Cerdocyon thous
| Cerdocyon thous | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | Caninae |
| Триба: | Canini |
| Рід: | Cerdocyon C. H. Smith, 1839 |
| Вид: | C. thous
|
| Біноміальна назва | |
| Cerdocyon thous | |
| |
| Ареал виду Cerdocyon thous | |
Лисиця крабоїд[1] (Cerdocyon thous) — вид родини псових (Canidae), ряду хижих. Населяє савани та рідколісся північного сходу південної Америки. Діапазон поширення простягається від Колумбії та Венесуели на південь у Бразилію та Парагвай, Уругвай та північну Аргентину[2]. Є записи знаходження цієї лисиці на висоті 3000 м над рівнем моря[3].
Етимологія
Родове ім'я Cerdocyon утворене від грец. kerdo — «лисиця» і грец. cyon — «пес». Ім'я виду thous утворене грец. thoos — «шакал»[2].
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 60–70 см, хвіст: 30 см, вага: 5—8 кг.
Опис. Забарвлення різноманітне, але верхня частина тіла зазвичай має колір від сиво-коричневого до сірого, часто з жовтуватим відтінком, низ коричневувато-білий; вуха короткі, вохристі чи руді. Хвіст дуже довгий, пухнастий, цілком чорний або з чорним кінчиком. Відносно короткі й кремезні ноги можуть бути рудувато-коричневими[4].
Поведінка
Веде в основному нічний спосіб життя. Під час сезону дощів використовує для притулку кущові зарості на підвищеннях. Під час сухого сезону займає низовини і проводить день в скупченнях сплутаної трави. Ці притулки з трави мають кілька входів, які використовуються повторно, і можуть служити лігвом для виховання потомства. Cerdocyon підкрадається накидається на дрібних хребетних і, очевидно, прислуховується до крабів в купині трави. Також їжею йому є комахи, фрукти, падло. Пов'язані пари утворюють міцний зв'язок і часто подорожують разом, але зазвичай не полюють спільно. Територія групи має розміри 5–10 км². Діапазони перекриваються деякою мірою, але регулярно, відмічаються сечею. Сусіди допускаються в сезон дощів, але в сухий сезон агресія збільшується[4].
Життєвий цикл
Вагітність триває 52–59 днів, народжується від трьох до шести малюків, які важать 120–160 грамів при народженні. Вони відкривають очі на 14 день, приступити до прийняття деякої твердої їжі на 30 день, повністю віднімають від молока приблизно на 90 день. Обоє батьків охороняють і приносять з собою їжу для молоді. Незалежність приходить на 5–6 місяць, а статева зрілість в близько 9 місяців. Один полонений Cerdocyon жив упродовж 11 років і 6 місяців[4].
Генетика
Диплоїдне число, 2n=74 хромосом, фундаментальне число, FN=110. Каріотип охоплює 36 метацентричних і субметацентричних і 38 аутоцентричних аутосом. X-хромосома не була ідентифікована[2].
Таксономія та еволюція
Лисиця-крабоїд спочатку була описана як Canis thous Ліннеєм (1766), а до сучасного роду Cerdocyon її вперше відніс Гамільтон-Сміт в 1839 році.[5]
Cerdocyonina — триба, яка з’явилася близько 6,0 млн років тому в Північній Америці у вигляді Ferrucyon avius і вимерла приблизно 1,4–1,3 млн років тому, проіснувавши близько 4.7 млн років.[6] Цей рід зберігся в Південній Америці з невизначеного часу, можливо приблизно з 3,1 млн років тому, і існує донині у формі, ідентичній або подібній до лисиці-крабоїда.
Як один із представників триби Canini, вид споріднений із родом Canis. Найближчим сучасним родичем лисиці-крабоїда, за сучасними гіпотезами, є Atelocynus microtis. Однак цей зв’язок поки що не підтверджено дослідженнями мітохондріальної ДНК. Два підроди (Atelocynus і Speothos) раніше включали до складу Cerdocyon.
Cerdocyon thous, C. avius та інші представники роду Cerdocyon зазнали радіаційної еволюції на Південноамериканському континенті.[7] Усі близькі родичі лисиці-крабоїда (Cerdocyon thous) нині вимерли. Це єдиний сучасний представник роду Cerdocyon.
Підвиди
Лисиця-крабоїд має п’ять визнаних підвидів,[8] що відрізняються розмірами та забарвленням хутра.[9]
- C. t. thous — Венесуела, Гайана, Суринам, Французька Гвіана, Північна Бразилія.
- C. t. azarae — північ Бразилії.
- C. t. entrerianus — Бразилія, Болівія, Уругвай, Парагвай та Аргентина.
- C. t. aquilus — північ Венесуели та Колумбія.
- C. t. germanus — регіон Богота (Колумбія).
Загрози та охорона
Серйозну загрозу для цього виду становлять захворювання, що передаються від домашніх собак. Вид не має прямої комерційної цінності як хутровий звір через непридатність хутра, яке є грубим і коротким, проте, шкурами іноді торгують. Нема ніякого конкретного захисного законодавства для даного виду в будь-якій країні, хоча полювання на об'єкти дикої природи офіційно заборонене в більшості країн. Зустрічається у великій кількості захищених і незахищених районів по всьому ареалу[3].
Посилання
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 15 червня 2011. [Архівовано 2012-01-11 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Annalisa Berta Cerdocyon thous / Mammalian Species No. 186, 1982, pp. 1-4
- ↑ а б Вебсайт МСОП
- ↑ а б в Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world — JHU Press, 2005, p. 87
- ↑ Canids : foxes, wolves, jackals, and dogs: status survey and conservation action plan (PDF). Claudio Sillero-Zubiri, Michael Hoffmann, David W. Macdonald, IUCN/SSC Canid Specialist Group, IUCN--The World Conservation Union. Gland, Switzerland. 2004. ISBN 2-8317-0786-2. OCLC 57570754. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2022.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки, що використовують параметр others без параметра author або editor (посилання) - ↑ Tetford, Richard H.; Wang, Xiaoming; Taylor, Beryl E. (Вересень 2009). Phylogenetic Systematics of the North American Fossil Caninae (Carnivora: Canidae). Bulletin of the American Museum of Natural History. 325: 1—218. doi:10.1206/574.1. S2CID 83594819.
- ↑ De Lavigne, Guillaume. Free Ranging Dogs-Stray, Feral or Wild?. Lulu Press, Inc, 2015.
- ↑ Wozencraft, W. C. (2005). "Order Carnivora". In Wilson, D. E.; Reeder, D. M. (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 578. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
- ↑ BISBAL, Francisco J. "A taxonomic study of the crab-eating fox, Cerdocyon thous, in Venezuela." Mammalia 52.2 (1988): 181–186.