ARA Hércules (B-52)

ARA Hércules (B-52)
Історія
Аргентина
Назва:	ARA Hércules (B-52)
Будівник:	Vickers Shipbuilding and Engineering, Барроу-ін-Фернесс
Закладений:	16 червня 1971 року
Спуск на воду:	24 жовтня 1972 року
Прийнятий:	12 липня 1976 року
Виведений:	25 червня 2024 року
Основні характеристики
Тип:	Ескадрений міноносець типу 42
Водотоннажність:	4 820 т
Довжина:	125 м
Ширина:	14,3 м
Осадка:	5,8 м
Двигуни:	COGOG 2 високошвидкісні газові турбіни Rolls-Royce Olympus TM3B 2 круїзні газові турбіни Rolls-Royce Tyne RM1C
Швидкість:	30 вузлів
Дальність плавання:	4000 миль на швидкості 18 вузлів
Екіпаж:	287
Навігаційне та радіолокаційне обладнання:	Радар повітряного пошуку Type 1022/965P Радар Type 996/992Q 3-D 2 радари контролю вогню Type 909 GWS-30
Озброєння:	ЗРК Sea Dart 4 ракети Exocet 1 x 114-мм гармата Mark 8 2 x 20-мм зенітні установки Phalanx CIWS 2 x 20-мм зенітні установки «Ерлікон» BMARC 6 (2x3) протичовнові торпедні апарати STWS II
Авіаційна група:	вертоліт Westland Lynx1

«Еркулес» (ісп. ARA Hércules (B-52)) — ескадрений міноносець з керованим ракетним озброєнням ВМС Аргентини типу 42 1-ї серії (підтип «Шеффілд»).

Ескадрений міноносець «Еркулес» був закладений 16 червня 1971 року на верфі компанії Vickers Shipbuilding and Engineering у місті Барроу-ін-Фернесс. Спущений на воду 24 жовтня 1972 року, вступив у стрій 12 липня 1976 року. 19 вересня 1977 року корабель до складу ВМС Аргентини. Він отримав бортовий номер D-28, який потім був замінений на D-1.

На момент побудови есмінець «Еркулес» мав таке саме озброєння, як і британські кораблі. В Аргентині на кораблі були змонтовані 4 пускові установки для протикорабельних ракет «Екзосе».

Під час Фолклендської війни 1982 року війни «Екркулес» увійшов до складу 40-го оперативного з'єднання. При підході британських сил до Фолклендських островів брав участь у виході авіаносного з'єднання на чолі з авіаносцем «Вейнтісі́нко де Майо» назустріч противнику наприкінці квітня - на початку травня. Але після потоплення крейсера «Генерал Бельграно» аргентинські надводні сили уникали активних дій і до кінця війни практично не покидали своїх баз.

Після війни внаслідок відсутності запасних частин та технічного обслуговування за допомогою англійських фахівців експлуатація кораблів, збудованих у Великій Британії, була практично нереальна. У 1984 році «Еркулес» та «Сантісіма Трінідад» були виставлені на продаж, але покупців не знайшлось. У 1989 році «Сантіссіма Трінідад» фактично перетворився на джерело запасних частин для «Еркулес».

У 2000 році корабель був перебудований на верфі ASMAR в Талькауано, Чилі на десантний корабель. Були збільшені вертолітний майданчик та ангар, розрахований на розміщення двох вертольотів «Сі Кінг», кожен з яких міг нести по дві ракети «Екзосе». Крім того, були обладнані приміщення для розміщення 238 морських піхотинців. Корабель отримав бортовий номер B-52.

У 2020 році корабель був визнаний непридатним для подальшого використання^[1]. У 2024 році він був виключений зі складу флоту.

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — NAVAL INSTITUTE PRESS, Annapolis, Maryland (англ.)
• С. В. Иванов, П. В. Соломонов, Б. В. Соломонов Эскадренные миноносцы типа «Шеффилд». Часть 2. — Москва: Моделист-конструктор, 2012. — (Морская коллекция № 5 (152) / 2012) (рос.)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ARA Hércules (B-52)