Agriotherium

Agriotherium
Період існування: 13.6–2.5 млн р. т.
Череп з різних ракурсів
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Ведмедеві (Ursidae)
Підродина: †Agriotheriinae
Kretzoi, 1929
Рід: †Agriotherium
Wagner, 1837
Типовий вид
†Agriotherium sivalensis
Falconer & Cautley, 1836
Види[1]
  • † A. myanmarensis Ogino et al., 2011
  • † A. insigne Gervais, 1859
  • † A. inexpetans Qiu et al., 1991
  • † A. palaeindicus Lydekker, 1878
  • † A. sivalensis Falconer & Cautley, 1836
  • † A. africanum Hendey, 1972
  • † A. coffeyi Dalquest, 1986
  • † A. gregoryi Frick, 1926
  • † A. schneideri Sellards, 1916
Вікісховище: Agriotherium

Agriotherium — викопний рід ведмедів, скам'янілості яких знайдені в міоцені через плейстоценові шари Північної Америки, Європи, Африки та Азії. Рід існував принаймні ~11,6—2,5 млн р. т.[2].

Аналіз характеру зносу зубів, і щелеп визначає, що агріотерій є всеїдною твариною. Агріотерій не мав сили чи швидкості, необхідних для активного полювання, як із засідки, так і для переслідування здобичі. Він також не мав довгих кігтів і підвищеної сили передніх кінцівок, характерних для ссавців, які копають їжу. Отже, він їв рослинний матеріал, безхребетних і відлякував хижаків від туш[3].

Дуже великий розмір був би необхідний для крадіжки та захисту туш у середовищі, де панують деякі з найпотужніших хижих ссавців, які коли-небудь жили, наприклад, Amphimachairodus, Epicyon і Barbourofelis[4][5].

Примітки

  1. ↑ Ogino, Shintaro, Naoko Egi, and Masanaru Takai. "New species of Agriotherium (Mammalia, Carnivora) from the late Miocene to early Pliocene of central Myanmar." Journal of Asian Earth Sciences 42.3 (2011): 408-414.
  2. ↑ Fossilworks: Agriotherium. fossilworks.org. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  3. ↑ Sorkin, B. (Січень 2006). Ecomorphology of the giant short-faced bears Agriotherium and Arctodus. Historical Biology (англ.). 18 (1): 1—20. doi:10.1080/08912960500476366. ISSN 0891-2963.
  4. ↑ Antón, Mauricio (2013). Sabertooth. Bloomington, Indiana: University of Indiana Press. с. 53—54. ISBN 9780253010421.
  5. ↑ Turner, Alan (1997). The Big Cats and their fossil relatives. New York: Columbia University Press. с. 201. ISBN 0-231-10228-3.