Нілар Тейн

Нілар Тейн
Народилася4 березня 1972(1972-03-04) (54 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Янгон, М'янма Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна М'янма Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактивістка Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKyaw Min Yud Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Нілар Тейн (бірм. နီလာသိန်း; нар. 4 березня 1972(1972березня04)) — бірманська активістка руху за демократію та політична ув'язнена у 2008—2012 роках. Amnesty International вважає її в'язнем сумління[1].

Повстання 8888 року та подальші арешти

Родом з Янгона, Бірма. Зі своїм майбутнім чоловіком, К'яв Мін Ю (знаний як Ко Джиммі), брала участь у продемократичному повстанні 8888 1988 року, виступаючи проти правління військової диктатури Державної ради з відновлення правопорядку[2]. 1990 року ув'язнена на два місяці за участь у протестах[2]. У грудні 1996 року заарештована за організацію протестів і засуджена до десяти років позбавлення волі, які відбувала у в'язниці Тхаявадді[1]. Вона повідомляла про знущання та сексуальні домагання з боку персоналу під час відбування покарання, заявивши, що «за керівництва начальника в'язниці У Він Мьїнта засуджені за зґвалтування, утримувалися поруч з жіночим корпусом… Працівники в'язниці та ці в'язні приходили і підглядали за нами, коли ми купались»[2]. Її звільнили у 2003 році[3]. 2005 року вийшла заміж за К'яв Мін Ю[4]. Приблизно тоді ж приєдналася до новоствореної Студентської групи «Покоління 88».

Роль у протестах 2007 року

У серпні 2007 року в Янгоні спалахнули антиурядові протести (знані як «Шафранова революція» через активну участь у них буддійських ченців)[1] у відповідь на зростання цін на паливо та сировинні товари. На знак протесту проти політики уряду Нілар Тейн організувала марш, у якому взяла участь приблизно 500 осіб[5]. Під час розшукових дій поліції організаторів протесту, Нілар Тейн переховувалася. Її чоловіка заарештували в ніч проти 21 серпня[4] та відправили до в'язниці Інсейн[5].

У травні народила доньку, Ф'ю Най Чжі Мін Ю, і переховуватися з немовлям стало надто важко, вона залишила дитину на виховання свекрам[4][5]. Задля уникнення арешту протягом року часто змінювала місце перебування та номери мобільних телефонів; вона розповіла журналісту, що в якийсь момент їй вдалося втекти від арешту на рикші[5]. У березні 2008 року організація «Людина в біді» ушанувала Нілар Тейн, разом з політичними в'язнями Су Су Нвей та Пху Пху Тхін, нагородою «Homo Homini»[1]. 19 червня 2008 року опублікувала редакційну статтю в англомовній тайській газеті «The Nation», в якій висловила протест проти ставлення уряду Бірми до жінок та дітей: «Коли уряд сам є порушником прав людини та винуватцем зґвалтувань й інших форм гендерно зумовленого насильства, хто захистить жертв? Хто покладе край їхній трагедії? Хто забезпечить радісне возз'єднання матерів з їхніми дітьми?»[6].

Арешт, суд і ув'язнення

10 вересня 2008 року заарештована дорогою до матері політичного в'язня, Анта Бве К'яу, в Янгоні. 11 листопада разом з її чоловіком й іншими членами групи «Покоління 88» Хтаєм К'юе, Мі Мі та десятьма активістами засуджена за чотирма пунктами звинувачення у «незаконному використанні електронних засобів масової інформації» й «створенні незаконної організації»[7]. Їх засудили до 65 років ув'язнення у в'язниці Таєт[7].

У січні 2009 року її родина дізналася те, що у неї розвинулася виразкова хвороба, і висловила стурбованість можливим погіршанням її здоров'я[1]. У грудні 2010 року родина Нілар Тейн повідомила, що тюремна адміністрація заборонила їм побачення, навіть з її дитиною[3]. У відьповідь Нілар Тейн оголосила голодування[3].

Звільнення

13 січня 2012 року звільнена разом з чоловіком в рамках масового президентського помилування політичних в'язнів[8]. Після звільнення вона сказала газеті «The Irrawaddy»: «Я щаслива і буду дуже рада побачити свою родину. Ми будемо брати участь у демократичних реформах разом з тіткою [Аун Сан Су Чжі]»[1].

Геноцид рохінджа

У вересні 2017 року, у розпал геноциду рохінджа (жорстокого переслідування переважно мусульманської меншини М'янми, рохінджа), Нілар Тейн сфотографували в супроводі та під наглядом групи схожих солдатів Татмадау. Вона допомагала їм у поїздці регіоном конфлікту, штатом Ракайн у М'янмі. Була серед групи з 88 активістів «Покоління миру та відкритого суспільства», які виступили на пресконференції 13 вересня 2017 року, на якій опублікували письмову заяву, спростувавши версію подій, висвітлену у провідних міжнародних ЗМІ, і в якій одна з головних фігур групи опублікувала заяву, в якій фактично підтримала цивільний уряд М'янми в його жорсткому ставленні до рохінджа[9][10].

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Myanmar Activist at Risk of Torture. Amnesty International. 16 вересня 2008. Архів оригіналу за 2 вересня 2011. Процитовано 17 квітня 2011.
  2. ↑ а б в May Pyone Aung (16 вересня 2008). Burmese Activist Arrested. Radio Free Asia. Процитовано 17 квітня 2011.
  3. ↑ а б в Ko Htwe (9 грудня 2010). Hunger Striker Nilar Thein Barred from Seeing Daughter. The Irrawaddy. Процитовано 17 квітня 2011.
  4. ↑ а б в Nilar Thein & Sunshine. A Safe World for Women. Архів оригіналу за 19 квітня 2011. Процитовано 18 квітня 2011.
  5. ↑ а б в г Andrew Harding (8 січня 2008). Hidden life of Burma's opposition. BBC News. Процитовано 17 квітня 2011.
  6. ↑ Nilar Thein (19 червня 2008). Who will save Burma's women and children?. The Nation. Архів оригіналу за 22 червня 2008. Процитовано 17 квітня 2011.
  7. ↑ а б Jonathan Head (11 листопада 2008). Harsh sentences for Burma rebels. BBC News. Процитовано 17 квітня 2011.
  8. ↑ Burma frees high-profile dissidents in amnesty. BBC News (брит.). 13 січня 2012. Процитовано 8 грудня 2025.
  9. ↑ «Activists championed by rights groups have history of anti-Rohingya messaging,» 24 May 2020, Frontier Myanmar, retrieved 1 June 2020
  10. ↑ «88 Generation Peace and Open Society Stand by Govt on Rakhine,» 13 September 2017, The Irrawaddy, retrieved 1 June 2020

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.