Sultane (Q177)

«Султан»
Sultane (Q177)

Схематичне зображення французького підводного човна типу «Аргонот»
Верф	Chantiers Schneider et Cie, Шалон-сюр-Сон
Під прапором	Франція Режим Віші
Належність	Військово-морські сили Франції Режим Віші
Порт приписки	Тулон
Замовлення	17 січня 1930
Закладений	3 лютого 1931
Спуск на воду	4 серпня 1932
Введений до складу флоту	20 травня 1935
Виведений зі складу флоту	у 1944 році виведений зі складу флоту
На службі	1935—1944
Сучасний статус	27 грудня 1946 року проданий на брухт
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва на Середземному морі
Проєкт
Тип ПЧ	прибережний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна)	17,5 вузлів (32,4 км/год)
Швидкість (підводна)	9 вузлів (17 км/год)
Робоча глибина занурення	75 м
Гранична глибина занурення	80 м
Дальність плавання	4000 миль (7400 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 82 милі (152 км) на швидкості 5 вузлів (підводна)
Автономність плавання	30 діб
Екіпаж	41 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ)	63,4 м
Ширина корпусу найб.	6,4 м
Середня осадка (по КВЛ)	4,24 м
Водотоннажність надводна	630 т
Водотоннажність підводна	798 т
Силова установка
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Schneider-Carel 2 × електродвигуни
Гвинти	2
Потужність	1300 к.с. (дизелі) 1000 к. с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія	1 × 75-мм гармата modèle 1897
Торпедно- мінне озброєння	6 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм ТА 13 торпед
ППО	1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929

«Султан» (фр. Sultane (Q177) — військовий корабель, дизель-електричний прибережний підводний човен 600-тонної серії типу «Аргонот» ВМС Франції за часів Другої світової війни. «Султан» був закладений 3 лютого 1931 року на верфі компанії Chantiers Schneider et Cie у Шалон-сюр-Соні. 4 серпня 1932 року він був спущений на воду, а 20 травня 1935 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби

Коли 1 вересня 1939 року з вторгненням Німеччини в Польщу почалася Друга світова війна, «Султан» входив до 17-ї дивізії підводних човнів — частини 6-ї ескадри підводних човнів — разом із підводними човнами «Аретуз», «Аталанте» і «Ла Вестале», що базувалися в Тулоні. 3 вересня 1939 року Франція вступила у війну на боці союзників.

10 травня 1940 року почалася битва за Францію, а 10 червня 1940 року Італія оголосила війну Франції та приєдналася до вторгнення. Битва за Францію завершилася поразкою Франції та підписанням 22 червня 1940 року перемир'я з Німеччиною та Італією. «Султан» був серед дев'яти підводних човнів, які мали відправитися з Тулона 18 червня 1940 року у французьку Північну Африку, але вихід так і не відбувся, і всі дев'ять підводних човнів залишилися в Тулоні.

Після перемир'я в червні 1940 року «Султан» служив у військово-морських силах Франції Віші.

Коли 3 липня 1940 року відбулася атака британців на Мерс-ель-Кебір, під час якої ескадра британського флоту атакувала ескадру ВМС Франції, яка пришвартувалась на військово-морській базі в Мерс-ель-Кебір поблизу Орана на узбережжі Алжиру, вона була частиною групи «B» у Тулоні разом із підводними човнами «Ціре», «Іріс», «Паллас», «Сірен» та «Вені». У відповідь на британську атаку група «B» отримала наказ сформувати лінію патрулювання від півдня від острова Ейр до узбережжя Алжиру між Тенесом і Деллісом з дистанцією 25 морських миль (46 км) між підводними човнами, й атакувати будь-які британські військові кораблі, які вони зустріли, в першу чергу британський лінійний крейсер «Худ» як їхній найвищий пріоритет, а потім переміститися в порт в Орані. В умовах повного радіомовчання група «B» вирушила о 05:00 4 липня 1940 року, але їхні накази було скасовано, і французькі підводні човни повернулися до Тулона 5 липня.

Оскільки напруженість у відносинах зі Сполученим Королівством все ще була дуже високою, «Султан», «Сірен» і підводні човни «Діаман», «Галаті» і «Перле» стали на якір о 20:00 9 липня 1940 року в готовності захистити Тулон, тоді як «Ціре», «Іріс», «Паллас» і «Вені» патрулювали в Середземному морі на південь від Тулона. Оскільки британські сили в Середземному морі 10 липня повідомляли про те, що вони прямують до Гібралтару, усі підводні човни були відкликані до Тулона.

9 грудня 1940 року 17-та дивізія підводних човнів — тепер скорочена до «Аретуз», «Султан» і «Ла Вестале» — вирушила з Тулона разом із підводним човном «Аркімед» і військовим шлюпом типу «Елан» «Командант Борі», який прямував до Касабланки у Французькому Марокко. З Касабланки 17-та дивізія підводних човнів вирушила до Дакара в Сенегалі. Пізніше до них приєднався «Аталанте».

4 березня 1942 року чотири підводні човни 17-ї дивізії підводних човнів вирушили з Касабланки в Тулон, де вони мали пройти модернізацію. Після завершення робіт на всіх чотирьох підводних човнах 17-та дивізія підводних човнів вирушила з Тулона 30 вересня 1942 року, щоб повернутися до Касабланки.

У жовтні 1942 року «Султан» і «Аталанте» взяли участь у маневрах 2-ї легкої ескадрильї, і вони зайшли в Агадір приблизно 20 жовтня. Прибувши в Дакар на початку листопада, 17-та дивізія підводних човнів змінила 16-ту дивізію підводних човнів, яка вирушила до Касабланки 7 листопада 1942 року.

Поки «Султан» був у Дакарі, 8 листопада 1942 року союзні війська висадилися у Французькій Північній Африці під час операції «Смолоскип». Бої між союзними силами та французькими силами Віші завершилися 11 листопада 1942 року.

Після припинення бойових дій між союзними та французькими силами у Французькій Північній Африці, французькі сили в Африці приєдналися до сил Вільної Франції. Разом з «Ла Вестале» човен увійшов до складу Вільних французьких військово-морських сил.

У березні 1943 року «Султан» здійснював патрулювання в Середземному морі. До 1 квітня 1943 року він був одним з восьми французьких підводних човнів, що базувалися на базі підводних човнів в Орані в Алжирі. Протягом квітня 1943 року «Султан», «Аретуз», «Антіоп» і «Перле» брали участь у патрулюванні біля узбережжя Південної Франції між Каннами та Марселем.

З січня по березень 1944 року «Султан» і «Орфі» патрулювали біля Тулона і Сен-Рафаеля. У квітні та травні 1944 року «Султан» продовжував діяти біля узбережжя Південної Франції, роблячи зупинки в Ла-Маддалена, на Сардинії, по дорозі до районів патрулювання та назад. 28 квітня 1944 року він висадив чотирьох агентів і забрав одного в Барселоні.

Див. також

Примітки

Виноски

Джерела

Література

Claude Huan, Les Sous-marins français 1918—1945, Rennes, Marines Éditions, 2004, 240 p. (ISBN 978-2-915379-07-5)(фр.)
François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0
Jean Moulin, Les sous-marins français en images, Rennes, Marines Éditions, 2006, 91 p. (ISBN 2-915379-40-8), p. 28-29.

Посилання

FR La Sultane. на uboat.net. (англ.)
600/630 Tonnes Type Submersibles (1925-38)
SULTANE