- Ключ — ієрогліф в китайській ієрогліфіці, який є складовою частиною іншого ієрогліфа і який часто дозволяє пояснити його значення.
- Ключ — ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут (наприклад, журавлиний ключ).
- Ключ — у весняних іграх — ряд дівчат, що стояли одна при одній, взявшись за талії, також так називалася й одна з весняних ігор[1].
- Ключ — горішній клиноподібний камінь, який завершує склепіння будинку або арку.
- Ключ — жердина на криничному журавлі, споряджена гачком, за який зачіплюють відро.
- Ключ — чинбарський інструмент для розминання овчин[1].
- Ключ — одиночне ярмо, закріплене на стовпі, в яке гуцульські пастухи на полонині замикали теля під час доїння корови[1].
- Ключ — пристрій для носіння сіна, різновид цапара; складається зі смерекового стовбура з чотирма розташованими колом гілками (наріжниками) на кінці, на які кладеться сіно й закріпляється палицею (розкопом)[1][2].
- Ключ — брусок, вроблений у вісь колішні плуга й призначений для кріплення дишля[1].
- Ключ — рідковживане позначення джерела з сильним струменем води.
- Ключ — адміністративно-територіальна одиниця в Речі Посполитій у XVI—XVIII століттях. Об'єднував кілька населених пунктів навколо укріпленого містечка.
- «Ключ» — роман популярного українського письменника Василя Шкляра.
- Ключ (оповідання)
Див. також
Примітки
