Емма П. Карр

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карр.
Емма Перрі Карр
Emma Perry Carr
Народилася23 липня 1880(1880-07-23)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Голмсвілл, Голмс, Огайо, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла7 січня 1972(1972-01-07)
Еванстон, Кук, Іллінойс, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, викладачка університету, науковиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет штату Огайо[3]
Коледж Маунт-Голіок[3]
Чиказький університет (1910)[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоледж Маунт-Голіок[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникJulius Stieglitzd Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніDorothy Hahnd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська асоціація жінок з вищою освітою Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

медаль Гарвана – Олінаd (1937)

James Flack Norris Award for Outstanding Achievement in the Teaching of Chemistryd (1957)

CMNS: Емма П. Карр у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Емма Перрі Карр (23 липня 1880 — 7 січня 1972)[5] американська спектроскопістка та викладачка хімії. Її дослідження ненасичених вуглеводнів і абсорбційної спектроскопії принесли їй першу в історії медаль Френсіса П. Ґарвана (нині — медаль Ґарвана—Оліна), присуджену Американським хімічним товариством у 1937 році[6].

Раннє життя та освіта

Народилася в Голмсвіллі, штат Огайо, була третьою дитиною в родині Едмунда та Анни Карр[7]. Її батько, і дід були сільськими лікарями, які активно підтримували освіту[8]. Середню освіту вона здобула в місті Кошоктоні, штат Огайо.

У 1898—1899 роках вона навчалася в Університеті штату Огайо. З 1900 по 1902 рік відвідувала коледж Маунт-Голіок, після чого працювала там асистенткою на кафедрі хімії, доки не вступила до Чиказького університету для завершального року навчання з фізичної хімії[9][10]. Ступінь бакалаврки наук вона отримала в Чиказькому університеті у 1905 році[9] Протягом двох років викладала в коледжі Маунт-Голіок, а згодом повернулася до Чиказького університету для навчання в аспірантурі, де у 1910 році здобула ступінь докторки філософії[10][9].

Кар'єра

Після здобуття докторського ступеня вона розпочала викладацьку діяльність з хімії в коледжі Маунт-Голіок і вже у 1913 році очолила кафедру хімії[10][9][11].

Їй вдалося створити повноцінну науково-дослідну програму з вивчення ультрафіолетових спектрів вуглеводнів, у межах якої вона встановила зв'язок між частотами поглинання та зміною ентальпії під час згоряння відповідних сполук[10][12]. Вона також брала участь у роботі над International Critical Tables Міжнародної ради з досліджень, співпрацюючи з професором Віктором Анрі з Цюрихського університету[9][13].

Карр була однією з провідних у світі дослідниць у застосуванні ультрафіолетових спектрів органічних молекул для вивчення їхньої електронної структури. Вона очолювала одну з найперших колективних наукових груп, до складу яких входили викладачі, аспірантки й аспіранти, а також студентки й студенти бакалаврського рівня[14].

У 1937 році Карр стала першою лауреаткою золотої медалі Френсіса П. Ґарвана Американського хімічного товариства, заснованої «для відзначення видатного внеску хімікинь у розвиток хімії»[12]. Навесні 1957 року вона також отримала премію Джеймса Флека Норріса за видатні досягнення у викладанні хімії Північно-Східного відділення Американського хімічного товариства (спільно з колегою Мері Лурою Шеррілл)[15].

У 1946 році вона вийшла на пенсію[10][9]. Коли стан її здоров'я почав погіршуватися, її влаштували до пансіону для догляду в Еванстоні, штат Іллінойс, ближче до племінника Джеймса Карра та інших членів родини. Померла від серцевої недостатності 7 січня 1972 року[10].

Спадщина

Значну частину свого часу Карр присвятила створенню «можливо, найкращої в країні програми з хімії для студентів бакалаврського рівня» у своєму рідному навчальному закладі[16]. Очолювана нею колективна науково-дослідна група, до складу якої входили викладачі, аспірантки й аспіранти та студентки й студенти, була однією з найперших у своєму роді[5].

У 1955 році хімічний корпус коледжу Маунт-Голіок було названо на її честь[9]. Лабораторію Карр повторно відкрили восени 2002 року після реконструкції та відбудови відповідно до критеріїв екологічного будівництва LEED (Leadership in Energy and Environmental Design)[7][17].

Посилання

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ FemBio database
  3. ↑ а б http://asteria.fivecolleges.edu/findaids/mountholyoke/mshm015_bioghist.html
  4. ↑ а б Ogilvie M. B. The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century — Routledge, 2003. — Vol. 1. — P. 230. — 798 p. — ISBN 978-1-135-96342-2
  5. ↑ а б Emma P. Carr ’1902, pioneering Physical Organic Chemist. www.mtholyoke.edu (англ.). Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 3 січня 2026.
  6. ↑ Emma Perry Carr (1880-1972) | Smithsonian Institution. www.si.edu (англ.). Процитовано 3 січня 2026.
  7. ↑ а б Emma Perry Carr. www.csupomona.edu. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 3 січня 2026.
  8. ↑ Emma Perry Carr | Chemical Heritage Foundation. www.chemheritage.org. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 3 січня 2026.
  9. ↑ а б в г д е ж Carr, Emma P. – Papers, ca. 1902–1986 – Manuscript Collection: MS 0517, Mount Holyoke College, архів оригіналу за 11 грудня 2004, процитовано 31 березня 2011.
  10. ↑ а б в г д е Data Bank of Scientists: Emma Perry Carr. Project NOVA (NASA Opportunities for Visionary Academics). California State Polytechnic University, Pomona. Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 20 червня 2013.
  11. ↑ Emma P. Carr Papers (ca. 1902-1986). Manuscript Collection: MS 0517. Mount Holyoke Archives and Special Collections. Архів оригіналу (14 boxes) за 11 грудня 2004. Процитовано 21 червня 2013.
  12. ↑ а б Emma Perry Carr (1880-1972). Smithsonian Institution (англ.). Процитовано 20 листопада 2022.
  13. ↑ Carr, Emma P. Finding Aid. www.mtholyoke.edu. Архів оригіналу за 11 грудня 2004. Процитовано 3 січня 2026.
  14. ↑ Mount Holyoke Celebrates Reopening of Carr Laboratory, Second Phase of Science Center Project. Mount Holyoke News & Events. 10 лютого 2003. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
  15. ↑ Recipients of the James Flack Norris Award for Outstanding Achievement in the Teaching of Chemistry, Northeastern Section, American Chemical Society, архів оригіналу за 4 грудня 2008, процитовано 31 березня 2011.
  16. ↑ Rossiter, Margaret W. (1982). Women scientists in America : struggles and strategies to 1940. Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-2443-5. OCLC 8052928.
  17. ↑ Carr Laboratory. Facilities Management › Campus Buildings › Academic Facilities. Mount Holyoke College. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 червня 2013.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.