Biłyćke
 | |||||
| |||||
| Państwo | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Obwód | |||||
| Powierzchnia |
2,7 km² | ||||
| Populacja (22.08.2025) |
| ||||
| • liczba ludności |
480[1] | ||||
| Nr kierunkowy |
6277 | ||||
| Kod pocztowy |
85043–85047 | ||||
Położenie na mapie obwodu donieckiego  | |||||
Położenie na mapie Ukrainy  | |||||
 48°44′N 37°18′E/48,733333 37,300000 | |||||
Biłyćke (ukr. Білицьке) – miasto na Ukrainie w obwodzie donieckim.
Historia
Prawa miejskie ma od 1966[2]. W lipcu 1995 r. Rząd Ukrainy zezwolił na sprzedaż piekarni miejskiej[3] (13 października 2010 r. zbankrutowała, a 27 stycznia 2011 r. - zlikwidowana)[4].
Demografia
Przypisy
- ↑ У місті, до якого ворог підійшов майже впритул, залишається близько 480 жителів
- ↑ Белицкое // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 3. М., «Советская энциклопедия», 1970.
- ↑ "00305958 Добропільський хлібокомбінат, м. Білицьке"
Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році» - ↑ Ухвала господарського суду Донецької області № 13655906 вiд 27.01.2011
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. Державна служба статистики України, 2013. [dostęp 2023-09-02]. [zarchiwizowane z tego adresu (2013-09-21)]. (ukr.).
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2019 року. Державна служба статистики України. Київ, 2019. стор.27
- ↑ Анастасія Дорошенко, Анастасія Дашко, Життя людей у Білицькому Покровського району, яке за 23 кілометри до фронту [online], suspilne.media, 5 stycznia 2025 [dostęp 2025-08-02] (ukr.).
