Bethlehem Hingham Shipyard

«Бетлегем Гінгем Шипярд»
Bethlehem Hingham Shipyard
42°15′05″ пн. ш. 70°55′04″ зх. д. / 42.25149167° пн. ш. 70.91765278° зх. д. / 42.25149167; -70.91765278
ТипПриватне підприємство
Галузьсуднобудування
Засновано1941
Закриття (ліквідація)1945
Штаб-квартираСША Гінгем, Массачусетс
Послугивійськові кораблі
Співробітники23000
Холдингова компаніяBethlehem Shipbuilding Corporation

Мапа
CMNS: Bethlehem Hingham Shipyard у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Бетлегем Гінгем Шипярд» (англ. Bethlehem Hingham Shipyard) — американська суднобудівна компанія, яка існувала з 1941 по 1945 рік. Розташована на річці Веймут-Бек, верф належала компанії Bethlehem Shipbuilding Company та експлуатувалася сусідньою верф'ю Fore River Shipyard. Протягом трьох з половиною років роботи верфі випущено 277 кораблів, включно з ескортним міноносцем, виготовленим за 23 дні.

Історія

Незадовго до вступу Сполучених Штатів у Другу світову війну ВМС США розпочали проектування ескортних есмінців і доручили компанії Bethlehem Steel бути головним підрядником. Оскільки верфі Bethlehem працювали на повну потужність, виникла потреба побудувати нову корабельню. Місце для суднобудівного заводу обрали в Гінгемі, штат Массачусетс, на місці колишнього аеропорту Бейсайд. Протягом кількох тижнів після нападу на Перл-Гарбор до Гінгема прибула команда геодезистів, і бригади працювали цілодобово, щоб розчистити 150 акрів землі. Після розчищення землі звели сталеливарний завод протяжністю третину милі та побудували дерев'яні колиски, які мали утримувати кожен корабель. На верфі також побудували шістнадцять шляхів, якими керувала сусідня верф Fore River Shipyard.

Зіткнувшись з нестачею кваліфікованої робочої сили, організатори залучили 400 суднобудівників для навчання робочої сили, яка протягом року сягнула вже 15 000 осіб. Серед них було 2500 жінок через брак чоловіків.

Було запроваджено спрощений процес для оптимізації будівництва кораблів у той час. Сталь спочатку розрізали на шаблони, нумерували, а потім зварювали окремо від корабля, будуючи корабель з нуля в такий спосіб. Це дозволило будувати близько шести кораблів на місяць. В результаті ВМС замовили поставку шістдесяти кораблів у 1943 році, квота, яка була досягнута та перевищена, коли верф того року випустила дев'яносто кораблів, за що була відзанчена нагородою армії та флоту «E». Сусідня верф Форе-Рівер отримала таку ж нагороду попереднього року.

Приблизно в цей час замовлення на верфі перемістилися з виробництва ескортних міноносців на танково-десантні кораблі, які вперше були поставлені в 1944 році. Останнім кораблем, випущеним корабельнєю, був LST 1080, який було поставлено 29 травня 1945 року.

Див. також

Посилання

Примітки