Epicyon
| Epicyon Період існування: ранній міоцен—пізній міоцен
| |
|---|---|
| |
| Змонтований скелет E. haydeni | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | †Borophaginae |
| Триба: | †Borophagini |
| Підтриба: | †Borophagina |
| Рід: | †Epicyon Leidy, 1858 |
| Типовий вид | |
| †Epicyon haydeni | |
| Види[1] | |
| |
| |
 Вікісховище: Epicyon
| |
Epicyon (досл. «більше, ніж пес») — викопний рід борофагінових псових, був поширений в Північній Америці від пізнього міоцену до раннього гемфіліану пліоцену[2][1]. E. haydeni — найбільший відомий представник псових всіх часів, типовий вид досягав 2,4 м завдовжки, 90 см у плечах і ~100—125 кг маси тіла[3][4][5]. Найбільший відомий зразок плечової кістки належав особині вагою до 170 кг[6].
Таксономія
Epicyon вперше описаний Джозефом Лейді в 1858 році як підрід Canis. Пізніше, в 1930 році, Меттью та Стертон віднесли його до підгрупи Aelurodontina. Однак подальші дослідження показали, що Epicyon не належав до роду Canis, а був представником підродини Borophaginae.
E. haydeni
Типовий вид, E. haydeni, існував приблизно 10 — 5 мільйонів років тому. Синонімами до нього також є: Aelurodon aphobus, Osteoborus ricardoensis, Osteoborus validus і Tephrocyon mortifer. Первісно визначений Лейдом як підрід, а згодом перекласифікований як Aelurodon haydeni Скоттом і Осборном в 1890 році. Подальші дослідження проводили Меттью (1899), Меттью та Гідлі (1904), ВандерГуф і Грегорі (1940), Макґрю (1944), Беннетт (1979) та Беккер (1980). Згодом, в 1980 році, Баскін знову перекласифікував вид як E. haydeni. Пізніше це підтвердили Вургіз (1990), Баскін (1998) та Ванг з колегами (1999).
E. saevus
E. saevus існував приблизно 12 — 7 мільйонів років тому. Синонімом до нього також є Aelurodon inflatus, вперше описаний Джозефом Лейдом в 1858 або 1859 році. Наприкінці 1880-х — на початку 1900-х років Скотт, Меттью, Коп і Трокселл найменували цей вид Aelurodon saevus. У 1980 році Баскін знову перекласифікував його як E. saevus, і це підтримали Мунте (1989), Вургіз (1990) та Ванг з колегами (1999).
E. aelurodontoides
E. aelurodontoides існував приблизно 9 — 7 мільйонів років тому та вперше описаний Сяо-Мін Вангом та співавторами в 1999 році. Скам’янілості цього виду були знайдені на південь від ранчо Янг-Бразерз, штат Канзас.
Опис
Цей вимерлий псовий мав великі розміри: найбільший вид міг перевищувати 170 кілограмів у вазі й півтора метра в довжину. Епіціон мав масивний короткий череп, дуже схожий на вовчий, довжина якого могла досягати 35 сантиметрів. Передні лапи були міцні та довгим. Як і гієни, Epicyon мав збільшений нижній четвертий премоляр і потужні щелепи, завдяки чому звір мав надзвичайно потужний прикус[5].
Epicyon був гігантським членом родини, який виник від подібних, але менших форм (Protepicyon) і еволюціонував, утворивши кілька видів: невеликого E. saevus і потужного E. haydeni, які співіснували в одних і тих же екосистемах на більшій частині Північної Америки, від Каліфорнії до Альберти, від Флориди до Канзасу, від Нью-Мексико до Техасу. Третій вид E. aelurodontoides був знайдений тільки в Канзасі.
Примітки
- ↑ а б Wang, Xiaoming; Tedford, Richard; Taylor, Beryl (1999). Phylogenetic Systematics of the Borophaginae (Carnivora: Canidae). Bulletin of the American Museum of Natural History. 243.
- ↑ Epicyon haydeni. PBDB Taxon (англ.). Процитовано 9 квітня 2025.
- ↑ Díaz-Sibaja, R. (2010). "Titanes Vol. 1 Mamíferos." Fósil Revista de Paleontología. ISSN 0717-9235
- ↑ Andersson, Ki (2005–01). Were there pack-hunting canids in the Tertiary, and how can we know?. Paleobiology (англ.). 31 (1): 56—72. doi:10.1666/0094-8373(2005)031<0056:WTPCIT>2.0.CO;2. ISSN 0094-8373.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ а б Wang, Xiaoming; Tedford, Richard H. (2008). Dogs: Their Fossil Relatives & Evolutionary History.
- ↑ Sorkin, Boris (2008). A biomechanical constraint on body mass in terrestrial mammalian predators. Lethaia (англ.). 41 (4): 333—347. doi:10.1111/j.1502-3931.2007.00091.x. ISSN 0024-1164.