Стефанія Войтович
| Стефанія Войтович | |
|---|---|
![]() | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 жовтня 1922[1] |
| Місце народження | Оринин, Кам'янець-Подільський повіт, Подільська губернія, Українська СРР |
| Дата смерті | 31 серпня 2005[1] (82 роки) |
| Місце смерті | Варшава, Польща |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Громадянство | |
| Професії | оперна співачка, співачка |
| Освіта | Музична академія в Кракові |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал |
| Нагороди | |
| Брати, сестри | Болеслав Войтович |
| | |
Стефанія Марія Войтович–Рудницька (8 жовтня, 1922, Орині — 31 серпня 2005, Варшава) — одна з найвидатніших польських співачок (сопрано)[2].
Дочка Михайла Войтовича. Була вихованкою Вищої Музичної Школи в Кракові, де навчалася співу в Станіслава Завадського. У 1950 році здобула I премію на конкурсі ім. Баха в Познані. Початком її кар'єри стали перемоги в Конкурсі Баха в Лейпцигу в 1951 і в конкурсі Празької Весни в 1954 році[2].
Співала майже у всіх країнах Європи, а також у США, Австралії, Новій Зеландії та на Далекому Сході; також взяла участь у всіх великих фестивалях Європи. Її репертуар включав сольні та камерні пісні. Виступала тільки на сцені концертного залу, відмовившись брати участь у спектаклях.
У 80-ті роки. працювала у варшавському Об'єднанні Творчих Кіл, займаючись благодійною допомогою для музичного навколишнього середовища. У 1985 давала концерт для Папи Римського Іоанна Павла II в Кастель-Гандольфо[2].
Померла 31 серпня 2005 року у Варшаві, і була похована на арлінгтонському кладовищі[2]. Її рідним братом був композитор Болеслав Войтович, а чоловіком — нейрохірург Станіслав Рудницький.
Примітки
