Chile Open

Chile Open
Інформація
Назва подіїChile International Championships (1930-69, 78)
Chile International Open Championships (1970-73)
Chile International Open (1974-75)
Chilean International Open (1976-81)
ТурATP
Засновано1930
Розташування

Чилі
АренаClub Deportivo Universidad Católica (з 2020)
Категорія
ПокриттяҐрунт / відкритий
Турнірна сітка28S/ 32Q / 16D
ПризовіUS$642,735 (2023)
Сайтchileopen.cl
CMNS: Chile Open у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Chile Open (також за назвою спонсора Chile Dove Men+Care Open) — міжнародний щорічний чоловічий професійний тенісний турнір, який проводиться в Чилі на відкритих ґрунтових кортах. Заснований 1930 року[2] як змішаний чоловічий і жіночий турнір Chile International Championships.[3] Проводився в містах Сантьяго, Вінья-дель-Мар і Коліна, є частиною туру ATP 250 і чотирьох турнірів Golden Swing.

Фінали

Неповний список фіналів:

Чоловіки, одиночний розряд

Рік Чемпіон Фіналіст Рахунок
Сантьяго (1930–1981)
1935 Аргентина Adriano Zappa[4] Аргентина Lucilo del Castillo[5] 2–6, 6–2, 8–6, 6–1.[3]
1939 Еквадор Панчо Сегура Аргентина Еральдо Вейсс 8–6, 6–3, 6–1.[3]
1940 Еквадор Pancho Segura Чилі Salvador Deik[6] 4–6, 6–4, 6–0.[3]
1950 Чилі Рікардо Бальбієрс США Tony Vincent 7–5, 6–3.[3]
1951 США Бадж Петті Перу Jorge Morales[7] 6–1, 6–4, 6–2.[3]
1952 Єгипет Ярослав Дробний (тенісист) США Бернард Барцен 4–6, 6–4, 6–8, 6–2, 6–2.[3]
1958 Чилі Луїс Аяла Велика Британія Біллі Найт 6–1, 6–3, 6–4.[3]
1959 Чилі Luis Ayala Іспанія Мануель Сантана 7–5, 6–1, 4–6, 6–4.[3]
1960 Чилі Луїс Аяла Бразилія Роналд Барнз 6–3, 7–5, 6–1.[3]
1961 Франція П'єр Дармон США Вітні Рід 6–2, 6–1, 6–4.[3]
1962 ФРН Дітер Еклібе Венесуела Ісаяс Піментель 7–5, 6–0, 6–4.[3]
1963 Австралія Alan Lane Італія Нікола П'єтранджелі 4–6, 6–4, 6–4.[3]
1966 Чилі Патрісіо Родрігес Чилі Хайме Пінто Браво 6–4, 3–6, 6–2, 6–4.[3]
↓ Відкрита Ера ↓
1969 Чехословаччина Ян Кодеш Чехословаччина Мілан Голечек 4–6, 6–3, 1–6, 6–1, 6–1.[3]
1970 Іспанія Мануель Орантес США Френк Фролінг 6–3, 6–2, 6–4.[3]
1971 Чилі Хайме Пінто Браво Чилі Хайме Фійоль 6–4, 6–4, 6–7, 6–4.[3]
1973 США Дік Стоктон Чилі Патрісіо Корнехо 6–2, 7–5.[3]
1976 Іспанія Хосе Їгерас Бразилія Карлус Кірмайр 5–7, 6–4, 6–4
1977 Аргентина Гільєрмо Вілас Чилі Хайме Фійоль 6–0, 2–6, 6–4
1978 Аргентина Хосе Луїс Клерк Парагвай Віктор Печчі 3–6, 6–3, 6–1
1979 Чилі Ганс Гільдемайстер Іспанія Хосе Їгерас 7–5, 5–7, 6–4
1980 Парагвай Віктор Печчі Франція Крістоф Фресс 4–6, 6–4, 6–3
1981 Чилі Ганс Гільдемайстер Еквадор Андрес Гомес 6–4, 7–5
Вінья-дель-Мар (1981–1983)
1981 Парагвай Віктор Печчі Іспанія Хосе Їгерас 6–4, 6–0
1982 Чилі Педро Реболледо Мексика Рауль Рамірес 6–4, 3–6, 7–6
1983 Парагвай Віктор Печчі Чилі Хайме Фійоль 2–6, 7–5, 6–4
Сантьяго (1993–2000)
1993 Аргентина Хав'єр Франа Іспанія Еміліо Санчес Вікаріо 7–5, 3–6, 6–3
1994 Іспанія Альберто Берасатегі Іспанія Франсіско Клавет 6–3, 6–4
1995 Чехія Ктіслав Доседель Чилі Марсело Ріос 7–6(7–3), 6–3
1996 Аргентина Ернан Гумі Чилі Марсело Ріос 6–4, 7–5
1997 Іспанія Хуліан Алонсо Чилі Марсело Ріос 6–2, 6–1
1998 Іспанія Франсіско Клавет Марокко Юнес Ель-Айнауї 6–2, 6–4
2000 Бразилія Густаво Куертен Аргентина Маріано Пуерта 7–6(7–3), 6–3
Вінья-дель-Мар (2001–2009)
2001 Аргентина Гільєрмо Кор'я Аргентина Гастон Гаудіо 4–6, 6–2, 7–5
2002 Чилі Фернандо Гонсалес Еквадор Ніколас Лапентті 6–3, 6–7(5–7), 7–6(7–4)
2003 Іспанія Давід Санчес (тенісист) Чилі Марсело Ріос 1–6, 6–3, 6–3
2004 Чилі Фернандо Гонсалес Бразилія Густаво Куертен 6–4, 6–4
2005 Аргентина Гастон Гаудіо Чилі Фернандо Гонсалес 6–3, 6–4
2006 Аргентина Хосе Акасусо Чилі Ніколас Массу 6–4, 6–3
2007 Перу Луїс Орна Чилі Ніколас Массу 7–5, 6–3
2008 Чилі Фернандо Гонсалес Аргентина Хуан Монако w/o
2009 Чилі Фернандо Гонсалес Аргентина Хосе Акасусо 6–1, 6–3
Сантьяго (2010–2011)
2010 Бразилія Томас Беллуччі Аргентина Хуан Монако 6–2, 0–6, 6–4
2011 Іспанія Томмі Робредо Колумбія Сантьяго Хіральдо 6–2, 2–6, 7–6(7–5)
Вінья-дель-Мар (2012–2014)
2012 Аргентина Хуан Монако Аргентина Карлос Берлок 6–3, 6–7, 6–1
2013 Аргентина Орасіо Себальйос Іспанія Рафаель Надаль 6–7(2–7), 7–6(8–6), 6–4
2014 Італія Фабіо Фоніні Аргентина Леонардо Маєр 6–2, 6–4
Сантьяго (2020–2023)
2020 Бразилія Тьягу Сейбот Вілд Норвегія Каспер Рууд 7–5, 4–6, 6–3
2021 Чилі Крістіан Гарін Аргентина Факундо Баньїс 6–4, 6–7(3–7), 7–5
2022 Іспанія Педро Мартінес Аргентина Себастьян Баес 4–6, 6–4, 6–4
2023 Чилі Ніколас Джаррі Аргентина Томас Мартін Етчеверрі 6–7(5–7), 7–6(7–5), 6–2
2024 Аргентина Себастьян Баес Чилі Алехандро Табіло 3–6, 6–0, 6–4
2025 Сербія Ласло Дьоре Аргентина Себастьян Баес 6–4, 3–6, 7–5
2026 Італія Лук'яно Дардері Німеччина Яннік Ганфманн 7–6(8–6), 7–5

Чоловіки, парний розряд

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
Сантьяго (1976–1981)
1976 Чилі Патрісіо Корнехо
Чилі Ганс Гільдемайстер 		Аргентина Літо Альварес
Чилі Белус Прахокс 		6–3, 7–6
1977 Чилі Патрісіо Корнехо
Чилі Хайме Фійоль 		США Генрі Баніс
Австралія Пол Макнамі 		5–7, 6–1, 6–1
1978 Чилі Ганс Гільдемайстер
Парагвай Віктор Печчі 		Чилі Альваро Фільйоль
Чилі Хайме Фійоль 		6–4, 6–3
1979 Іспанія Хосе Їгерас / Еквадор Хайро Веласко стар.
vs.
Чилі Альваро Фільйоль / Чилі Хайме Фійоль 		Suspended
1980 Чилі Белус Прахокс
Еквадор Рікардо Ікаса 		Бразилія Карлус Кірмайр
Бразилія Жоао Суарес 		4–6, 7–6, 6–4
1981 Чилі Ганс Гільдемайстер
Еквадор Андрес Гомес 		Аргентина Рікардо Кано
Чилі Белус Прахокс 		6–2, 7–6
Вінья-дель-Мар (1981–1983)
1981 Австралія Девід Картер
Австралія Пол Кронк 		Еквадор Андрес Гомес
Чилі Белус Прахокс 		6–1, 6–2
1982 Іспанія Мануель Орантес
Мексика Рауль Рамірес 		Аргентина Гільєрмо Обоне
Іспанія Анхель Хіменес 		Default
1983 Чилі Ганс Гільдемайстер
Чилі Белус Прахокс 		Бразилія Жуліо Гоес
Бразилія Ней Келлер 		6–3, 6–1
Сантьяго (1993–2000)
1993 США Mike Bauer
Чехія Давід Рікл 		Швеція Christer Allgardh
США Brian Devening 		7–6, 6–4
1994 Чехія Карел Новачек
Швеція Матс Віландер 		Іспанія Томас Карбонелл
Іспанія Франсіско Ройг 		4–6, 7–6, 7–6
1995 Чехія Їржі Новак (тенісист)
Чехія Давід Рікл 		США Shelby Cannon
США Francisco Montana 		6–4, 4–6, 6–1
1996 Бразилія Густаво Куертен
Бразилія Фернандо Мелігені 		Іспанія Альберт Портас
Румунія Dinu Pescariu 		6–4, 6–2
1997 Нідерланди Jan Hendrik Davids
Австралія Ендрю Кратцманн 		Іспанія Хуліан Алонсо
Еквадор Ніколас Лапентті 		7–6, 5–7, 6–4
1998 Аргентина Маріано Худ
Аргентина Себастьян Прієто 		Італія Массімо Бертоліні
США Девін Бовен 		7–6, 6–7, 7–6
2000 Бразилія Густаво Куертен
Бразилія Antônio Prieto 		Південна Африка Lan Bale
Південна Африка Піт Норвал 		6–2, 6–4
Вінья-дель-Мар (2001–2009)
2001 Аргентина Лукас Арнольд Кер
Іспанія Томас Карбонелл 		Аргентина Маріано Худ
Аргентина Себастьян Прієто 		6–4, 2–6, 6–3
2002 Аргентина Гастон Етліс
Аргентина Мартін Родрігес 		Аргентина Лукас Арнольд Кер
Аргентина Луїс Лобо 		6–3, 6–4
2003 Аргентина Агустін Кальєрі
Аргентина Маріано Худ 		Чехія Франтішек Чермак
Чехія Леош Фридль 		6–3, 1–6, 6–4
2004 Аргентина Хуан Ігнасіо Чела
Аргентина Гастон Гаудіо 		Еквадор Ніколас Лапентті
Аргентина Мартін Родрігес 		7–6(7–2), 7–6(7–3)
2005 Іспанія Давид Феррер
Іспанія Сантьяго Вентура Бертомеу 		Аргентина Гастон Етліс
Аргентина Мартін Родрігес 		6–3, 6–4
2006 Аргентина Хосе Акасусо
Аргентина Себастьян Прієто 		Чехія Франтішек Чермак
Чехія Леош Фридль 		7–6(7–2), 6–4
2007 Чилі Пауль Капдевіль
Іспанія Оскар Ернандес 		Іспанія Альберт Монтаньєс
Іспанія Рубен Рамірес Ідальго 		4–6, 6–4, [10–6]
2008 Аргентина Хосе Акасусо
Аргентина Себастьян Прієто 		Аргентина Максімо Гонсалес
Аргентина Хуан Монако 		6–1, 3–0, ret.
2009 Уругвай Пабло Куевас
Аргентина Бріан Дабуль 		Чехія Франтішек Чермак
Словаччина Міхал Мертиняк 		6–3, 6–3
Сантьяго (2010–2011)
2010 Польща Лукаш Кубот
Австрія Олівер Марах 		Італія Потіто Стараче
Аргентина Орасіо Себальйос 		6–4, 6–0
2011 Бразилія Марсело Мело
Бразилія Бруно Соарес 		Польща Лукаш Кубот
Австрія Олівер Марах 		6–3, 7–6(7–3)
Вінья-дель-Мар (2012–2014)
2012 Португалія Фред Жіл
Іспанія Даніель Хімено-Травер 		Іспанія Пабло Андухар
Аргентина Карлос Берлок 		1–6, 7–5, [12–10]
2013 Італія Паоло Лоренці
Італія Потіто Стараче 		Іспанія Рафаель Надаль
Аргентина Хуан Монако 		6–2, 6–4
2014 Австрія Олівер Марах
[[Файл:Шаблон:Прапор RUM|20x13px|RUM]] Флорін Мерджа 		Колумбія Хуан Себастьян Кабаль
Колумбія Роберт Фара 		6–3, 6–4
Сантьяго (2020–2023)
2020 Іспанія Роберто Карбальєс Баена
Іспанія Алехандро Давидович Фокіна 		Сальвадор Марсело Аревало
Велика Британія Джонні О'Мара 		7–6(7–3), 6–1
2021 Італія Сімоне Болеллі
Аргентина Максімо Гонсалес 		Аргентина Федеріко Дельбоніс
Іспанія Хауме Мунар 		7–6(7–4), 6–4
2022 Бразилія Рафаель Матос
Бразилія Феліпе Малігені Алвеш 		Швеція Андре Ґоранссон
США Натаніел Ламмонс 		7–6(10–8), 7–6(7–3)
2023 Італія Андреа Пеллегрино
Італія Андреа Вавассорі 		Бразилія Тьягу Сейбот Вілд
Чилі Matías Soto 		6–4, 3–6, [12–10]
2024 Чилі Алехандро Табіло
Чилі Томас Барріос Вера 		Чилі Matías Soto
Бразилія Орландо Луц 		6–2, 6–4
2025 Колумбія Ніколас Баррієнтос
Індія Rithvik Choudary Bollipalli 		Аргентина Максімо Гонсалес
Аргентина Андрес Мольтені 		6–3, 6–2
2026 Бразилія Орландо Луц
Бразилія Рафаель Матос 		Уругвай Аріель Беар
Австралія Matthew Romios 		6–4, 6–3

Див. також

  • Golden Swing

Примітки

  1. ↑ Torneo Movistar Open se jugará en el club Piedra Roja de Chicureo [The Movistar Open tournament will be played at the Club Piedra Roja in Chicureo]. ADN Deportes (Spanish) . 3 вересня 2009. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016. [Архівовано 2016-10-25 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Sports Shorts. The Albuquerque Tribune (англ.). Albuquerque, New Mexico: newspapers.com. 21 Лис 1960. с. 26. Процитовано 21 листопада 2023.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Tournaments:Chile International - Chile Open. The Tennis Base. Madrid, Spain: Tennismem SAL. Архів оригіналу за 15 травня 2023. Процитовано 21 листопада 2023. [Архівовано 2023-05-15 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Adriano Zappa: Overview. ATP Tour. ATP Official. Процитовано 21 листопада 2023.
  5. ↑ Lucilo Del Castillo: Overview. ATP Tour. ATP Official. Процитовано 21 листопада 2023.
  6. ↑ Гравець Profile: Salvador Deik (CHI). www.itftennis.com. ITF. Процитовано 21 листопада 2023.
  7. ↑ Jorge Morales: Overview. ATP Tour. ATP Official. Процитовано 21 листопада 2023.

Посилання

32°59′35″ пд. ш. 71°32′42″ зх. д. / 32.993° пд. ш. 71.545° зх. д. / -32.993; -71.545

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.