Atalante (Q162)
| «Аталанте» | ||
|---|---|---|
| Atalante (Q162) | ||
![]() | ||
| Схематичне зображення французького підводного човна типу «Аргонот» | ||
| Верф | ||
| Під прапором | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Тулон | |
| Замовлення | 9 січня 1928 | |
| Закладений | 17 серпня 1928 | |
| Спуск на воду | 5 серпня 1930 | |
| Введений до складу флоту | 18 вересня 1934 | |
| Виведений зі складу флоту | у 1944 році виведений зі складу флоту | |
| На службі | 1934—1944 | |
| Сучасний статус | у березні 1946 року проданий на металобрухт | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | прибережний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,5 вузлів (32,4 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 9 вузлів (17 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 75 м | |
| Гранична глибина занурення | 80 м | |
| Дальність плавання | 4000 миль (7400 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 82 милі (152 км) на швидкості 5 вузлів (підводна) | |
| Автономність плавання | 30 діб | |
| Екіпаж | 41 офіцер та матрос | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 63,4 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,4 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,24 м | |
| Водотоннажність надводна | 630 т | |
| Водотоннажність підводна | 798 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Schneider-Carel 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 1300 к.с. (дизелі) 1000 к. с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 75-мм гармата modèle 1897 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм ТА 13 торпед | |
| ППО | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 | |
«Аталанте» (фр. Atalante (Q162) — військовий корабель, дизель-електричний прибережний підводний човен 600-тонної серії типу «Аргонот», ВМС Франції за часів Другої світової війни. «Аталанте» був закладений 17 серпня 1928 року на верфі компанії Chantiers Schneider et Cie у Шалон-сюр-Соні. 5 серпня 1930 року він був спущений на воду, а 18 вересня 1934 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби
Коли 1 вересня 1939 року з вторгненням Німеччини в Польщу почалася Друга світова війна, «Аталанте» входив до 17-ї дивізії підводних човнів — частини 6-ї ескадри підводних човнів — разом із підводними човнами «Аретуз», «Султан» і «Ла Вестале», що базувалися в Тулоні. 3 вересня 1939 року Франція вступила у війну на боці союзників.
10 травня 1940 року почалася битва за Францію, а 10 червня 1940 року Італія оголосила війну Франції та приєдналася до вторгнення. Битва за Францію завершилася поразкою Франції та підписанням 22 червня 1940 року перемир'я з Німеччиною та Італією. «Аталанте» був серед дев'яти підводних човнів, які мали відправитися з Тулона 18 червня 1940 року у французьку Північну Африку, але вихід так і не відбувся, і всі дев'ять підводних човнів залишилися в Тулоні.
Після перемир'я в червні 1940 року «Аталанте» служив у військово-морських силах Франції Віші. 9 грудня 1940 року 17-та дивізія підводних човнів — тепер скорочена до «Аретуз», «Султан» і «Ла Вестале» — вирушила з Тулона разом із підводним човном «Аркімед» і військовим шлюпом типу «Елан» «Командант Борі», який прямував до Касабланки у Французькому Марокко. З Касабланки 17-та дивізія підводних човнів вирушила до Дакара в Сенегалі. «Аталанте» приєднався до них пізніше.
Під час перебування в Дакарі, «Аталанте» і «Ла Вестале» дістали пошкодження дизельних двигунів, які не могли бути відремонтовані у Французькій Західній Африці. Тому, 22 серпня 1941 року обидва підводні човни вирушили з Дакара, прямуючи до південної частини Французького Марокко, де «Аталанте» зупинилася в Агадірі з 23 по 29 серпня 1941 року перед зустріччю з «Вестале» в Сафі 30 серпня. 31 серпня 1941 року дві субмарини прибули до Касабланки.
У складі 17-ї дивізії підводних човнів «Аталанте» згодом патрулював в Атлантичному океані. 4 березня 1942 року чотири підводні човни 17-ї дивізії підводних човнів вирушили з Касабланки в Тулон, де вони мали пройти модернізацію. Після завершення робіт на всіх чотирьох підводних човнах 17-та дивізія підводних човнів вирушила з Тулона 30 вересня 1942 року, щоб повернутися до Касабланки.
8 листопада 1942 року війська союзників висадилися у французькій Північній Африці в ході операції «Смолоскип». Бойові дії між союзниками та французькими військами Віші завершилися 11 листопада 1942 року.
Після припинення бойових дій між союзними та французькими силами у Французькій Північній Африці, французькі сили в Африці, включаючи «Аталанте», приєдналися до сил Вільної Франції. До середини листопада 1942 року «Аталанте» був частиною Вільних французьких військово-морських сил і перебував на базі підводних човнів в Орані в Алжирі разом з підводним човном «Орфе».
До листопада 1943 року «Аталанте» і підводні човни «Амфітріт», «Ле Глор'є» і «Марсун» склали марокканську підводну групу, з дислокацією в Касабланці.
У травні 1944 року «Аталанте» був списаний в Орані. У серпні 1945 року він дислокувався в Ла-Паліс. 23 березня 1946 року його виключили зі списку військово-морського флоту і 26 березня 1946 року списали на брухт.
Див. також
- U-162 (1941)
- I-62/I-162
- Л-18 (підводний човен СРСР)
- HMS Sceptre (P215)
- Atropo (1938)
- USS Argonaut (SM-1)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Література
- Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. (ISBN 978-2-915379-07-5)(фр.)
- François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0
- Jean Moulin, Les sous-marins français en images, Rennes, Marines Éditions, 2006, 91 p. (ISBN 2-915379-40-8), p. 28-29.
Посилання
- FR Atalante. на uboat.net. (англ.)
- 600/630 Tonnes Type Submersibles (1925-38)
- ATALANTE
