Aichi AB-4

Aichi AB-4
Призначення:	летючий човен
Перший політ:	травень 1932
На озброєнні у:	Імперський флот Японії
Розробник:	Aichi
Всього збудовано:	6
Екіпаж:	3 особи
Крейсерська швидкість:	112 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	165 км/год
Довжина:	9,75 м
Висота:	3,94 м
Розмах крила:	13,5 м
Площа крила:	47,1 м²
Споряджений:	2350 кг
Двигуни:	Gasuden Urakaze
Тяга (потужність):	300
Підвісне озброєння:	33 кг бомб
Кулеметне озброєння:	1 × 7,7-мм кулемет
Aichi AB-4 у Вікісховищі

Айчі AB-4 (англ. Aichi AB-4, від Aichi Biplane) — розвідувальний летючий човен створений компанією Aichi для Імперського флоту Японії для виконання нічних місій. Літак був прийнятий на озброєння флоту під назвою «Малий нічний розвідувальний летючий човен 6-ші» (яп. 六試小型夜間偵察飛行艇, Року-ші Коґата Якан Тейсацу Хікотей), але використовувався здебільшого для тестувань тактики й озброєння, тому було побудовано тільки шість прототипів, три з яких пізніше було продано цивільним операторам.

У 1931 році Японський флот видав специфікацію «6-ші» на створення малого летючого човна з можливістю запуску з катапульти. Літак мав використовуватись для різноманітних нічних місій, зокрема нічної розвідки, скидання освітлювальних міток на ціль, підтримувати зв'язок з підводними човнами, і навіть вести вогонь по цілях зі стрілецької зброї. Для цього вимагалось мала швидкість звалювання, але велика дальність польоту, а також висока стабільність літака для зменшення навантаження на пілота.

У компанії Aichi проєкт з внутрішнім позначенням AB-4 очолив інженер Тецуо Мікі. Це був суцільнометалевий біплан зі змішаною тканинною і металевою обшивкою, з відкритою кабіною для трьох членів екіпажу. Оснащувався двигуном Gasuden Urakaze, який приводив у рух штовхаючий дволопатевий дерев'яний гвинт. Дизайн нагадував німецький летючий човен Heinkel HD 55, але німецькі інженери не допомагали Aichi у створенні. Випробування першого прототипу почались у травні 1932 році, і вони в цілому виявились успішними, хоча довелось внести зміни в конструкцію хвоста. Флот провів свої випробування, і хоча літак мав задовільні характеристики, стабільність під час зльоту і на малих швидкостях була поганою, також недоліком була видимість з місця пілота, як і загальна зручність кабіни.

Це був перший нічний розвідник флоту, тому його прийняли на озброєння як «Малий нічний розвідувальний летючий човен 6-ші», але флот зупинив виробництво на шостому прототипі. Однак AB-4 використовувався для інтенсивних випробувань тактики та техніки, що зумовило виготовлення успішніших Aichi E10A й Aichi E11A.^[1]

В 1935 році флот продав три AB-4 «Японській асоціації дослідження авіатранспорту» розташованій в Сакай. Там під керівництвом інженера Седжі Накамае вони були перероблені в транспортні літаки. Перший літак отримав індекс J-BBHI і власну назву «Куросіо-ґо» (на честь однойменної течії) мав найменше змін, з нього просто зняли військове обладнання. Другий літак «Ураказе-ґо» (Морський бриз) з індексом J-BBQI вже мав помітні модифікації — сидіння пілота перенесли на самий ніс, що дозволило переробити середню частину літака в п'ятимісну пасажирську кабіну. Безіменний третій літак отримав індекс J-BAlC теж мав місце пілота на носі літака і шестимісну пасажирську кабіну, але також отримав значно більші вікна в фюзеляжі. Окрім цього двигун заміни на потужніший імпортний Napier Lion.

Вони використовувались для пасажирських і вантажних перевезень на маршрутах компанії всередині Японії. Цивільні літаки мали репутацію стабільних і надійних літаків, але 27 травня 1937 року J-BBQI зазнав катастрофи під час посадки в погану погоду після тестового польоту зачепивши димар целулоїдної фабрики. Загинули всі п'ять членів екіпажу.^[2]

Дані з Japanese Aircraft 1910—1941^[3]

• Стрілецьке:
  • 1 × 7,7-мм кулемет в носі літака
• Бомбове:
  • до 33 кг освітлювальних снарядів чи бомб

• Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Aichi AB-4