Bombardier Transportation

Bombardier Transportation
нім. ALSTOM Transportation Germany GmbH (2022) Редагувати інформацію у Вікіданих
Типвиробник залізничного транспортуd і бізнес Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаGmbH Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьзалізничний транспорт Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано24 листопада 1997 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираБерлін Редагувати інформацію у Вікіданих
Продукціялокомотив
трамвай
залізнична сигналізація Редагувати інформацію у Вікіданих
Власник(и)Alstom Редагувати інформацію у Вікіданих
Співробітники33 800 осіб Редагувати інформацію у Вікіданих
Холдингова компаніяAlstom Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
CMNS: Bombardier Transportation у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Bombardier Transportation — колишній канадський виробник рухомого складу та залізничного транспорту зі штаб-квартирою у Берліні, Німеччина.

Це була одна з найбільших у світі компаній з виробництва та обслуговування залізничних транспортних засобів та обладнання. Компанія Bombardier Transportation мала багато регіональних офісів, виробничих і розвивальних потужностей по всьому світу.[1][2] Вона виробляла широкий асортимент продукції, включаючи пасажирські залізничні транспортні засоби, локомотиви, візки, двигуни та засоби управління. У лютому 2020 року у компанії було 36 000 співробітників та 63 виробничі й інженерні підприємства по всьому світу. [3]

29 січня 2021 року дочірнє відділення та залізничне обладнання Bombardier Inc. були придбані французьким виробником Alstom.

Історія

XX століття

У залізничний бізнес компанія Bombardier увійшла в 1970 році, придбавши австрійського виробника моторолерів і трамваїв Lohner-Werke і її дочірню компанію, виробника двигунів Lohner-Rotax.

Нафтова криза 1973 року змусила Bombardier скоротити виробництво снігоходів вдвічі. Було вирішено використовувати надлишкові виробничі потужності і ноу-хау компанії для виробництва рухомого складу.

У наступному 1974 році Bombardier Transportation отримало від агентства громадського транспорту Société de transport de Montréal (STM) своє перше замовлення на виробництво 423 одиниць рухомого складу для метрополітену, що будувався у Монреалі.[4]

Ядро транспортної групи було сформовано в 1976 році після покупки виробника локомотивів і дизельних двигунів Montreal Locomotive Works. [5]

У 1982 році Bombardier отримує замовлення на суму в $ 1 млрд доларів на поставку 825 одиниць рухомого складу для Управління транспорту Нью-Йорка та стає північноамериканським лідером в цій галузі.

У 1987 році Bombardier купив активи американських виробників вагонів Budd Company і Pullman Company.[6]

У другій половині 1980-х років Bombardier Transportation зміцнила свої позиції в Європі, придбавши в 1986 році 45 % бельгійської компанії La Brugeoise et Nivelles[4] і в 1989 році французьку ANF Industrie. [4] В 1988 році MLW WorthingtonLtd. був проданий General Electric, яка припинила роботу в Канаді в 1993 році.

У 1990 році придбано британську компанію Horbury railway works,[7] що пізніше перейменована на Bombardier Prorail[8] (закрита в 2005 році).

В 1991 році була сформована група Bombardier Eurorail, що об'єднала європейські дочірні товариства компанії; BN, ANF-Industrie, Prorail і Bombardier Wien Schienenfahrzeuge (BWS, колишня Lohner-Werke).[9][10]

В 1992 році група придбала в уряду Онтаріо канадського виробника рухомого складу Urban Transportation Development Corporation (UTDC) і викупила у мексиканського уряду найбільшого в Мексиці виробника залізничного рухомого складу Concarril[11]

В 1995 році була придбана німецька компанія Waggonfabrik Talbot, що дозволило посилити позиції Bombardier в Європі, найбільшому у світі ринку залізничного рухомого складу.

В 1998 році група купила провідного виробника залізничного обладнання колишньої Східної Німеччини Deutsche Waggonbau AG (DWA), включаючи шість заводів у Німеччині, її дочірню швейцарську компанію Ateliers de Constructions Mécaniques і підрозділ в Чехії.[7][12]

XXI століття

В 2001 році Bombardier Transportation викупила у DaimlerChrysler великого міжнародного виробника устаткування для залізничного транспорту Adtranz, ставши лідером у Західній Європі з виробництва і обслуговування залізничного обладнання. Через рік Bombardier переводить свою штаб-квартиру транспортного підрозділу з Монреаля (Канада) до Берліна (Німеччина), бажаючи посилити позиції на європейському ринку обладнання для залізничного транспорту, найбільшому у світі.[7] Приєднання було схвалено комісією ЄС з конкуренції при виконанні низку умов, а саме вихід Bombardier зі спільного підприємства Adtranz/Stadler Stadler Pankow GmbH (продано Stadler Rail), збереженні Kiepe Electric постачальником та ELIN партнером протягом декількох років після операції.[13] Приєднання Adtranz зробило Bombardier виробником локомотивів поряд з існуючими лінійками вантажних вагонів, багатоцільових поїздів і трамваїв, а також вивело групу в бізнес з виробництва електричних двигунів.

Після придбання Adtranz в 2001 році Bombardier Transportation зробила основний акцент в своїй стратегії на Європу, зберігши кілька заводів у Північній Америці для меншого північноамериканського ринку:[14]

  • виробництво вагонних візків було зосереджено у Зігені (Німеччина), Дербі (Англія) і на колишньому заводі ANF у Креспені (Франція);
  • виробництво кузовів вагонів було зосереджено у Баутцені і Герліц (Німеччина), Кальмарі (Швеція, завод був куплений в 2001 році і закритий в 2005), Дербі і Брюгге (Бельгія);
  • для остаточного складання були обрані заводи в Аахені і Геннігсдорфі (Німеччина), Амадорі (Португалія), Дербі, Креспене, Брюгге, Кальмарі і Праттельн (Швейцарія).

Крім того, деякі заводи мали спеціалізовані виробничі ролі, в тому числі в Ческа-Липа (Чехія) та Вроцлаві (Польща), які стали постачальниками деталей і зварних конструкцій, заводи у Відні (Австрія) і Баутцені, що стали спеціалізуватися на виробництві легких залізничних транспортних засобів (LRV), тоді як двоповерхові поїзди для німецького ринку було вирішено виготовляти в Герліц. Інші заводи були повністю або частково закриті.[15][16]

В 2004 році через надлишок потужностей з виробництва пасажирських поїздів Bombardier оголосив про програму реструктуризації, яка призвела до закриття кількох заводів. В тому числі була закрита ділянка виробництва візків у Дербі та Вейкфілді, об'єкт технічного обслуговування у Донкастері; заводи у Праттельн, Кальмарі, Амадорі, Галле і Фечау.[15][17]

Наприкінці 2012 року Bombardier оголосив про закриття заводу в Аахені і скорочення чисельності робочої сили транспортного підрозділу на 1200 осіб.[18][19]

В 2014 році компанія отримала два великих замовлення: на 365 вагонів для Bay Area Rapid Transit (BART)[20] і контракт на суму 1,3 млрд фунтів стерлінгів з корпорацією Transport for London на постачання 65 поїздів Alstom Aventra для Crossrail і будівництво ремонтного депо в Олд-Оук-Коммон[21]

У січні 2014 року уряд Угорщини націоналізував збитковий і маловикористовуваний підрозділ Bombardier в Дунакесі, придбавши 64,9 % акцій за $ 7,8 млн.[22]

У травні 2014 року Bombardier купила 100 % акцій Rail Signaling Service (RSS), австралійської компанії, що спеціалізується на проектуванні та побудові рішень для передачі залізничної сигналізації.[23]

У грудні 2015 року було закрито завод RSS у Меріборо.[24]

У травні 2015 року материнська компанія Bombardier Inc. оголосила, що має намір виділити Bombardier Transportation як окрему публічну компанію, зберігаючи при цьому контроль як мажоритарний акціонер.[25] Лутц Бертлінген, президент і головний виконавчий директор Bombardier Transportation, заявив, що через це рішення компанія стане гнучкішою у своїй фінансовій політиці, а також потенційних придбань, що має дозволити їй краще підготуватися до очікуваного виходу на європейський ринок китайської компанії CRRC.[26] IPO планувалося на кінець 2015 року.[27]

Наприкінці 2015 року державний інвестор Caisse de dépôt et placement du Québec (CDPQ) придбав частку в Bombardier Transportation за $ 1,5 млрд. Інвестиції, які спочатку складали 30 % акцій, пізніше були оцінені в $5 млрд. Продаж частково потрібен був для продовження фінансування програми C-Series з боку материнської компанії, що втратила в 2015 році $4,6 млрд.[28][29]

Наприкінці 2015 року Національна залізнична компанія Бельгії уклала з консорціумом Bombardier/Alstom великий контракт на суму €3,3 млрд на поставку 1362 двоповерхових пасажирських вагонів M7, на частку Bombardier припало близько €2,1 млрд.[30]

У серпні 2016 року Bombardier відкрив виробничу дільницю площею 6000 м² в Йоганнесбурзі (ПАР), що спеціалізується на виробництві електричного тягового обладнання (Mitrac).[31]

У грудні 2016 року, коли мова зайшла про «складне ринкове становище», Bombardier оголосив про наміри «стратегічної перебудови», через яку має бути скорочено до 2500 робочих місць.[32]

Наприкінці 2010-х років Bombardier зазнала додаткових витрат та сплатила штрафи за прострочення поставки нью-йоркському MTA, німецькому Deutsche Bahn, швейцарському SBB та London Overground.[33]

Аналітики припускають, що з моменту придбання Adtranz, компанії, що вдвічі перевищує розмір Bombardier, Bombardier зазнала організаційних проблем, на вирішення яких пішли роки.[34]

На 2018 рік Bombardier перетворився на третього за величиною виробника залізничного обладнання в Західному світі та на четвертий у світі, поперед нього були CRRC, Siemens та Alstom.[35][36][37]

У лютому 2020 року Alstom погодився придбати підрозділ Bombardier Transportation і підписав меморандум про взаєморозуміння між 5,8 та 6,2 млрд євро. Угода потребувала схвалення акціонерами Alstom на зборах, що відбулися у жовтні 2020 року, а також схвалення європейськими регуляторними органами. Основний акціонер Bombardier, Caisse de dépôt et placement du Québec, вже погодився на продаж.[38][39]

У липні 2020 року Європейська Комісія схвалила продаж.[40]

Bombardier Inc. оголосила 1 грудня 2020 року про те, що транзакція буде закрита 29 січня 2021 року на суму 5,5 млрд євро.[41][42]

Примітки

  1. ↑ Bombardier Inc. Bombardier Transportation Relocates Global Headquarters within Berlin. bombardier.com l. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 4 липня 2017.
  2. ↑ Bombardier Inc. Bombardier Transportation | Phone 4930986070 | Berlin, Germany. 2findlocal.com. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 1 березня 2017.
  3. ↑ About Transportation. Bombardier Inc. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 25 лютого 2020.
  4. ↑ а б в JRTR No.42 (December 2005)
  5. ↑ Bombardier takes over MLW Railway Gazette International February 1975 page 45
  6. ↑ Bombardier buys Budd passenger car designs Railway Age October 1987 page 37
  7. ↑ а б в JRTR 2005, n.42.
  8. ↑ Bombardier Prorail Limited. investing.businessweek.com. Bloomberg. Архів оригіналу за 14 жовтня 2012. Процитовано 29 червня 2010.
  9. ↑ Geschiedenis (1855 - ....). www.abvv-bombardier.dommel.be (нід.). ABVV (General Federation of Belgian Labour. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 29 червня 2011. [Архівовано 2011-07-06 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Miville Tremblay (1994). Le sang jaune de Bombardier: la gestion de Laurent Beaudoin (фр.). PUQ. с. 56. ISBN 9782760520974. Архів оригіналу за 21 вересня 2021. Процитовано 21 вересня 2021.
  11. ↑ Company News: Mexican Unit To Bombardier. The New York Times. Associated Press. 10 квітня 1992. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 23 грудня 2013.
  12. ↑ History, Bombardier in Switzerland (англ.), архів оригіналу за 26 червня 2015, процитовано 24 жовтня 2018 [Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Commission clears takeover of ADtranz by Bombardier, subject to commitments, europa.eu (англ.), 3 квітня 2001, архів оригіналу за 2 липня 2006, процитовано 3 травня 2022
  14. ↑ Not in service: Inside Bombardier's delayed TTC streetcar deliveries. thestar.com. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 9 жовтня 2017.
  15. ↑ а б Bombardier Sets Course for the Future With New European Passenger-Vehicle Manufacturing Network Strategy, thefreelibrary.com, Business Wire, 13 листопада 2001, архів оригіналу за 11 квітня 2019, процитовано 22 вересня 2021 [Архівовано 2019-04-11 у Wayback Machine.]
  16. ↑ The Passenger-Vehicle Manufacturing Network Strategy in Europe (PDF), 2.bombardier.com, Bombardier Transportation, 13 листопада 2001, архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2013, процитовано 24 жовтня 2018 [Архівовано 2013-10-14 у Wayback Machine.]
  17. ↑ David Briginshaw (Червень 2004), Bombardier addresses overcapacity, findarticles.com, Railway Age, архів оригіналу за 10 липня 2012, процитовано 22 вересня 2021
  18. ↑ Bombardier Announces Financial Results for the Third Quarter Ended September 30, 2012 (Press release), Bombardier.com, 7 листопада 2012, архів оригіналу за 15 травня 2013 [Архівовано 2013-05-15 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Bombardier schließt Bahn-Fahrzeugwerk in Aachen, Die Welt (нім.), 18 жовтня 2012
  20. ↑ Bombardier wins $639m additional rail car order from San Francisco BART, RailWayTechnology.com, 8 січня 2014, архів оригіналу за 29 грудня 2021, процитовано 22 вересня 2021
  21. ↑ Contract signed for bombardier to deliver crossrail rolling stock and depot, Crossrail.co.uk (press release), 19 лютого 2014, архів оригіналу за 29 грудня 2021, процитовано 22 вересня 2021
  22. ↑ Joo, Ference (8 січня 2014), Hungary nationalises Bombardier plant, RailJournal.com, архів оригіналу за 25 серпня 2018, процитовано 22 вересня 2021
  23. ↑ Bombardier Acquires Australia's Rail Signalling Services (RSS), WallStreet-online.de, 1 травня 2014, архів оригіналу за 29 грудня 2021, процитовано 22 вересня 2021
  24. ↑ Adcock, Francis (18 грудня 2015), Maryborough train manufacturing base closes after nearly 40 years in operation, 19 finish up work, ABC, архів оригіналу за 6 лютого 2016, процитовано 22 вересня 2021
  25. ↑ The Canadian Press (7 травня 2015). Bombardier to spin out rail unit in IPO but maintain control. CBC. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  26. ↑ Reguly, Eric (9 червня 2015). Chinese market drives Bombardier Transportation IPO. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  27. ↑ Bombardier confirms plans for Transportation IPO, RailWayGazette.com, 7 травня 2015, архів оригіналу за 16 березня 2020, процитовано 22 вересня 2021 [Архівовано 2020-03-16 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Caisse de dépôt buys US$1.5-billion stake in Bombardier rail division. Montreal Gazette. 19 листопада 2015. Архів оригіналу за 29 грудня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  29. ↑ Frederic Tomesco, Scott Deveau (19 листопада 2015), Bombardier Gets $1.5 Billion Caisse Deal, Drops Rail IPO, Bloomberg, архів оригіналу за 29 грудня 2021, процитовано 22 вересня 2021
  30. ↑ Sadler, Katie (21 грудня 2015), Belgian National Railways orders 1,362 double-deck train cars, EuropeanRailWayReview.com, архів оригіналу за 16 лютого 2016, процитовано 23 вересня 2021
  31. ↑ Bombardier opens South African factory, EuropeanRailWayReview.com, 25 серпня 2016, архів оригіналу за 11 листопада 2020, процитовано 23 вересня 2021 [Архівовано 2020-11-11 у Wayback Machine.]
  32. ↑ Reuters (29 червня 2017). Bombardier confirms up to 2,200 job cuts in Germany - BNN Bloomberg. BNN. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  33. ↑ What went wrong at Bombardier? Everything. montrealgazette (en-CA) . Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 лютого 2021.
  34. ↑ Tomesco, Frédéric (18 лютого 2020). It's the end of the line for Bombardier Transportation as Alstom buys train-making business. The Gazette. Montreal. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
  35. ↑ ALSTOM-SIEMENS: EU TO BLOCK THE DEAL ON ANTITRUST CONCERNS. Bocconi Students Capital Markets (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2020. Процитовано 17 вересня 2019.
  36. ↑ Loesche, Dyfed (26 вересня 2017). Chinese Big in Rolling Stock. Statista. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 вересня 2021.
  37. ↑ World's largest train maker China's CRRC on uphill climb post-merger. Nikkei Asian Review (брит.). Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
  38. ↑ Bombardier sells train-making division to French multinational Alstom. CBC News. 17 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
  39. ↑ Alstom to take over Bombardier. Rail Technology. 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.[недоступне посилання]
  40. ↑ Alstom's acquisition of Bombardier Transportation cleared by European Commission [Архівовано 25 січня 2021 у Wayback Machine.] Railway Gazette International 1 August 2020
  41. ↑ Bombardier and Alstom Confirm Receipt of All Necessary Regulatory Approvals to Complete Bombardier Transportation Sale to Alstom. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  42. ↑ Alstom completes Bombardier rail purchase for 5.5 billion euros. Reuters. 29 січня 2021. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bombardier Transportation

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.