Мишків
| село Мишків | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Більче-Золотецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060030020060804 
|
| Облікова картка | Мишків |
| Основні дані | |
| Засноване | 1495 |
| Населення | 539 |
| Територія | 18.620 км² |
| Густота населення | 28.95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48605 |
| Телефонний код | +380 3554 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°46′28″ пн. ш. 25°49′36″ сх. д. / 48.77444° пн. ш. 25.82667° сх. д. |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
28 км |
| Найближча залізнична станція | Торське |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48733, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Більче-Золоте, вул. Махнівка, буд. 101 |
| Карта | |
  Мишків | |
 Мишків | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ми́шків — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Більче-Золотецька сільська громада. Розташоване на річці Серет, на сході району. До 2020 року було адміністративним центром Мишківської сільської ради. До Мишкова історично входять хутори Верецева, Вільхова, Лука і Турин.
Історія
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, гава-голіградської, черняхівської й давньоруської культур.
У 1889—1892 pp. проводив археологічні розкопки Готфрид Оссовський[1], в цей час досліджено черняхівський могильник, виявлено 7 поховань, що утворювали дві групи, розділені невеликим яром. Давній могильник розміщений на лівому березі ріки Серет, недалеко від межі сіл Більче-Золоте та Мушкарів. У 1890 році розкопано три поховання, які містилися в кам’яних кругах. Інший давній могильник розміщений на лівому березі ріки Серет, недалеко від межі сіл Більче-Золоте та Мушкарів. Розкопані поховання в ґрунтових ямах. Відкрито його в 1890 році Г.Оссовським.[2] Деякі історики трактують археологічні знахідки у Мишкові як свідчення проживання тут племені костобоків в період, коли вони здійснювали напади на територію Римської імперії.[3]
Перша писемна згадка — 1495[4].
Працювали «Просвіта», «Луг» та інші товариства.
На початку жовтня 1922 у Мишкові діяла партизанська група «Дванадцятка» під керівництвом С. Мельничука, І. Цепка та П. Шеремети.
1 лютого 2015 року Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький, звершив освячення та святкову Божественну літургію у храмі Св. Вмч. Димитрія Солунського села Мишків[5].
До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[6].
З 18 листопада 2020 р. належить до Більче-Золотецької сільської громади.[7]
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 538 | 99.81% |
| білоруська | 1 | 0.19% |
| Усього | 539 | 100% |
Пам'ятки
Є церква святого великомученика Димитрія Солунського (1784, мур.), костьол (1928), капличка (2000).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини, насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993), встановлено пам'ятний знак на честь 500-ї річниці населеного пункту (1995).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів, клуб, Будинок народної творчості, бібліотека, ФАП, 4 торговельні заклади.
Відомі люди
Народилися
- Володислав Носковський (1864—1928) — український релігійний та громадський діяч у Галичині, священник УГКЦ.
- Данило Чайковський (1909—1972) — журналіст, діяч ОУН. 31 травня 2007 року в селі відкрито меморіальну дошку на будинку, у якому він народився.
- Бураков Олег Андрійович (1991—2022) — український військовик, учасник російсько-української війни [9]
Галерея
-
.jpg)
Церква Святого Димитрія (1784р) -
Костел з дзвіницею1928р -
Школа збудована ще за часів Австро-Угорщини -
Кладка через Серет -
Серет біля села -
Пам'ятний знак на честь 500-річчя Мишкова
Примітки
- ↑ Михайло Сохацький «Готфрид Оссовський — дослідник трипільської культури Тернопільщини». Борщівський обласний краєзнавчий музей (рос.). 11 листопада 2021. Процитовано 12 березня 2025.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Croitoru, Costin (2009). "Despre organizarea limes-ului la Dunărea de Jos. Note de lectură (V)". Istros. XV: 385–430.
- ↑ Сіреджук П. Першовитоки. — К., 1994
- ↑ Архієпископ Нестор освятив храм св. вмч. Димитрія Солунського с. Мишків. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 14 лютого 2015.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Більче-Золотецької сільської ради від 18 листопада 2020 року № 12 «Про початок реорганізації Мишківської сільської ради шляхом приєднання до Більче-Золотецької сільської ради [Архівовано 11 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Форму залізничника змінив на військову. Попрощалась із військовим Олегом Бураковим - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
Бібліографія
- І. Андрійців видав «Історичний довідник с. Мишків (1495—1995)» (Івано-Франківськ, 1999).
Джерела
- Безгубенко О., Олійник В., Уніят, В. Мишків // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 190—191. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Дубецький І., Олійник В., Сорока, М. Мишків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 524—525. — ISBN 966-528-199-2.
- Myszków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 365. (пол.)