Рене Аменгуаль

Рене Аменгуаль
Основна інформація
Дата народження	2 вересня 1911(1911-09-02)[1]
Місце народження	Сантьяго, Чилі
Дата смерті	2 серпня 1954(1954-08-02)[1] (42 роки)
Місце смерті	Сантьяго, Чилі
Громадянство	Чилі
Професії	композитор, піаніст
Інструменти	фортепіано

Рене Аменгуаль Астабуруага (ісп. René Amengual Astaburuaga; 2 вересня 1911, Сантьяго — 2 серпня 1954, там само) — чилійський композитор, піаніст, педагог.

Навчався у Національній консерваторії Сантьяго у П. У. Альєнде (композиція) і Р. Ренар (фортепіано). З 1935 року викладав в «Експериментальному ліцеї Мануель де Салас», з 1942 року — у Національній консерваторії Сантьяго (з 1947 року — директор). Заснував товариство «Школа сучасної музики» (1940). З 1941 року — секретар Інституту розповсюдження музики, потім Союзу чилійських композиторів. Директор Товариства друзів мистецтва. Як композитор працював головним чином в області камерної музики. Його твори відзначені впливом французьких імпресіоністів.

Твори:

• концерт для фортепіано з оркестром (1942);
• 2 струнних квартети;
• інтродукція і алегро для двох фортепіано (1939);
• Ваза (для голосу і камерного оркестру, 1944);
• фортепіанні п'єси, хори, романси.

• Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.