Підмаренник сизий
| ?Підмаренник сизий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| — | Судинні (Tracheophyta) |
| — | Покритонасінні (Angiosperms) |
| — | Евдикоти (Eudicots) |
| — | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Маренові (Rubiaceae) |
| Підродина: | Rubioideae |
| Триба: | Rubieae |
| Рід: | Підмаренник (Galium) |
| Вид: | Підмаренник сизий |
| Біноміальна назва | |
| Galium glaucum L., 1753 | |
| Синоніми | |
| Galium campanulatum Vill. | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Galium glaucum |
 Віківиди: | Galium glaucum |
 EOL: | 1097148 |
| IPNI: | 327111-2 |
 ITIS: | 502710 |
 NCBI: | 1533066 |
Підмаренник сизий[1], підмаренник дзвоникоподібний як Galium campanulatum[2] (Galium glaucum) — вид рослин з родини маренових (Rubiaceae), поширений у Європі крім півночі та сходу.
Опис
Багаторічна 50–70 см. Рослина з добре розвиненими подовженими пазушними пагонами. Стебла голі, блискучі. Мерикарпії кулясті, 1.5 мм довжиною і шириною[2].
Поширення
Поширений у Європі крім півночі та сходу[3][4].
В Україні вид зростає на гірських кам'янистих схилах, особливо серед чагарників — у Закарпатті, Розточчі-Опіллі, західному Лісостепу[2].
Джерела
- ↑ Galium glaucum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 261. (рос.)(укр.)
- ↑ Euro+Med Plantbase. Процитовано 06.08.2019. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 06.08.2019. (англ.)