Седрік Вайдманн

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вайдман.
Седрік Вайдманн
Cédric Weidmann
Народився29 липня 1991(1991-07-29) (34 роки)
Аффольтерн-ам-Альбіс, Аффольтерн, Цюрих, Швейцарія
ГромадянствоШвейцарія Швейцарія
Діяльністьписьменник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФедеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мовнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівнімецька
Роки активності2000-ті — т. ч.
Напрямокгерманістика, економічна історія, теорія літератури
Жанрмала проза, есе
НагородиЛітературна премія Вартхольца (2017)
Сайт: cedricweidmann.ch

Се́дрік Ва́йдманн (Ва́йдман; нім. Cédric Weidmann; нар. 29 липня 1991, Аффольтерн-ам-Альбіс, Аффольтерн, Цюрих, Швейцарія) — швейцарський письменник, філолог і літературтрегер. Доктор наук Вищої технічної школи Цюриха (2022)[1][2].

Біографія

2006 року, у віці 15 років, створив авторський літературний блог[3]. Брав участь у кантональних і національних літературних конкурсах, публікувався в літературній періодиці. Вивчав, потім викладав германістику, економічну історію й теорію літератури у ВТШ Цюриха[1][2].

З 2013 року — член редколегії цюрихського контркультурного журналу delirium[1][2].

2022 року захистив докторську дисертацію «Передчуття ностальгії. Розрахунок перетворення мови та капіталу» (нім. Antizipation der Nostalgie. Das Kalkül der Verklärung von Sprache und Kapital), де на матеріалі науково-фантастичних творів та політико-економічних теорій, зокрема марксистської теорії доданої вартості, розробив типологію ностальгії як соціокультурного феномена, що знецінює минуле на користь майбутнього («продуктивний» тип) або майбутнє на користь минулого («екстрактивний» тип)[4]. Того ж року очолив Дім літератури кантону Ааргау в Ленцбурзі, активну участь у роботі якого брав із 2009 року[1][2][5].

Публікував оповідання, статті, есеї про наукову фантастику, футурологію, комп’ютерні ігри, колективні літературні практики, взаємозв’язок між літературою та економікою в журналах delirium, entwürfe, Das Magazin, Das Narr (Швейцарія), The Gap (Австрія), газеті Süddeutsche Zeitung (Німеччина), на медіапорталі litradio (Німеччина)[6], у тематичній антології «Біокаталізатор. Психоактивна література» (нім. Wirkstoff. Psychoaktive Literatur, 2022), інших книжкових, періодичних і мережевих виданнях[2].

Срібний медаліст Швейцарської філософської олімпіади (2010)[3][7]. Переможець національного літературного конкурсу «Постійне місце» (нім. Stammplatz, 2011)[3]. Лауреат літературної премії Вартхольца (Австрія, 2017)[1][2][8][9].

Примітки

  1. ↑ а б в г д Aargauer Literaturhaus Lenzburg. Über uns. Das Team. Dr. Cédric Weidmann. 2023. Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 22 серпня 2023. [Архівовано 2023-08-22 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в г д е Autor*innen. Cédric Weidmann. Skalpell Verlag. 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
  3. ↑ а б в W-Archiv, 2023, Täterprofil
  4. ↑ Das Kalkül der Verklärung in Sprache und Kapital. Dr. Cédric Weidmann. Zürcher Hochschule der Künste. 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
  5. ↑ Raymann, Anna (16 травня 2022). "Ich kenne die Möglichkeiten": Was der Rückkehrer aus Zürich aus dem Aargauer Literaturhaus machen will. Mehr ein Zurückkehren denn ein Neuanfang: Cédric Weidmann hat viele Jahre das Jugendprogramm orchestrier, nun leitet er das Aargauer Literaturhaus in Lenzburg. Aargauer Zeitung. Процитовано 22 серпня 2023.
  6. ↑ Cédric Weidmann. Texte des Monats 2013: Abschlusslesung. Die Gewinnerinnen und Gewinner des Schreibwettbewerbs des Literaturhauses 2013 lesen aus ihren Texten. litradio. 2014. Процитовано 22 серпня 2023.
  7. ↑ Bronze für Stucky : 5. Schweizer Philosophie-Olympiade SPO 2010 // Walliser Bote. — 2010. — Nr. 75 (1 квітня). — S. 19.
  8. ↑ orf.at/v2/news/stories/2830562/ Wartholz Literaturpreis an Cedric Weidmann. noe@ORF.at. 12 березня 2017. Процитовано 22 серпня 2023. {{cite web}}: Перевірте значення |url= (довідка)
  9. ↑ Österreichischer Wartholz Literaturpreis für Schweizer Schriftsteller Cédric Weidmann. ch-cultura.ch. 13 березня 2017. Процитовано 22 серпня 2023.

Бібліографія

Дисертація

Статті, есеї

  • Weidmann C. Eine Chance. — Literaturhaus Zürich, 2013. — Mai.
  • Weidmann C. Filmische Buchbesprechung zum Werk Kracht, Christian. (2016). Die Toten : Roman (2. Auflage ed.). Köln: Kiepenheuer & Witsch // Zenodo. — 2016. — 30 September.
  • Weidmann C. Der diskrete Charme des angewandten Ballardismus : Mark Fisher, Nina Power, Nick Land: Was hat es auf sich mit der Begeisterung so vieler Zukunftsphilosophen für J. G. Ballard? // Süddeutsche Zeitung. — 2018. — 8 Oktober.
  • Weidmann C., Fanzun S. Randkulturen. Lese- und Gebrauchsspuren in Autorenbibliotheken des 19. und 20. Jahrhundertss : (Tagung in Zürich v. 15.–17.11.2018) // Zeitschrift für Germanistik. — Bern : Peter Lang, 2019. — Bd. 29, Nr. 3. — S. 620—621. — doi:10.3726/92165_620.
  • Fanzun S., Weidmann C. How Likely Is It to Be a Bat? // Pop-Zeitschrift. — 2020. — 1 April.
  • Weidmann C. Letzte Besorgnisse // Wirkstoff : Psychoaktive Literatur : Anthologie / Niki Grieser, Patrizia Huber (Hg.). — Zürich : Skalpell Verlag : delirium, 2022. — ISBN 978-3-9525-0064-4.

Посилання

  • W-Archiv (Офіційний сайт). Cédric Weidmann. 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
  • Cédric Weidmann. Academia.edu. 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.