Електричний потік

Електричний потік
Електричний потік через замкнуту поверхню пропорційний заряду, який міститься в об'ємі, що охоплений поверхнею (теорема Гаусса)
Символи	${\displaystyle \Phi _{E}}$
Одиниці вимірювання
SI	В·м = Н·м2·Кл−1
У базових величинах SI	кг·м3·с−3·А−1
Розмірність	${\displaystyle {\mathsf {L}}^{3}{\mathsf {MT}}^{-3}{\mathsf {I}}^{-1}}$
Визначення
Формула	${\displaystyle \Psi =\int _{\mathsf {S}}{\boldsymbol {D}}\cdot {\boldsymbol {e}}_{\mathrm {n} }\mathrm {d} A}$[1][2]
Позначення	електричний потік (${\displaystyle \Psi }$) вектор електричної індукції (${\displaystyle {\boldsymbol {D}}}$) Параметричне завдання поверхні (${\displaystyle {\mathsf {S}}}$) surface integral of a vector field (${\displaystyle \int _{\mathsf {S}}{\boldsymbol {F}}\cdot {\boldsymbol {e}}_{\mathrm {n} }\mathrm {d} A}$)

Електричний потік (Electric Flux) — потік вектора електричної індукції (${\displaystyle \mathbf {D} }$) через поверхню ${\displaystyle S}$ (не обов'язково замкнуту).

Відомо, що напруженість електричного поля ${\displaystyle E}$ залежить від властивостей фізичного середовища, в якому діє електричне поле (${\displaystyle \epsilon }$). Тому для повної характеристики електричного поля вводиться фізична величина, котра має назву електричної індукції (або електричного зміщення).

У випадку слабких^[1] електричних полів, відсутності анізотропії та дисперсії, вектор електричної індукції та напруженість електричного поля зв'язані формулою:

${\displaystyle D=\epsilon \epsilon _{0}E}$,

де ${\displaystyle \epsilon _{0}}$- діелектрична стала. Очевидно, що електрична індукція є векторна величина, що не залежить від властивостей середовища (оскільки останні просто входять в неї):

${\displaystyle \mathbf {D} =\epsilon \epsilon _{0}\mathbf {E} }$.

Електричний потік вектора електричної індукції ${\displaystyle \mathbf {D} }$ через довільну поверхню ${\displaystyle S}$ в певній точці визначається через одиничний вектор нормалі ${\displaystyle \mathbf {n} }$ до цієї поверхні в цій точці:

${\displaystyle \Phi _{E}=(\mathbf {D} ,\mathbf {n} )S=D\cdot S_{n}}$

Звичайно, ця формула справедлива у випадку плоскої поверхні ${\displaystyle S}$. В загальному випадку довільної поверхні необхідно брати інтегральний вираз для потоку вектора електричної індукції:

${\displaystyle \Phi _{E}=\int _{S}^{}D\,dS_{n}}$.

• Потік векторного поля
• Магнітний потік

• Яворский Б. М., Детлаф А. А., Милковская Л. Б. Курс физики. Т.2. Электричество и магнетизм. Изд.3-е., М: Высшая школа, 1968. — 412с.

↑  1. Поля вважаються слабкими, якщо зміщення зв'язаних зарядів, а, отже, виклакана ними поляризація, лінійно залежать від прикладеного поля.

1. ↑ ^{а б} 6-17 // Quantities and units—Part 6: Electromagnetism — 1 — ISO, 2008. — 58 p.
   d:Track:Q15028d:Track:Q26711936
2. ↑ ^{а б} 6-17 // Quantities and units — Part 6: Electromagnetism, Grandeurs et unités — Partie 6: Electromagnétisme — 2 — 2022. — 70 с.
   d:Track:Q117847945