Бе-12

Бе-12 «Чайка»
Бе-12 ВМС України, 2014 р.
Типпротичовновий гідроплан
РозробникСРСР ТАНТК ім. Берієва
ВиробникСРСР Таганрозький авіаційний завод № 86 ім. Г. М. Дмитрова
Головний конструкторГ. М. Берієв
Перший політ18 жовтня 1960
Початок експлуатації29 листопада 1965
Статусв експлуатації
Основні експлуатантиВМФ СРСР (колишній)
ВМФ РФ
ВМС України
Роки виробництва1959—1973
Виготовлено143[1]
Базова модельБе-6
CMNS: Бе-12 у Вікісховищі

Бе-12 «Чайка» (виріб «Е», за кодифікацією НАТО: Mail) — протичовновий літак-амфібія.

У жовтні 1960 р. літак здійснив перший політ, а з 1963 р. став поступати на озброєння авіації ВМФ. Створений у ДКБ Берієва. Машина була призначена для заміни Бе-6. На літаку-амфібії встановлений комплект цільового обладнання, що дозволяє вести пошук і боротьбу проти підводних човнів супротивника.

За час експлуатації на літаках Бе-12 встановлено 46 світових рекордів.[2]

Історія

Бе-12 став наступником гідроплану Бе-6, основним призначенням якого була боротьба проти підводних човнів та патрулювання на морі. Попри деяку схожість з Бе-6, у Бе-12 запозичено лише крило типу «чайка» та вертикальний стабілізатор. Також Бе-12 мав турбогвинтові двигуни, що додало швидкості та дальності польоту в порівнянні з Бе-6.[3] Бе-12 має висувні шасі, що дозволяє виконувати посадку і на звичайні аеродроми на суходолі.

Перший політ Бе-12 відбувся 18 жовтня 1960 р. на аеродромі в Таганрозі,[3] а показаний громадськості був на святкуваннях дня авіації в 1961 р. на авіадромі Тушино. Всього виготовили 150 одиниць різних модифікацій.

Використання

Бе-12 поступив на службу авіації радянського ВМФ на початку 1960-тих для здійснення патрулювання на морі, та залишається одним з небагатьох гідропланів, що досі перебувають на службі. Коли американські підводні човни отримали можливість запускати ракети на більшій відстані від берега, задачі літака став пошук та допомога (Бе-12ПС).

Після розпаду Радянського Союзу, деякі літаки були модифіковані у протипожежні танкери для гасіння лісових пожеж. Обладнання Бе-200 було випробувано спочатку на модифікованому Бе-12П. Після встановлення протипожежного обладнання, цей літак отримав бортовий номер RA-00046 та модифікацію Бе-12П-200. На ньому також були випробувані протипожежні операції, які мав виконувати Бе-200.[4]

Виробництво

За роки виробництва з 1960 по 1973 рік було побудовано 143 Бе-12, з яких один стендовий для статичних випробувань (№ 0Е) і два дослідні літаки для льотних випробувань (№ 1Е б/н 12 червоний і 2Е б/н 14 червоний)[5].

Перший літак 1Е №12 було втрачено в катастрофі.

Літак 2Е № 14 використовувався з початку і до завершення Державних спільних випробувань 20 квітня 1965 року, після чого був перероблений у дослідний пошуково-рятувальний Бе-14. Надалі переданий для експлуатації у 49-й ОПЛАЕ ДД аер. Коса.

Серійне виробництво літаків було організоване на Таганрозькому авіаційному заводі № 86 імені Г. М. Дмитрова з 1963 по 1973 рік. Перший серійний літак № 4600201 виготовлено 12 грудня 1963 року. Останній серійний літак № 3602802 виготовлено у червні 1973 року.[5]

Перші два літаки з бортовими номерами № 20 і № 21 були передані на аеродром Очаків у травні 1965 року і призначалися для навчання льотного складу, а вже 15 липня 1965 року до вивчення нового літака приступив 318-й ОПЛАП ДД авіації ЧФ, аер. Донузлав (п. Мирний, 25 км на захід від м. Євпаторія). Цей полк став провідним у експлуатації Бе-12 не через велику потребу у пошуку підводних човнів у Чорному морі, а через складність застосування літака та близькість до розробника і виробника.

Для відпрацювання практичного застосування протичовнових засобів у Чорному морі було організовано морський полігон між мисами Опук і Чауда (берег малонаселеної території на півдні Керченського півострова). Цей же полігон використовували протичовнові літаки 3-го Управління ГК НДІ ВПС СРСР з аеродрому Кіровське.

Всього було виготовлено 141 серійний літак Бе-12 серій від 02 до 30, які постачалися у п’ять бойових авіаційних підрозділів морської авіації СРСР.

Чотири літаки (№№ 9601701, 0601801, 0601802 і 0601803, р.в. 1969–1970) були передані морській авіації Демократичної Республіки В’єтнам (Рішення 1979 року). Навчання в’єтнамців розпочалося 17 січня 1980 року і завершилося через рік. Перші два літаки морем перевезли на в’єтнамську базу Камрань, де їх зібрали та виконали обліт.

У протипожежну модифікацію переобладнано чотири літаки №№ 8601004, 9601404, 0601704, 2602505, усі числилися за ТАНТК Берієва.

Бе-12П-200 переобладнано один літак № 8601301 рег. № RA-00046 у 1996 році.

Під час поділу ВПС Чорноморського флоту Україні було передано 14 літаків.[5]

Тактико-технічні характеристики

Бе-12 у Державному музеї авіації в Києві, 2009 р.

Наведені характеристики відповідають модифікації Бе-12

Джерела даних: Мілітарний,[6] Defense Express[7]

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 4 особи
  • Довжина: 30,11 м
  • Висота: 7,94 м
  • Розмах крила: 29,84 м
  • Площа крила: 99 м²
  • Маса порожнього: 24 000 кг
  • Нормальна злітна маса: 29 500 кг
  • Максимальна злітна маса: 36 000 кг
  • Маса палива у внутрішніх баках: 9 000 кг
  • Силова установка: 2 × турбогвинтовий ТГД АІ-20Д, 3864 кВт (5180 к.с.) кожен

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 530 км/год
  • Крейсерська швидкість: 320 км/год
  • Бойовий радіус: 600—650 км
  • Перегінний радіус: 4000 км
  • Практична стеля: 12 100 м
  • Навантаження на крило: 298 кг/м²
  • Тягооснащеність: 0,260
  • Довжина розбігу: 1 200 м
  • Довжина пробігу: 1 100 м
  • Мореплавство, бали: 3

Озброєння

  • Бойове навантаження: 1 500 кг (нормальне), 3 000 кг (максимальне) на 4 вузлах підвіски та у відсіку озброєння:[8]
    • протипідводні 450-мм торпеди АТ-1 або АТ-2
    • глибинні бомби (ГБ)
    • освітлювальні бомби (ОАБ)
    • маркери

Варіанти та модифікації

Бе-12 під час зльоту з води, 2004 р.
Демонстратор технологій Бе-12П-200, 2011 р.
Бе-12
Двомоторний морський літак-амфібія для розвідки та протичовнової війни. Побудовано 2 прототипи та 130 серійних екземплярів.
Бе-12EKO
Проєкт варіанту літака для екологічної розвідки. Не будувався.
Бе-12І
Проєкт науково-дослідного варіанту, створений у 1991 році. Не будувався.
Бе-12ЛЛ
Переробка для випробувань протикорабельної ракети 3М-80 «Москит». Носовий радар замінено на головку самонаведення ракети. Один літак перероблено у 1980 році.
Бе-12Н (виріб «ЕН»)
Протичовновий варіант із новими сенсорами, авіонікою, магнітометричним датчиком та пошуково-ударною системою «Нарцисс-12». Перероблено 27 літаків.
Бе-12НХ (народно-хозяйственный)
Транспортно-універсальний, експериментальний пасажирський варіант. Військове обладнання демонтоване, встановлені додаткові вікна. Побудовано 2, обидва перероблені з Бе-12.
Бе-12П (виріб «ЕП»)
Протипожежний варіант. Встановлено один бак об’ємом 4 500 л та два баки по 750 л. Чотири літаки перероблено у 1992 році.
Бе-12П-200
Технологічний демонстратор для Бе-200. Протипожежна конфігурація. Один літак перероблено.[4]
Бе-12ПС (виріб «ЗЕ»)
Морський пошуково-рятувальний варіант. Оснащений рятувальними плотами та спорядженням для виживання. Екіпаж — 6 осіб. Побудовано 10 нових, ще 4 перероблені з Бе-12.
Бе-12СК (виріб «ЕСК»)
Ударний варіант (СК — «Скальп»). Один літак перероблено у 1961 році для випробувань ядерних глибинних бомб СК-1. Може нести ядерний боєприпас 5Ф-48 «Скальп».[9]
Бе-14 (виріб «ЕПС»)
Пошуково-рятувальний варіант для будь-яких погодних умов, день/ніч. Додаткове обладнання для ПРР і медичне устаткування. Екіпаж — 6 осіб. Двигуни АІ-20Д. Побудовано один екземпляр.
М-12
Полегшений Бе-12, використаний для рекордних польотів. Екіпаж — 2 особи. Згодом повернений до стандартної конфігурації.

Бойове застосування

Повідомлялося, що ці літаки здійснювали патрулювання вздовж та навколо кримського узбережжя під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.[10][11]

Вперше у війні проти України ЧФ РФ почав використовувати літаки Бе-12 у серпні 2022 року, на тлі перших ударів по військовим об’єктам в тимчасово окупованому Криму, для пошуку ймовірних «диверсантів» та моніторингу судноплавства в українські порти «Великої Одеси». Також окупаційна армія РФ використовувала Бе-12 для пошуку українських безпілотних надводних апаратів.[7]

Втрати під час вторгнення РФ в Україну

№ Дата Місце Коментар
1 (пошкоджено) 21 вересня 2025 року Аеродром «Кача», с. Кача, Бахчисарайський район, Крим Ударні дрони спецпідрозділу «Примари» Головного управління розвідки МО уразили два російські літаки-амфібії Бе-12. Оскільки авіатехніка була розміщена під відкритим небом, оператори дронів змогли без проблем здійснити вибіркове ураження та послабити протичовнові можливості РФ у Чорному морі. Крім того, на відео під час ураження одного з Бе-12 помітний бортовий номер «08 жовтий». Цей літак був виготовлений у 1971 році та увійшов до складу 318 окремого змішаного авп. У 1990-х роках він був відправлений на зберігання.[12]
2 (пошкоджено)
3 21 лютого 2026 року Євпаторійський авіаційний ремонтний завод, Євпаторія, Крим Сили оборони України за допомогою ударних дронів уразили два протичовнові літаки Бе-12 на території авіаремонтного заводу у тимчасово окупованому Криму. За інформацією відомства, у ніч на 21 лютого 2026 року на тимчасово окупованій території Криму, у місті Євпаторія, на території Євпаторійського авіаційного ремонтного заводу уражено два літаки Бе-12.[13]
4
5 (пошкоджено) 6 квітня 2026 року Аеродром «Кача», с. Кача, Бахчисарайський район, Крим Сили оборони України уразили протичовновий літак Бе-12 у районі Качі (Крим). Літак використовувався росіянами для боротьби з українськими морськими дронами.[14]

Аварії та катастрофи

Оператори

Поточні

Росія Росія:

  • Морська авіація ВМФ РФ — 6 Бе-12ПС на озброєнні, станом на 2025 рік[16]

Україна Україна:

  • Морська авіація ВМС України — 2 Бе-12 на озброєнні, станом на 2025 рік (небоєздатні)[17]

Колишні

Єгипет Єгипет

  • ПС Єгипту мали два або три Бе-12 в 1970-ті, якими керували радянські льотчики, для розвідки та стеження за Шостим флотом ВМС США в Середземному морі[18].

СРСР СРСР:

В'єтнам В'єтнам:

Збереглись

Галерея

  • Бе-12 морської авіації ВМФ СРСР, 1990 рік.
    Бе-12 морської авіації ВМФ СРСР, 1990 рік.
  • Бе-12 морської авіації ВМФ Росії, 2009 рік.
    Бе-12 морської авіації ВМФ Росії, 2009 рік.
  • Бе-12 морської авіації ВМС України, 2009 рік.
    Бе-12 морської авіації ВМС України, 2009 рік.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Aeroflight - Beriev Be-12 'Mail' (англ.). Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 15 жовтня 2012.
  2. ↑ Бе-12. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
  3. ↑ а б Jane's All The World's Aircraft. 1975–1976. с. 488—489. ISBN 0-354-00521-9.
  4. ↑ а б Gordon, 2006, pp. 79—80.
  5. ↑ а б в г д Бе-12 на сайті russianplanes.net. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 15 жовтня 2012.
  6. ↑ Протичовновий літак Бе-12. Мілітарний. Процитовано 22 вересня 2025.
  7. ↑ а б Що це за літак Бе-12, наскільки він старий, і скільки таких є в РФ. Defense Express. Процитовано 22 вересня 2025.
  8. ↑ Бе-12 Чайка. Уголок Неба (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2025. Процитовано 22 вересня 2025.
  9. ↑ Противолодочный самолёт-амфибия Бе-12СК «Чайка» [Архівовано 2021-04-17 у Wayback Machine.] // «Авиару.рф»
  10. ↑ Newdick, Thomas (18 серпня 2022). Russia's Rickety Be-12 Flying Boats Are Still Patrolling Off Crimea. The drive. Процитовано 18 серпня 2022. 
  11. ↑ Russia is highly likely using an amphibious plane from the 1960s to hunt for a new threat to its Black Sea Fleet, Western intel says. Business Insider, October 2, 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.
  12. ↑ «Примари» уразили два рідкісні літаки Бе-12 та гелікоптер Ми-8 у Криму. Мілітарний. Процитовано 22 вересня 2025.
  13. ↑ Сили оборони України уразили два протичовнові літаки Бе-12 у Криму. Militarnyi. Процитовано 21 лютого 2026.
  14. ↑ У Криму уразили літак Бе-12, який використовували проти морських дронів. Мілітарний. 6 квітня 2026. Процитовано 8 квітня 2026.
  15. ↑ Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу за фактом авіакатастрофи у Криму. УкрІнформ. 12.10.2012. Архів оригіналу за 15.10.2012. Процитовано 15.10.2012. {{cite news}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2012-10-15? (довідка)
  16. ↑ IISS, 2025, p. 187.
  17. ↑ IISS, 2025, p. 201.
  18. ↑ Air International Magazine, August 1995, p. 88; example photo, p. 83

Література

  • Yefim Gordon, Andrey Sal'nikov, Aleksandr Zablotskiy. Beriev's Jet Flying Boats. — Hinckley, UK : Midland Publishing, 2006. — ISBN 1-85780-236-5.
  • The Military Balance 2025 / IISS. — London : Taylor & Francis, 2025. — 530 p. — ISBN 9781041049678.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бе-12



This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.