Страсний тиждень
| Страсний тиждень | |
|---|---|
![]() "Страсті Христові". Галичина, XVI ст. | |
| Тип | Християнство |
| Дата | Останній тиждень Великого посту |
| Традиції | Вербна неділя (християнство), Великий понеділок, Великий вівторок, Велика середа, Великий четвер, Страсна п'ятниця, Велика субота і Великдень |
| Пов'язаний з | Eastertide |

(анонімний художник XV ст., Нідерланди)
Страсний тиждень (Седмиця; страсть в ц.-сл.— страждання, Білий тиждень, Чистий тиждень[1], дав.-гр. Ἁγία καὶ Μεγάλη Ἑβδομάς, трансліт. Hagía kaì Megálē Hebdomás, досл. «Святий і великий тиждень») — останній тиждень перед Великоднем, що наступає за вербним тижнем. В православній та греко-католицькій церквах цей тиждень носить назву Страсного, бо в цей час церква згадує Страсті Христові. Через особливе значення і велич духовних спогадів та богослужінь Страсний тиждень не включений у богослужбове коло Великого посту, а стоїть окремо, як перехід від Святої Чотиридесятниці до Світлого Христового Воскресіння[2].
У православ'ї
.jpg)
У страсний тиждень згадується Тайна вечеря, страждання, розп'яття і поховання Ісуса Христа. Усі дні Страсного тижня звуться «Великими» — Великий Понеділок, Великий Вівторок тощо, також уживається епітет «Страсний».
У православ'ї перші три дні Страсної седмиці відбувається Літургія передосвячених дарів, у Великий четвер й Велику суботу — літургія Василя Великого, у Велику п'ятницю літургія не відбувається. У перші три дні Страсної седмиці устав пропонує прочитувати весь Псалтир, крім 17-й кафизми, що читається на утрені Великої суботи.
Протягом Страсного тижня всі православні християни, які протягом посту ще не сповідалися і не причащалися, мають це обов'язково зробити — у будь-який день зранку, окрім п'ятниці.[3]
Дні Страсного тижня
У Великий понеділок церква згадує старозавітного патріарха Йосипа, якого заздрісні брати продали в Єгипет, сказавши батькові, що його розірвали звірі. Поміркований Йосип розглядається як праобраз зрадженого Христа. Також Православна Церква згадує прокляття смоківниці.[4][5] У понеділок Страсної седмиці служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро — це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Миро вважається святинею, зберігається у вівтарі і використовується в таїнстві Миропомазання. Готується миро лише раз у році — з понеділка по середу Страсного тижня, у четвер освячується.
У вівторок Страсного тижня віруючі згадують, як Христос навчав у храмі Єрусалимському і народ вважав Його пророком.
Велика середа (Страсна середа) — день віддання Ісуса на страждання і смерть. У цей день згадується євангельська подія: коли рада первосвящеників і книжників вже вирішила взяти Христа і вбити Його, в селищі Віфанія у домі Симона прокаженого, де зупинився в ніч на середу Ісус, одна «грішниця» вилила дорогоцінне миро на Його голову. Тут же в душі Юди народився намір видати беззаконній раді Вчителя. Тому в церковній службі в середу прославляється «грішниця» і засуджується зрада Юди. З понеділка по середу Страсного тижня в храмах звершуються Літургії Григорія Двоєслова або ж Передосвячених Дарів[6]
Особливо важливими вважаються останні три дні перед Великоднем — Великі четвер, п'ятниця та субота. У кожний з них на службах читають уривки з Євангелія, що розповідають про страждання Христа.
- У Великий четвер віруючі згадують становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових — євхаристії.
- У Велику п'ятницю Ісус був розп'ятий і помер на Хресті, викупивши людські гріхи. Саме тому Велика п'ятниця — найскорботніший день.
- У Велику суботу тіло Христа «перебувало в труні», але душею Спаситель зійшов в пекло і вивів з нього душі праведників. Ввечері в храмах розпочинають святкове богослужіння, щоб зустріти Воскресіння Христове.
У католицизмі
У католицизмі Великий четвер, Велика п'ятниця і Велика субота об'єднані за назвою Пасхальне тридення.
Народні традиції
Страсна седмиця — час, коли потрібно навести порядок в будинку і приготувати страви для великоднього столу. Слово «страсті» в перекладі зі старослов'янської означає «муки», «страждання»: християни в ці дні дотримуються найсуворішого посту, не танцюють, не співають, багато моляться, часто бувають в церкві і готуються до Великодня. За традиціями, в селах на цьому тижні сіють ранні зернові, горох.[7][8][9]
Традиційно у четвер Страсного тижня (або ж Чистий Четвер) очищають своє тіло і випікають паски.[10]
У мистецтві
-
Музей Конде, Шантійї. Вхід Господній до Єрусалиму. Folio 173v -
Félix Louis Leullier (1811 – 1882). Вхід Христа до Єрусалиму , Музей образотворчих мистецтв Арраса. -
Ford Madox Brown "Ісус умиває ноги Петра". 1852–1856 рр. Британія. -
Обмивання ніг учням (мозаїка нартекса Кафоликона Осіос Лукас) -
Португальський живопис XV століття, що зображує Таємну вечерю. Таємна вечеря, Музей Евори -
Фреска «Таємна вечеря» з Креміківського монастиря. Болгарія -
Vicente Juan Masip (Joan de Joanes, 1507 – 1579). "Таємна вечеря", близько 1562 року, Іспанія. -
"Таємна вечеря", Pedro Caetano (1762–1830)
-
Benedetto Caliari. "Остання вечеря". Друга пол. XVI ст. -
«Страсті Христові» кінця XVI століття з села Білі Ослави яскраво репрезентують зрушення в еволюції українського іконопису. Страсні цикли, або пасії, разом зі «Страшними судами» входили до кола обов'язкових сюжетів, що зображувалися майже в кожній церкві Прикарпаття та Галичини. -
Микола Пимоненко. "Великий четвер", 1887 р. Зображена Стара (Гетьманська) Трьох-Анастасіївська церква в Глухові. -
Церква Сан-Поло (Венеція) "Ісус помирає на хресті", Джандоменіко Тьєполо (Giandomenico Tiepolo). 1745 -1749. -
П'єта, церква Сен-Андре, Жуаньї, Йонна, Бургундія, Франція. -
Рембрандт ван Рейн "Христос і Марія Магдалина біля гробниці". Цю картину Вінсент Ван Гог інтерпретує на 29-й сторінці своєї роботи «Листи до Тео» так: «Сподіваюся, я ніколи не забуду цю картину, ані те, що, на мою думку, вона мені говорить: «Я — світло для світу, і хто піде за Мною, не буде ходити в темряві, але знайде світло життя»». Він передав це почуття, цитуючи Біблію 17. -
Воскресіння – Зішестя у пекло. Кінець XVII століття. З Дісни, Вітебська область. Національний художній музей.jpg
Примітки
- ↑ Білий тиждень. www.ukrlegenda.org. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ Страсний тиждень. www.kpba.edu.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2022. [Архівовано 2019-04-05 у Wayback Machine.]
- ↑ http://cerkva.kharkov.ua/novini/he/1107.html
- ↑ https://orthodoxtimes.com/holy-monday-first-day-of-orthodox-holy-week-2/
- ↑ https://orthodox.vinnica.ua/publikatsii/3571.html
- ↑ Великдень в Україні 2019: дата і традиції - Lifestyle 24. 24 Канал (англ.). Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Rbc.ua. Великдень 2017: традиції і прикмети Воскресіння Христового. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ За тиждень — великдень (Вербна неділя) – Олександр Токар. otokar.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 3 квітня 2018. [Архівовано 2018-03-28 у Wayback Machine.]
- ↑ Страсний тиждень 2018: що можна і не можна робити в останні дні перед Великоднем - 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 3 квітня 2018.
- ↑ http://blyzhchedoboga.com.ua/strasnij-tizhden/