Bitterblue
| Bitterblue | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | |||||||
| Студійний альбом | |||||||
| Виконавець | Бонні Тайлер | ||||||
| Дата випуску | 11 листопада 1991 | ||||||
| Записаний | 1991 | ||||||
| Жанр | Поп-рок[1] | ||||||
| Тривалість | 58:40 | ||||||
| Мова | англійська | ||||||
| Лейбли | Hansa Records | ||||||
| Продюсер |
| ||||||
| Хронологія Бонні Тайлер | |||||||
| |||||||
| Сингли з Bitterblue | |||||||
| |||||||
| Професійні огляди | |
|---|---|
| Оцінки оглядів | |
| Джерело | Рейтинг |
| AllMusic | |
«Bitterblue» — восьмий студійний альбом валлійської співачки Бонні Тайлер, випущений 11 листопада 1991 року на лейблі «Hansa Records». «Bitterblue», створений у стилі поп-року, описувався німецьким продюсером та композитором Дітером Боленом як «більш комерційний», ніж попередні альбоми Тайлер. Болен почав працювати зі співачкою на початку 1991 року, він написав і спродюсував кілька пісень для альбому. У «Bitterblue» також представлені композиції Альберта Гаммонда, Ніка Кершоу і Джорджо Мородера.
«Bitterblue» мав змішані оцінки від музичних критиків, пісні отримали схвальні відгуки, тоді як продюсування було розкритиковане. Альбом мав великий успіх у континентальній Європі, де він очолив чарти Австрії та Норвегії. 1992 року він отримав тричі платинову сертифікацію IFPI в Норвегії[2]. До альбому вийшло три сингли, серед яких хіти «Bitterblue» та «Against the Wind».
Написання і запис
У 1990 році Тайлер підписала контракт з лейблом «Hansa Records». «Bitterblue» став її першим мультипродюсерським альбомом, у його створенні брали участь Дітер Болен, Луїс Родрігес, Рой Біттан, Девід Йорет, Джорджо Мородер і Нік Кершоу. Болен стверджував, що Тайлер неохоче погодилася на запис його пісень, оскільки вважала їх більш комерційними, ніж її попередні роботи[3]. Заголовний трек включає елементи шотландської народної музики, зокрема волинку та акордеон, він був натхненний хітом Рода Стюарта «Rhythm of My Heart»[3].
Надалі Тайлер записала ще два альбоми з Боленом. Своє авторство і продюсування пісень Болен часто підписував під псевдонімами Говард Г'юстон, Стів Бенсон та Дженніфер Блейк. Тайлер стверджувала, що таким чином Болен вирішив замаскувати свою участь, задля уникнення упередженого ставлення радіо-діджеїв до альбому[4].
«Bitterblue» був записаний в п'яти студіях, розташованих в Німеччині, Великій Британії і США. Дітер Болен, Нік Кершоу, Джорджо Мородер, Девід Йорет займалися записом і продюсуванням пісень власного авторства, а Луїс Родрігес виступив співпродюсером трьох треків. Пісні, написані Альбертом Гаммондом і Даян Воррен, були спродюсовані Роєм Біттаном на студіях «Conway» і «A&M» у Лос-Анджелесі[5]. Пісню «Heaven Is Here» Тайлер записала в дуеті з Мородером, а «Till The End Of Time» — з Деном Гартманом. Обидві пісні були написані Мородером. Тайлер також у співавторстві з Девідом Мадіраном написала текст до пісні «Whenever You Need Me»[5].
Реліз
Хоча альбом «Bitterblue» так і не вийшов у Великій Британії та США, у континентальній Європі він мав комерційний успіх. Він очолив чарти Австрії та Норвегії, в останній країні він отримав чотирикратну платинову сертифікацію, а у Німеччині — золоту[6][7]. Загальні продажі альбому з моменту випуску склали понад півмільйона копій, тоді як до чартів Великої Британії він взагалі не потрапив[8][9][10].
Відгуки критиків
Томас Мурейка з «AllMusic» оцінив альбом на три з половиною зірки з п'яти, назвавши його «приємною збіркою поп-мелодій». За його словами, співпраця з Джорджо Мородером «[надала] творчості Тайлер сучасного блиску, який обрамляє її вокал у піснях». Мурейка прийшов до висновку, що «Bitterblue» «кращий, ніж більшість поп-записів», але не такий «сильний», як її робота з Джимом Стейнменом і Дезмондом Чайлдом[1]. У рецензії до головного синглу журнал «Billboard» розкритикував продюсування Болена: «бомбезний продакшн з шаленими волинками й хоровим цвіріньканням дітей на першому плані перекриває характерний їдкий голос Тайлер, відсуваючи його на другий план»[11].
Трек-лист
| # | Назва | Автор | Продюсер(и) | Тривалість |
|---|---|---|---|---|
| 1. | «Bitterblue» | Дітер Болен | Дітер Болен | 3:50 |
| 2. | «Against the Wind» | Дітер Болен |
| 3:59 |
| 3. | «Careless Heart» | Альберт Гаммонд | Рой Біттен | 4:33 |
| 4. | «Whenever You Need Me» |
| Девід Йорет | 4:04 |
| 5. | «Where Were You» | Альберт Гаммонд | Рой Біттен | 5:12 |
| 6. | «Save Me» |
| Рой Біттен | 4:09 |
| 7. | «He's Got a Hold On Me» | Нік Кершоу | Нік Кершоу | 4:15 |
| 8. | «Keep Your Love Alive» | Джорджо Мородер | Джорджо Мородер | 4:24 |
| 9. | «Tell Me the Truth» | Дітер Болен |
| 3:48 |
| 10. | «Heaven Is Here» (з Джорджо Мородером) | Джорджо Мородер | Джорджо Мородер | 4:40 |
| 11. | «Love Is in Love Again» | Джорджо Мородер | Джорджо Мородер | 4:40 |
| 12. | «Till the End of Time» (з Деном Гартменом) | Джорджо Мородер | Джорджо Мородер | 4:03 |
| 13. | «Too Hot» | Джорджо Мородер | Джорджо Мородер | 3:27 |
| 14. | «Why» | Дітер Болен |
| 3:56 |
| 58:40 | ||||
Учасники запису
Інформація вказана згідно сайту «AllMusic»[12].
|
Технічний персонал
|
Музиканти
|
Чарти
Тижневі чарти
|
Підсумкові чарти року
|
Сертифікації
| Регіон | Сертифікація | Продажі |
|---|---|---|
| Австрія (IFPI Austria)[23] | Платиновий | 50 000* |
| Німеччина (BVMI)[24] | Золотий | 250 000^ |
| Норвегія (IFPI Norway)[2] | 3× Платиновий | 155,000[2] |
| Швеція (IFPI Sweden)[25] | Золотий | 50 000^ |
| Швейцарія (IFPI Switzerland)[26] | Золотий | 25 000^ |
|
*продажі, що базуються лише на сертифікаціях | ||
Історія релізу
| Країна | Дата | Формат | Лейбл | Ref. |
|---|---|---|---|---|
| Європа | 11 листопада 1991 | Hansa | [27] | |
| Японія | 21 травня 1992 | |||
| США | 24 квітня 2012 | Цифрове завантаження | Rdeg | [28] |
Нагороди
RSH Gold Award
| Рік | Номіновано | Нагорода | Результат |
|---|---|---|---|
| 1992[29] | Bitterblue | Найкраще жіноче виконання, спродюсоване в Німеччині | Перемога |
Примітки
- ↑ а б в Mureika, Tomas. Bonnie Tyler Bitterblue review. AllMusic. All Media Network. Архів оригіналу за 21 вересня 2014. Процитовано 26 лютого 2015.
- ↑ а б в Miranda Watson (14 березня 1992). Tyler Takes Scandi By Storm (PDF). Music & Media. с. 7. Процитовано 22 січня 2022.
- ↑ а б Bohlen, Bonnie. Oder: Keiner singt geiler als die Tyler, p. 204.
- ↑ Gernandt, Alex (13 березня 2019). Bonnie Tyler feiert 50. Bühnenjubiläum: "Musik war meine Traumwelt". Der Spiegel (нім.). Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 16 вересня 2022.
- ↑ а б Bitterblue (CD). Bonnie Tyler. Hansa Records. 1991. Hansa 212 142.
{{cite AV media notes}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor у cite AV media (notes) (посилання) - ↑ Norwegian certifications – Bonnie Tyler (Норвезька) . IFPI Норвегія. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ Gold-/Platin-Datenbank (Bonnie Tyler) (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ Austrian certifications – Bonnie Tyler (Німецька) . IFPI Австрія. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ Guld- och Platinacertifikat − År 1987−1998 (PDF) (Шведська) . IFPI Швеція. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2011. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ The Official Swiss Charts and Music Community: Awards (Bonnie Tyler). IFPI Switzerland. Hung Medien. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ Billboard, p. 102
- ↑ Bonnie Tyler – Bitterblue Album Personnel. AllMusic. All Media Network. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2015.
{{cite journal}}: Cite journal вимагає|journal=(довідка) - ↑ «Bonnie Tyler — Bitterblue» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien.
- ↑ European Top 100 Albums – March 7, 1992 (PDF). Music & Media. Т. 9, № 10. 7 березня 1992. с. 19. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Finland Top 10 Albums – March 14, 1992 (PDF). Music & Media. 14 березня 1992. с. 22. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ «Bonnie Tyler — Bitterblue» (німецькою). Charts.de. Media Control.
- ↑ «Bonnie Tyler — Bitterblue» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
- ↑ «Bonnie Tyler — Bitterblue» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
- ↑ «Bonnie Tyler — Bitterblue» (німецькою). Swisscharts.com. Hung Medien.
- ↑ Jahreshitparade Alben 1992. austriancharts.at. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ 1992 Year-End Sales Charts – European Top 100 Albums – December 19, 1992 (PDF). Music & Media. Т. 9, № 51/52. 19 грудня 1992. с. 17. Процитовано 27 березня 2021.
- ↑ Topp 40 Album Russetid 1992. lista.vg.no. Архів оригіналу за 21 січня 2015. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ Austrian album certifications – Bonnie Tyler – Bitterblue (Німецька) . IFPI Австрія. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ Gold-/Platin-Datenbank (Bonnie Tyler; 'Bitterblue') (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Guld- och Platinacertifikat − År 1987−1998 (PDF) (Шведська) . IFPI Швеція. Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2011. Процитовано 4 березня 2015.
- ↑ The Official Swiss Charts and Music Community: Awards ('Bitterblue'). IFPI Switzerland. Hung Medien. Процитовано 20 лютого 2015.
- ↑ iTunes — Music – Bitterblue by Bonnie Tyler. iTunes Stores (US). Apple, Inc. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
- ↑ Spotify — Bitterblue by Bonnie Tyler. Spotify. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
- ↑ RSH Gold 1992. RSH. Процитовано 24 лютого 2015.
Посилання
- «Bitterblue» на сайті discogs.com [Архівовано 29 грудня 2018 у Wayback Machine.]
