Бойко Віктор Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Бойко.
Віктор Олексійович Бойко
Віктор Олексійович Бойко
Віктор Олексійович Бойко
депутат Київської обласної ради
2010 — 2014
Народився1961-07-06
Красногірка, Голованівський район, Кіровоградська область, Українська РСР
Виборчий округ102
Відомий якполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Alma materНАДУ при Президентові України і Національний університет біоресурсів і природокористування України Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяНародна Партія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Заслужений працівник сільського господарства України
Заслужений працівник сільського господарства України
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
4-го скликання
НП 14 травня 2002 — 25 травня 2006

Ві́ктор Олексі́йович Бо́йко (нар. 6 липня 1961, село Красногірка, Голованівський район, Кіровоградська область, Українська РСР) — український політик і державний діяч, народний депутат України 4-го скликання (2002–2006), міністр охорони навколишнього природного середовища України (2010), депутат Київської обласної ради (2010–2014), голова наглядової ради НУБіП України (за згодою).[1][2][3]

З життєпису

Кандидат наук з державного управління (2004).[4] Член Політвиконкому Народної партії (за даними періоду роботи у Верховній Раді).[1]

Народився в сім'ї колгоспників.[5] Одружений; дружина Ірина Миколаївна (нар. 1961), доньки Марина (нар. 1986) та Тетяна (нар. 1989).[6]

Освіта: закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства (1980).[6] У 1985 році здобув вищу освіту в Українській сільськогосподарській академії в Києві за спеціальністю «інженер-електрик». У 2004 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «державне управління», отримавши кваліфікацію магістра державного управління та науковий ступінь кандидата наук з державного управління.[5][4]

Політична та державна діяльність

Народний депутат України

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 року, обраний в одномандатному виборчому окрузі № 102 (Кіровоградська область). Висунутий блоком «За єдину Україну!». За результатами голосування отримав 16,14 % голосів виборців, випередивши 18 суперників.[7]

У Верховній Раді входив до:

  • фракції «Єдина Україна» (травень — липень 2002);
  • депутатської групи «Народний вибір» (липень 2002 — квітень 2004);
  • депутатської групи «Центр» — уповноважений представник (квітень — червень 2004);
  • фракції Народної аграрної партії України (НАПУ) (червень 2004 — березень 2005);
  • фракції Народної партії (з березня 2005).[2][8]

Працював у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи: член комітету з червня 2002, заступник голови комітету з 2004 року.[2]

У березні 2006 року був кандидатом у народні депутати України від Народного блоку Литвина (№ 17 у виборчому списку); на час виборів — народний депутат України, член Народної партії.[4]

Робота в органах виконавчої влади

30 березня — 20 вересня 2005 року обіймав посаду Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву.[9]

З лютого 2009 до березня 2010 року — заступник міністра аграрної політики України.[1]

11 березня 2010 року призначений міністром охорони навколишнього природного середовища України в уряді Миколи Азарова за квотою Блоку Литвина. На цій посаді працював до 2 липня 2010 року.[1][4][6]

З вересня 2010 по грудень 2012 року — радник Голови Верховної Ради України.[1]

Регіональна політика

З 2010 по 2014 рік — депутат Київської обласної ради.[1][10]

У 2020 році балотувався на посаду голови Броварської міської об'єднаної територіальної громади (міського голови Броварів).[11]

Участь в роботі НУБіП України

Згідно з інформацією НУБіП України, Бойко є головою наглядової ради університету (за згодою).[3] У 2025 році згадується серед учасників форуму «Science. Education. Business – 2025», присвяченого співпраці науки, освіти й бізнесу для відбудови України.[12]

Кар'єра

  • Вересень 1980 — липень 1985 — студент Української сільськогосподарської академії.[6]
  • Листопад 1985 — вересень 1987 — майстер відділу головного енергетика «Укрремтрест» Держкомсільгосптехніки УРСР, місто Київ.[5]
  • Вересень 1987 — травень 1989 — служба в армії.[6]
  • Серпень 1989 — червень 1990 — інженер відділу головного механіка Київського ВО «Агромаш»; червень 1990 — лютий 1991 — інженер відділу головного енергетика; лютий 1991 — березень 1992 — заступник начальника відділу матеріально-технічного постачання цього об’єднання.
  • Лютий 1992 — лютий 2001 — заступник генерального директора з комерційних питань Українського ВО «Агромаш»; лютий 1999 — лютий 2001 — генеральний директор Українського ВО «Агромаш».[6]
  • Березень — серпень 2001 — радник генерального директора Державного лізингового підприємства.
  • Серпень 2001 — квітень 2002 — радник голови правління НАК «Украгролізинг».[4]
  • Травень 2002 — травень 2006 — народний депутат України IV скликання.
  • Червень 2002 — вересень 2004 — заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
  • 30 березня — 20 вересня 2005 — Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву.[9]
  • 25 травня 2006 — присвоєно перший ранг державного службовця (перша категорія).[4]
  • Лютий 2009 — березень 2010 — заступник Міністра аграрної політики України.[1]
  • 11 березня 2010 — 2 липня 2010 — міністр охорони навколишнього природного середовища України.
  • Вересень 2010 — грудень 2012 — радник Голови Верховної Ради України.
  • З 2010 — депутат Київської обласної ради (до 2014 року).[1][10]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ а б в г д е ж и Бойко Віктор. LIGA.net (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  2. ↑ а б в Бойко Віктор Олексійович / Народний депутат України / IV скликання. Офіційний вебпортал Верховної Ради України (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  3. ↑ а б Наглядова рада НУБіП України. НУБіП України (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  4. ↑ а б в г д е ж Довідка: Бойко Віктор Олексійович. «Довідка: керівники органів влади України» (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  5. ↑ а б в Бойко Віктор Олексійович. LB.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  6. ↑ а б в г д е Віктор Бойко – новий міністр Мінприроди. Природа України (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  7. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України – Бойко Віктор Олексійович. Центральна виборча комісія України (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  8. ↑ Верховна Рада України IV скликання. Вікіпедія (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  9. ↑ а б Бойко Віктор Олексійович. Колишні керівники Державного комітету України з державного матеріального резерву. «Довідка: керівники органів влади України» (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  10. ↑ а б Бойко Віктор Олексійович. Рух ЧЕСНО (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  11. ↑ 12 кандидатів хочуть боротися за крісло голови Броварської ОТГ / міського голови. Brovary.net.ua (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.
  12. ↑ Форум «Science. Education. Business – 2025»: співпраця науки, освіти і бізнесу для Перемоги та відбудови України. НУБіП України (укр.). Процитовано 14 листопада 2025.

Посилання


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.