ Walker, Frances (1852). Diptera. Part III, pp. 157-252, pls. 5-6. In [Saunders, W. W. (ed.)], Insecta Saundersiana: or characters of undescribed insects in the collection of William Wilson Sauders, Esq., F.R.S., F.L.S., &c. Vol. 1. London: Van Voorst. с. 1—474.
  13. ↑ Makarkin, V.N. (1992). [Fam. Rhagionidae]. (ed.), [Insects from Khinghan Nature Reserve. Part 2] (Russian) . Vladivostok: Dal'Nauka. с. 255—259.
  14. ↑ а б De Geer, C. (1776). Memoires pour servir a l'histoire des insectes. Stockholm: P. Hesselberg. с. viii + 523 pp., 30 pls.
  15. ↑ а б Yang, D.; Yang, C.K. (1991). Five new species of Rhagionidae from Hubei (Diptera). Journal of Hubei University (Natural Science). 13: 273—276.
  16. ↑ а б в Yang, D.; Zhu, F.; Gao, C.X. (2005). Diptera: Athericidae and Rhagionidae, pp. 724-730. In: Yang, X.K. (ed.), Insect fauna of Middle-West Qinling Range and south mountains of Gansu Province. Beijing: Science Press, Beijing. с. ix + 1, 055.
  17. ↑ Brunetti, E. (1909). Revision of the Oriental Leptidae. Records of the Indian Museum. 3: 417—436.
  18. ↑ Meijere, J. C. H. de (1911). Studien uber sudostasiatische Dipteren. VI. Tijdschrift voor Entomologie. 54: 258—432, pls. 18–22. Процитовано 05.10.2019.
  19. ↑ а б Yang, D.; Yang, C.K. (1994). Two new species of Rhagionidae from Maoer Mountain in Guangxi (Diptera: Rhagionidae). Guangxi Science. 1: 32—34.
  20. ↑ Zeegers, T; Álvarez Fidalgo, P. (2016). A remarkable new species of Rhagio Fabricius, 1775 from the Iberian Peninsula (Diptera: Rhagionidae). BV News. Publicaciones Cientificas. 6: 50—61.
  21. ↑ Strobl, P.G. (1902). Novi prilozi fauni diptera Balkans'kog poluostrva[New contributions to the dipterous fauna of the Balkan peninsula]. Glas. Zemalj. Mus. Bosni Hercegov. 14: 461—517.
  22. ↑ а б в г Philippi, Rodolfo Amando (1865). Aufzahlung der chilenischen Dipteren. Abhandlungen der Zool.-Botan. Gesellschaft in Wien. 15: 595—782. Процитовано 28.04.2019.
  23. ↑ а б в г д е ж и Yang, C.K.; Yang, D. (1993). Eight new species of snipe flies from Guangxi (Diptera: Rhagionidae). Journal of the Guangxi Academy of Sciences. 9: 46—52.
  24. ↑ а б в г Lindner, E. (1923). Dipterologische Studien. I. Rhagionidae (PDF). Konowia. 2: 1—11. Процитовано 26.08.2022.
  25. ↑ Meunier, F. (1902). Etudes de quelques diptères de l'ambre (PDF). Annales des Sciences Naturelles, Zoologie. 16 (8): 395—405. Процитовано 24.10.2022.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  26. ↑ а б Szilády, Z. (1934). Zwei neue orientalasiatische Rhagio-Arten (Dipt.) (PDF). Konowia. 13: 8—9. Процитовано 30.11.2022.
  27. ↑ а б Bellardi, L. (1862). Saggio di ditterologia messicana. Appendice. Torino: Stamperia Reale. с. 28 + [2 (indice)] pp., 1 pl. Процитовано 24.08.2022.
  28. ↑ а б в Leonard, Mortimer D. (1930). A revision of the dipterous family Rhagionidae (Leptidae) in the United States and Canada. Memoirs of the American Entomological Society. 7: 1—181, 3 pls. Процитовано 23.06.2022.
  29. ↑ Statz, G. (1940). Neue Dipteren (Brachycera et Cyclorrhapha) aus dem Oberoligozan von Rott. Palaeontographica A. 91: 120—174, pl. 19–27.
  30. ↑ а б в Wiedemann, Christian Rudolph Wilhelm (1828). Aussereuropäische zweiflügelige Insekten. Als Fortsetzung des Meigenschen Werks. Hamm: Zweiter Theil. Schulz. с. xxxii + 608 pp., 7 pls.
  31. ↑ а б Bezzi, M. (1899). Contribuzioni alla fauna ditterologica italiana. II. Ditteri delle Marche e degli Abruzzi. Bollettino della Società Entomologica Italiana. 30: 121—164. Процитовано 26.05.2019.
  32. ↑ James, M.T. (1965). Some notes on Rhagio (Diptera: Rhagionidae) of the western United States and Canada. The Canadian Entomologist. 97 (3): 333—336. doi:10.4039/Ent97333-3. S2CID 86068138.
  33. ↑ Loew, H. (1857). Dipterologische Mittheilungen. Wiener Entomologische Monatschrift. 1: 33—56.
  34. ↑ Röder, V. von (1884). Dipteren von der Insel Sardinien (PDF). Wiener Entomologische Zeitung. 3: 40—42. doi:10.5962/bhl.part.13819. Процитовано 30.11.2022.
  35. ↑ Zetterstedt, J.W. (1842). Diptera Scandinaviae disposita et descripta. Tomus primus. Lundae [= Lund.].: Officina Lundbergiana. с. iii-xvi + 1–440. Процитовано 22.10.2022.
  36. ↑ а б Loew, H. (1856). Neue Beitrage zur Kenntniss der Dipteren. Vierter Beitrag. Progr.: 57.
  37. ↑ а б в Meigen, J.W. (1804). Klassifikazion und Beschreibung der europäischen zweiflügligen Insekten. (Diptera Linn.). Erster Band. Abt. I. Abt. II. Braunschweig [= Brunswick]: Reichard. с. xxviii + pp. 1–152, vi + pp. 153–314.
  38. ↑ Becker, T.; Kuntze, A.F.A.; Schnabl, J.A.; Villeneuve, J. (1910). Dipterologische Sammelreise nach Korsika (Dipt.). Deutsche Entomologische Zeitschrift: 635–665–62–100–117–130.
  39. ↑ Matsumura, S. (1911). Erster Beitrag zur Insekten-Fauna von Sachalin (PDF). The Journal of the College of Agricultur. Hokkaido University. 4 (1): 145 pp., pls. 1–2. Процитовано 14.08.2021.
  40. ↑ а б Loew, Hermann (1862). Diptera Americae septentrionalis indigena. Centuria secunda. Berliner entomologische Zeitschrift. 6: 184—232. Процитовано 04.05.2020.
  41. ↑ а б в Matsumura, Shonen (1916). Thousand insects of Japan. Additamenta Vol. 2 (Diptera). Tokyo: Keisei-sha. с. 185–474 + [4], pls. 16–25.
  42. ↑ а б в Chillcott, J.G. (1965). A revision of the eastern Nearctic species of Rhagio Fabricius (Diptera: Rhagionidae). The Canadian Entomologist. 97 (8): 785—795. doi:10.4039/Ent97785-8. S2CID 85648934.
  43. ↑ а б в г д е Becker, T. (1921). Neue Dipteren meiner Sammlung. Rhagionidae. Zeitschrift für Wissenschaftliche Insektenbiologie. 11: 54—64.
  44. ↑ Loew, Hermann (1863). Diptera Americae septentrionalis indigena. Centuria tertia. Berl. Entomol. Z. 7: 1—55. doi:10.1002/mmnd.18630070104. Процитовано 14.02.2017.
  45. ↑ а б Brunetti, E. (1912). New Oriental Diptera. I. Records of the Indian Museum. 7: 445—513, pl. 37. doi:10.5962/bhl.part.28244. Процитовано 14.11.2022.
  46. ↑ а б Soboleva, R.G. (1987). [Description of the two new species of Rhagio (Diptera, Rhagionidae) from the Far East.] Pp 94-97. In Lehr, P. A. & Kanyukova, E. V. (eds), [Taxonomy of the insects of Siberia and Soviet Far East]. Vladivostok: Akad. Nauk, SSSR, Far Eastern Science Center, Biology & Soil Institute. с. 132 pp.
  47. ↑ James, M.T. (1964). The Rhagio dimidiatus group in western North America (Diptera, Rhagionidae). The Canadian Entomologist. 96 (3): 550—568. doi:10.4039/Ent96550-3. S2CID 84631017.
  48. ↑ а б в г д е Meunier, F. (1910). Monographie der Leptiden und der Phoriden des Bernsteins. Jahrb. Preuss. Geol. Landesanst. Berlin. 30 (1909): 64—90, 5 pls.
  49. ↑ а б в г Frey, R. (1954). Studien über ostasiatische Dipteren. III. Rhachiceridae, Rhagionidae, Hilarimorphidae. Notul. Entomol. 34: 1—25.
  50. ↑ Macquart, P.J.M. (1826). Insectes diptères du nord de la France. Asiliques, bombyliers, xylotomes, leptides, stratiomyides, xylophagites et tabaniens. Mem. Soc. Sci. Agric. Arts, Lille. 1825: 324—499, 3 pls.
  51. ↑ а б Coquillett, D.W. (1898). Report on a Collection of Japanese Diptera, Presented to the U.S. National Museum by the Imperial University of Tokyo. Proceedings of the U.S. National Museum. XXI (1146): 301—340. Процитовано 20.07.2018.
  52. ↑ а б Panzer, Georg Wolfgang Franz (1804). D. Jacobi Christiani Schaefferi Iconum Insectorum circa Ratisbonam indigenorum Enumeratio Systematica. Erlangae [=Erlangen].: Palmii. с. xvi + 260. Процитовано 25.07.2021.
  53. ↑ Bezzi, M. (1912). Rhagionidae et Empididae ex insula Formosa a Clar. H. Sauter Missae (PDF). Annales historico-naturales Musei nationalis hungarici. 10: 442—495. Процитовано 10 травня 2019.
  54. ↑ а б Melander, A.L. (1949). A report on some Miocene Diptera from Florissant, Colorado. American Museum Novitates (1407).
  55. ↑ а б в Meigen, J.W. (1820). Systematische Beschreibung der bekannten europäische n zweiflugeligen Insekten. Aachen: Zweiter Theil. Forstmann. с. xxxvi + 363. Процитовано 08.07.2022.
  56. ↑ Johnson, C.W. (1912). New North American Diptera. Psyche: A Journal of Entomology. 19: 1—5. doi:10.1155/1912/94597.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  57. ↑ а б Loew, Hermann (1869). Beschreibung europaischer Dipteren. Systematische Beschreibung der bekannten europaischen zweiflugeligen Insecten, von Johann Wilhelm Meigen. Vol. 1: Achter Theil oder zweiter Supplementband. Halle: H. W. Schmidt. с. xvi + 310 + [2].
  58. ↑ а б в Szilády, Z. (1934). Die palaearktischen Rhagioniden (PDF). Annales Historico-Naturales Musei Nationalis Hungarici. 28 (2): 229—270. Процитовано 30.11.2022.
  59. ↑ Strobl, P. Gabriel; Czerny, Leander (1909). Spanische Dipteren. III. Verhandlungen der Zoologisch-Botanischen Gesellschaft in Österreich. 59 (6): 121—310. Процитовано 26.05.2019.
  60. ↑ Yang, D.; Yang, C.K. (1993). Diptera: Rhagionidae, pp. 587-588. In Huang, F. (ed.), Insects of Wuling Mountains area, southwestern China. Beijing: Science Press. с. x + 777 pp.
  61. ↑ а б Yang, D.; Zhu, F.; Gao, C.X. (2002). Two new species of Rhagionidae from Henan (Diptera: Brachycera). Pp. 27-29. In Shen, X.C. & Zhao, Y.Q. (eds.), Insects of the mountains of Taihang and Tongbai regions. The fauna and taxonomy of insects in Henan. Т. 5. Beijing: China Agricultural Science and Technology Press. с. 143 pp.
  62. ↑ а б в Bezzi, M. (1908). Rhagionidae et Empididae palaearcticae novae ex Museo Nationali Hungarico (PDF). Annales Historica-Naturales Musei Nationalis Hungarici. 6 (2): 384—396. Процитовано 30.11.2022.
  63. ↑ Loew, Hermann (1872). Diptera Americae septentrionalis indigena. Centuria decima. Berliner Entomologische Zeitschrift. 16: 49—124. doi:10.1002/mmnd.18720160110. Процитовано 25.07.2021.
  64. ↑ Aldrich, J.M. (1915). The dipterous genus Symphoromyia in North America. Proceedings of the United States National Museum. 49 (2099): 113—142. doi:10.5479/si.00963801.49-2099.113. Процитовано 30.11.2022.
  65. ↑ Walker, F. (1848). List of the specimens of dipterous insects in the collection of the British Museum. part 1. London: British Museum. с. 1—229.
  66. ↑ а б в Nagatomi, A.; Nagatomi, H. (1990). Three new Rhagio from the Ryukyus (Iriomote I.) and Borneo (Diptera, Rhagionidae). South Pacific Study. 11: 37—49.
  67. ↑ а б в Nagatomi, A. (1952). New Rhagio-species from Japan (1) (Diptera, Rhagionidae). Mushi. 24: 7—12.
  68. ↑ Lindner, E. (1925). Neue exotische Dipteren (Rhagionidae et Tabanidae) (PDF). Konowia. 4: 20—24. Процитовано 26.08.2022.
  69. ↑ а б в Edwards, F.W. (1919). II. Diptera. Collected in Korinchi, West Sumatra by Messrs. H. C. Robinson and C. Boden Kloss. In: Results of an expedition to Korinchi Peak, Sumatra. Part III. Invertebrates. Journal of the Federated Malay States Museum. 8: 7—59, pl. 3–5.
  70. ↑ а б Fabricius, J.C. (1794). Entomologia systematica emendata et aucta. Vol. 4. Hafniae [=Copenhagen]: C. G. Proft. с. [6] + 472 + [5] pp.
  71. ↑ Soboleva, R.G. (1984). [A new species of Rhagionidae (Diptera) of the genus Rhagio and its ecology and biology.] In Lehr, P. A. (ed.), [Systematics of insects from the Far East. Collected papers]. Akad. Nauk SSSR, Vladivostok: 122—126.
  72. ↑ Okada, T. (1941). [Dipteran insects of Ryu Kyu Islands]. Biogeographica (Japanese) . 3: 249—271.
  73. ↑ Loew, H. (1854). Neue Beiträge zur Kenntniss der Dipteren. Zweiter Beitrag. Programm K. Realschule Meseritz. 1854: 1—24.
  74. ↑ Yang, C.K.; Yang, D. (1993). A new species of Rhagionidae (Diptera: Brachycera) from Maolan, Guizhou. Entomotaxonomia. 15: 280—282.
  75. ↑ Iacob, M. (1971). Rhagio medeae n. sp. (Diptera, Rhagionidae). Rev. Roum. Biol., Ser. Zool. 6 (16): 353—356.
  76. ↑ Yang, C.K.; Yang, D. (1993). Three new species of Rhagionidae from east China (Diptera: Brachycera). Ent. J. East China. 2: 1—4.
  77. ↑ а б Nagatomi, A. (1971). New Rhagio-species from Japan (2) (Diptera, Rhagionidae). Kontyû. 39 (3): 275—279.
  78. ↑ Macquart, P.J.M. (1840). Diptères exotiques nouveauxou peu connus. Tome deuxieme.--1er partie. Paris: Roret. с. 135 pp., 21 pls.
  79. ↑ а б в Soboleva, R.G. (1989). New species of the rhagionid flies of the genus Rhagio Fabr. (Diptera, Rhagionidae) from the Far East. Entomologicheskoe Obozrenie. 68: 401—405.
  80. ↑ Meijere, J. C. H. de (1924). Studien uber sudostasiatische Dipteren XV. Dritter Beitrag zur Kenntnis der sumatranischen Dipteren. Tijdschrift voor Entomologie. 67 (Suppl.): 1—64. Процитовано 10.10.2019.
  81. ↑ Adams, C.F. (1904). Notes on and descriptions of North American Diptera. Kansas University Science Bulletin. 2: 433—455.
  82. ↑ Meunier, F. (1916). Sur quelques diptères (Bombylidae, Leptidae, Dolichopodidae et Chironomidae) de l'ambre de la Baltique. Tijdschrift voor Entomologie. 59: 274—286.
  83. ↑ Lindner, E. (1931). In Algerien und Marocco gesammelte Dipteren. Sber. Ges. Naturf. Freunde Berl. 2: 203—266.
  84. ↑ а б Linnaeus, C. (1758). Systema naturae... Ed. 10, Vol. 1. Holmiae [= Stockholm]: L. Salvii. с. 824 pp. Процитовано 14.11.2022.
  85. ↑ а б Nagatomi, A. (1972). New Rhagio-species from Japan (3) (Diptera, Rhagionidae). Mem. Fac. Agric. Kagoshima Univ. 8 (2): 79—85.
  86. ↑ Loew, H. (1862). Ueber griechische Dipteren. Berliner Entomologische Zeitschrift. 6: 69—89. Процитовано 21.02.2021.
  87. ↑ Becker, T. (1892). Eine neue Leptis aus der Schweiz. Ein dipterologischer Beitrag. Wiener Entomologische Zeitung. 11: 23—25. doi:10.5962/bhl.part.27696. Процитовано 30.11.2022.
  88. ↑ Loew, Hermann (1861). Diptera Americae septentrionalis indigena. Centuria prima. Berliner Entomologische Zeitschrift. 5: 307—359. Процитовано 28.01.2021.
  89. ↑ Brunetti, E. (1920). Diptera. Brachycera. In: [Shipley, A.E., ed.], Fauna of British India including Ceylon and Burma. Т. 1. London: Taylor & Francis. с. ix + 401 pp., 4 pls.
  90. ↑ Lindner, E. (1931). Dipterologische Studien IV. Beiträge zur Kenntnis einiger asiatischer Rhagioniden (Dipt.) (PDF). Konowia. 10: 85—88. Процитовано 30.11.2022.
  91. ↑ Osten Sacken, C.R. (1881). Enumeration of the Diptera of the Malay Archipelago collected by Prof. Odoardo Beccari, Mr. L. M. d'Albertis and others. Annali del Museo Civico di Storia Naturale di Genova. (1880-1881) 16: 393—492. Процитовано 27.01.2021.
  92. ↑ Meunier, F. (1899). Revision des diptères fossiles types de Loew conserves au Musee Provincial de Koenigsberg. Misc. Ent. 7: 161—165, 169—182, 4 pls.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.