Ребе

Ре́бе (їд. רבי, рабі)

  • Ребе —
    • шанобливе звертання до рабинів в ашкеназьких євреїв.
    • звання вчителя (меламед) в єврейській початковій школі хедері.
    • у хасидизмі це титул духовного голови хасидського руху, «двору» або «династії». Дружина Ребе (матріарх хасидської громади) є ребецн або рабаніт. Крім звернення, іменник Ребе традиційно вживається в третій особі з назвою династії або географічним розташуванням двору, шанобливим звертанням Реб і зменшувальною формою власного імені, наприклад: Любавицький ребе (реб Менахем Мендель, реб Йосеф Іцхок), Сквирське Ребе (реб Дувідль, реб Янкеле, реб Дудале), Леовський ребе (реб Бериню), Скулянський ребе (реб Зісе, реб Авреймеле), Рибницький ребе (реб Хаїм-Занвл). Таким традиційним зверненням є калька з їдишу (пор. der Libavicher reʹbe reb Menachem Mendl або der Schoolener reʹbe reb Zise). Першим хасидським ребе був засновник хасидизму Баал Шем Тов.

У вченні хасидизму, особливо ХаБаДського хасидизму, Ребе розглядається як «колективна душа», яка об'єднує душі цілого покоління, «іскра душі Моше Рабейну».

Адмор

АДМОР (івр. אַדְמוֹ״ר, абревіатура від слів «Adoneinu Moreinu Ve-Rabeinu»: «наш господин, наш учитель і наш рабин») — титул хасидських цадиків.

Див. також