Шпага

Шпага
Типшпага
Історія використання
На озброєнніXVI—XIX ст.
Характеристики
Тип клинкапрямий

Шпага у Вікісховищі

Шпа́га, заст. шпа́да[1] (італ. spada, що сходить до лат. spatha)[2] — колюча, рідше колючо-рубаюча холодна зброя — прямий (до 1 м і більш) плоский або трикутний клинок з руків'ям. Розповсюдилася в 16 ст., була відмітною зброєю дворян, перебувала на озброєнні до 19 ст.

Спортивна шпага

Спортивна шпага — сталевий, гнучкий клинок 3-гранного перерізу з ефесом; наконечник з електроконтактним пристроєм. Довжина не більше 110 см, маса не більше 770 г.

Примітки

  1. ↑ Шпада // Словник з творів Івана Франка
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.

Джерела

  • Виникнення шпаги. Опис та фото[недоступне посилання з червня 2019]
  • Шпага // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Посилання