Жорж Пейрош

Футболіст
Жорж Пейрош
Особисті дані
Народження 27 січня 1937(1937-01-27) (89 років)
  Рош-ла-Мольєр, Франція
Зріст 173 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1955–1961 Франція «Сент-Етьєн» 159 (23)
1961–1963 Франція «Страсбур» 56 (10)
1963–1965 Франція «Стад Франсе» 59 (12)
1965–1967 Франція «Лілль» 67 (10)
1967–1969 Франція «Нім-Олімпік» 43 (9)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1960–1961 Франція Франція 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1969–1970 Франція «Галлія» (Люнель)
1970–1972 Франція «Періге»
1972–1973 Франція «Фоссмань»
1973–1976 Франція «Лілль»
1979 Франція «Періге»
1979 Марокко «Мулудія Уджда»
1979–1983 Франція «Парі Сен-Жермен»
1984–1985 Франція «Парі Сен-Жермен»
1987 Франція «Кемпер Корнуей»
1987–1991 Франція «Валансьєнн»
1991 Франція «Треліссак»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Жорж Пейрош (фр. Georges Peyroche, нар. 27 січня 1937, Рош-ла-Мольєр) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Сент-Етьєн», з яким ставав чемпіоном Франції та володарем Суперкубка Франції. Також грав за національну збірну Франції. Як тренер найбільш відомий роботою із «Парі Сен-Жерменом», з яким став дворазовим володарем Кубка Франції.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував виступами за рідний клуб, «Сент-Етьєн», 2 жовтня 1955 року у грі проти «Ліона» (0:1)[1] і з 1958 року став основним гравцем, після того як команду покинув Рашид Меклуфі. Загалом там провів шість з половиною сезонів, взявши участь у 159 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сент-Етьєна», був основним гравцем команди. У 1957 році виборов титул чемпіона Франції та ставав володарем Суперкубка Франції.

Згодом з 1961 по 1965 рік грав у складі команд «Страсбур»[2] та «Стад Франсе».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Лілль», до складу якого приєднався 1965 року. Відіграв за команду з Лілля наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Лілля» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Нім-Олімпік», за яку виступав протягом 1967—1969 років.

Виступи за збірну

16 березня 1960 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Франції в товариському матчі проти Чилі (6:0)[3]. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 3 матчі.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1969 року, очоливши тренерський штаб аматорського клубу «Галлія» (Люнель), після чого тренував інші нижчолігові колективи за «Періге» та «Фоссмань».

1973 року став головним тренером команди «Лілль» і тренував команду з Лілля чотири роки. З командою у 1974 році виграв Дивізіон 2 і вийшов до вищого дивізіону, де працював до листопада 1976 року.

Протягом 1979 року тренував аматорський «Періге» та марокканський клуб «Мулудія Уджда», а у жовтні того ж року очолив «Парі Сен-Жермен». Під його керівництвом команда двічі стала переможцем Кубка Франції у 1982 та 1983 роках, завдяки чому команда вперше у своїй історії зіграла у єврокубках[4]. У червні 1983 року Пейрош покинув посаду, але вже у квітні 1984 року повернувся у «Парі Сен-Жермен». Втім, друга каденція у столичній команді для Пейроша виявилась не також вдалою і Жорж залишив паризьку команду у березні 1985 року[5]. Загалом Пейрош провів 211 матчів на лаві запасних ПСЖ, ставши рекордсменом за цим показником і лише у 2000-х його результат перевершив Луїс Фернандес, з 244 матчами[6].

Надалі очолював нижчолігові команди «Кемпер Корнуей» та «Валансьєнн», а останнім місцем тренерської роботи був клуб «Треліссак», головним тренером команди якого Жорж Пейрош був протягом 1991 року.

Титули і досягнення

Як гравця

«Сент-Етьєн»: 1956/57
«Сент-Етьєн»: 1957

Як тренера

«Парі Сен-Жермен»: 1981/82, 1982/83

Примітки

  1. ↑ Georges PEYROCHE | ASSE foot. www.anciensverts.com (фр.). Процитовано 23 вересня 2025.
  2. ↑ Georges Peyroche. racingstub.com (фр.). 27 січня 1937. Процитовано 23 вересня 2025.
  3. ↑ France vs Chile. eu-football.info. Процитовано 23 вересня 2025.
  4. ↑ 28 mars 1985, Georges Peyroche, un départ sans gloire... pour le PSG. Paris.canal-historique. 28 березня 2024. Процитовано 23 вересня 2025.
  5. ↑ Georges Peyroche et Francis Borelli - ici. ici, le média de la vie locale (фр.). 28 березня 2023. Процитовано 23 вересня 2025.
  6. ↑ Georges Peyroche. www.football-the-story.com (фр.). Процитовано 23 вересня 2025.

Посилання