Беніто Больді
 Беніто Больді
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Беніто Больді у футболці «Ювентуса» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 лютого 1934 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тарченто, Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 3 лютого 2021 (86 років) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Б'єлла, Італія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст |
181 см  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага |
73 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |
 Італія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1949–1952 |
«Паньякко» | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Беніто Больді (італ. Benito Boldi, 19 лютого 1934, Тарченто — 3 лютого 2021, Б'єлла) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника.
Виступав, зокрема, за «Ювентус», з яким став чемпіоном та володарем Кубка Італії, але основним гравцем не був.
Ігрова кар'єра
Народився 19 лютого 1934 року в місті Тарченто. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Паньякко». У дорослому футболі дебютував 1952 року виступами за команду СПАЛ, в якій провів три сезони, взявши участь в 11 матчах чемпіонату.
Після закінчення сезону 1954/55 команда з Феррари вилетіла до Серії B, тому Больді перейшов до «Ювентуса» і дебютував за туринську команду вдома саме у матчі проти СПАЛа 18 вересня 1955 року[1]. Він зіграв загалом 4 матчі за «Ювентус», тренером якого був Сандро Пуппо, посівши дев'яте місце в Серії А.
У сезоні 1956/57 Больді знову грав за СПАЛ та зіграв 10 матчів, перш ніж вдруге приєднався до Турина. Повернувшись до «Ювентуса», Больді зіграв 10 матчів за два сезони та 6 у Кубку Італії, вигравши Скудетто в 1958 році. Його останнім матчем за «Ювентус», а також останнім матчем у Серії А, було Туринське дербі 15 березня 1959 року[2].
Протягом 1959—1962 років захищав кольори клубів «Катанія» та «Чезена», а 1962 року перейшов до клубу «Б'єллезе», за який відіграв 6 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Б'єллезе», був основним гравцем захисту команди. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Б'єллезе» у 1968 році.
Особисте життя
Він був одружений і мав двох дітей. Його брати Маріо та Лучано Больді також професійно грали у футбол.
Помер 3 лютого 2021 року на 87-му році життя у місті Б'єлла від ускладнень, спричинених Covid-19[3].
Титули і досягнення
Чемпіон Італії (1):
Володар Кубка Італії (1):
Примітки
- ↑ Benito Boldi giocatore della Juventus. www.juworld.net. Процитовано 2 грудня 2025.
- ↑ Benito BOLDI. myjuve.it. Процитовано 2 грудня 2025.
- ↑ Addio a Benito Boldi, vinse lo scudetto con la Juve accanto a Sivori e Charles. Prima Biella (італ.). 4 лютого 2021. Процитовано 2 грудня 2025.
Посилання
- Беніто Больді на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Беніто Больді на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
