Memphis Open

Regions Morgan Keegan Championships and The Cellular South Cup
Інформація
Засновано1977 Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняМемфіс, США
Мемфіс Редагувати інформацію у Вікіданих
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
АренаTennyson Tennis Centre
ПокриттяХард
Сайтrmkchampionships.com
КатегоріяATP World Tour 500 series
Сітка32M/32Q/16D
Призові$1 226 500
КатегоріяInternational
tournaments
Сітка32M/32Q/16D
Призові$220 000

Memphis Open — професійний тенісний турнір заснований 1975 року. Проводиться в Мемфісі (США) на кортах Racquet Club of Memphis починаючи з 1977 року. Це єдиний турнір ATP у США, що проходить на відкритих хардових кортах. Частину історії разом проводилися змагання серед чоловіків та жінок, але, починаючи з 2014 року це чисто чоловічий турнір.

Був відомий під різними спонсорськими назвами Regions Morgan Keegan Championships, U.S. Indoor Championships, the Kroger St. Jude Championship, the Volvo Championships, Cellular South Cup та Federal Express International.

Історія

1974 року торговець бавовником з Мемфіса Вільям Б."Біллі" Дунавант молодший придбав Мемфіський атлетичний клуб і вклав 7 млн. доларів, щоб перетворити об'єкт на той, який нині відомий як Racquet Club of Memphis. Турнір, нині відомий як Memphis Open, вперше відбувся 1975 році на критих килимових кортах в рамках WCT. У 1977 році U.S. National Indoor Tennis Championships переїхав до Мемфіса із Солсбері (штат Меріленд) і збільшив призовий фонд до 220 000 доларів.[1] Memphis Open вирізнявся (до 2014 року) тим, що був єдиним приватним клубом для ігор ракетками у світі, який проводив професійні тенісні змагання одночасно і серед чоловіків і серед жінок.[2] Турнір проходив на килимі до 1980-х років, але клуб з часом змінив своє покриття на хард.

У листопаді 2001 року Racquet Club of Memphis придбав права на турнір WTA в місті Оклахома-Сіті і перемістив його до Мемфісу, де впродовж 12 років проходили паралельно турніри серед чоловіків та жінок. У 2008 році турнір підвищився до статусу ATP 500. 2014 року чоловічі та жіночі турніри переїхали до Ріо-де-Жанейро й стали називатися Rio Open.[3] Потім Мемфіс придбав турнір ATP 250 у Сан-Хосе, щоб зберегти професійний теніс у місті.[4] Наприкінці 2014 року компанія Tennis Rendezvous LLC, що належить USTA і Golden Set Holdings LLC, придбала U.S. National Indoor Tennis Championships та перейменувала його на Memphis Open. У 2015 році "Memphis Open" знову продано, його придбала нью-йоркська компанія з фінансового менеджменту "GF Capital".

Упродовж років серед переможців Memphis Open було дев'ять перших тенісистів світу АТР: Бйорн Борг, Джиммі Коннорс, Джон Макенрой, Стефан Едберг, Андре Агассі, Іван Лендл, Джим Кур'є, Піт Сампрас та Енді Роддік. 2016 року Кей Нісікорі виграв цю подію вчетверте поспіль, зрівнявшись з рекордом Коннорса за найбільшою кількістю виграних титулів.

У квітні 2017 року ATP оголосила, що 2018 року турнір переїде до Нассау-Ветеранс-Меморіал-колісіум на Лонг-Айленді (Нью-Йорк), після того, як він не знайшов титульного спонсора в Мемфісі.[5]

Турніри у чоловіків і жінок, хоч і проходили паралельно, але їхніми спонсорами були різні компанії, тому вони й мали різні назви.

Фінали

Чоловіки. Одиночний розряд

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1975 США Гаролд Соломон Чехословаччина Їржі Гребец 2–6, 6–1, 6–4
1976 Індія Віджай Амрітрадж США Стен Сміт 6–2, 0–6, 6–0
1977 Швеція Бйорн Борг США Браян Готтфрід 6–4, 6–3, 4–6, 7–5
1978 США Джиммі Коннорс США Тім Галліксон 7–6, 6–3
1979 США Джиммі Коннорс США Артур Еш 6–4, 5–7, 6–3
1980 США Джон Макінрой США Джиммі Коннорс 7–6, 7–6(8–6)
1981 США Джін Меєр США Роско Теннер 6–2, 6–4
1982 Південна Африка Йохан Крік США Джон Макінрой 6–3, 3–6, 6–4
1983 США Джиммі Коннорс США Джін Меєр 7–5, 6–0
1984 США Джиммі Коннорс Франція Анрі Леконт 6–3, 4–6, 7–5
1985 Швеція Стефан Едберг Франція Яннік Ноа 6–1, 6–0
1986 США Бред Гілберт Швеція Стефан Едберг 7–5, 7–6
1987 Швеція Стефан Едберг США Джиммі Коннорс 6–3, 2–1 (знялася)
1988 США Андре Агассі Швеція Мікаель Пернфорс 6–4, 6–4, 7–5
1989 США Бред Гілберт США Йохан Крік 6–2, 6–2 (знялася)
1990 ФРН Міхаель Штіх Австралія Веллі Месур 6–7, 6–4, 7–6
1991 Чехословаччина Іван Лендл Німеччина Міхаель Штіх 7–5, 6–3
1992 США Малівай Вашінгтон Південна Африка Вейн Феррейра 6–3, 6–2
1993 США Джим Кур'є США Тодд Мартін 5–7, 7–6(7–4), 7–6(7–4)
1994 США Тодд Мартін США Бред Гілберт 6–4, 7–5
1995 США Тодд Мартін Нідерланди Паул Гаргейс 7–6(7–2), 6–4
1996 США Піт Сампрас США Тодд Мартін 6–4, 7–6(7–2)
1997 США Майкл Чанг Австралія Тодд Вудбрідж 6–3, 6–4
1998 Австралія Марк Філіппуссіс США Майкл Чанг 6–3, 6–2
1999 Німеччина Томмі Гаас США Джим Кур'є 6–4, 6–1
2000 Швеція Магнус Ларссон Зімбабве Байрон Блек 6–2, 1–6, 6–3
2001 Австралія Марк Філіппуссіс Італія Давіде Сангінетті 6–3, 6–7(5–7), 6–3
2002 США Енді Роддік США Джеймс Блейк 6–4, 3–6, 7–5
2003 США Тейлор Дент США Енді Роддік 6–1, 6–4
2004 Швеція Йоахім Йоханссон Німеччина Ніколас Кіфер 7–6(7–5), 6–3
2005 Данія Кеннет Карлсен Білорусь Макс Мирний 7–5, 7–5
2006 Німеччина Томмі Гаас Швеція Робін Содерлінг 6–3, 6–2
2007 Німеччина Томмі Гаас США Енді Роддік 6–3, 6–2
2008 Бельгія Стів Дарсіс Швеція Робін Содерлінг 6–3, 7–6(7–5)
2009 США Енді Роддік Чехія Радек Штепанек 7–5, 7–5
2010 США Сем Кверрі США Джон Ізнер 6–7(3–7), 7–6(7–5), 6–3
2011 США Енді Роддік Канада Мілош Раоніч 7–6(9–7), 6–7(11–13), 7–5
2012 Австрія Юрген Мельцер Канада Мілош Раоніч 7–5, 7–6(7–4)
2013 Японія Кей Нісікорі Іспанія Фелісіано Лопес 6–2, 6–3
2014 Японія Кей Нісікорі Хорватія Іво Карлович 6–4, 7–6(7–0)
2015 Японія Кей Нісікорі Південна Африка Кевін Андерсон 6–4, 6–4
2016 Японія Кей Нісікорі США Тейлор Фріц 6–4, 6–4
2017 США Раян Гаррісон Грузія Ніколоз Басілашвілі 6–1, 6–4

Чоловіки. Парний розряд

Рік Чемпіони Фіналісти Рахунок
1975 США Дік Стоктон
США Ерік Ван Діллен		 Велика Британія Марк Кркс
Південна Африка Кліфф Дрісдейл		 1–6, 7–5, 6–4
1976 Індія Віджай Амрітрадж
Індія Ананд Амрітрадж		 США Марті Ріссен
США Роско Теннер		 6–3, 6–4
1977 США Шервуд Стюарт
США Фред Макнеер		 США Роберт Лутц
США Стен Сміт		 4–6, 7–6, 7–6
1978 США Браян Готтфрід
Мексика Рауль Рамірес		 Австралія Філ Дент
Австралія Джон Ньюкомб		 3–6, 7–6, 6–2
1979 Нідерланди Том Оккер
Польща Войцех Фібак		 Південна Африка Фрю Макміллан
США Дік Стоктон		 6–4, 6–4
1980 США Джон Макінрой
США Браян Готтфрід		 Австралія Род Фролі
Чехословаччина Томаш Шмід		 6–3, 6–7, 7–6
1981 США Джін Меєр
США Сенді Меєр		 США Майк Кейгілл
США Том Галліксон		 7–6, 6–7, 7–6
1982 Південна Африка Кевін Каррен
США Стів Дентон		 США Джон Макінрой
США Пітер Флемінг		 7–6, 4–6, 6–2
1983 Австралія Пітер Макнамара
Австралія Пол Макнамі		 США Тім Галліксон
США Том Галліксон		 6–3, 5–7, 6–4
1984 США Фріц Бунінг
США Пітер Флемінг		 Швейцарія Гайнц Ґюнтгардт
Чехословаччина Томаш Шмід		 6–3, 6–0
1985 Чехословаччина Павел Сложил
Чехословаччина Томаш Шмід		 Південна Африка Кевін Каррен
США Стів Дентон		 1–6, 6–3, 6–4
1986 США Кен Флек
США Роберт Сегусо		 Франція Гі Форже
Швеція Андерс Яррід		 6–4, 4–6, 7–6
1987 Швеція Андерс Яррід
Швеція Юнас Свенссон		 Іспанія Серхіо Касаль
Іспанія Еміліо Санчес		 6–4, 6–2
1988 США Кевін Каррен
США Девід Пейт		 Швеція Петер Лундгрен
Швеція Мікаель Пернфорс		 6–2, 6–2
1989 США Пол Еннекон
Південна Африка Хрісто ван Ренсбург		 США Скотт Девіс
США Тім Вілкінсон		 7–6, 6–7, 6–1
1990 Австралія Даррен Кейгілл
Австралія Марк Кратцманн		 ФРН Удо Ріглевскі
ФРН Міхаель Штіх		 7–5, 6–2
1991 Німеччина Міхаель Штіх
Німеччина Удо Ріглевскі		 Австралія Джон Фіцджеральд
Австралія Лорі Вордер		 7–5, 6–3
1992 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд		 США Кевін Каррен
Південна Африка Гері Мюллер		 7–6, 6–1
1993 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд		 Нідерланди Якко Елтінг
Нідерланди Паул Гаргейс		 7–5, 4–6, 7–6
1994 Зімбабве Байрон Блек
США Джонатан Старк		 США Джим Грабб
США Джаред Палмер		 7–6, 6–4
1995 США Джаред Палмер
США Річі Ренеберг		 США Томмі Го
Нова Зеландія Бретт Стівен		 4–6, 7–6, 6–1
1996 Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор		 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд		 6–4, 7–5
1997 Південна Африка Елліс Феррейра
США Патрік Гелбрайт		 США Рік Ліч
США Джонатан Старк		 6–3, 3–6, 6–1
1998 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд		 Південна Африка Елліс Феррейра
Мексика Давід Родіті		 6–3, 6–4
1999 Австралія Тодд Вудбрідж
Австралія Марк Вудфорд		 Канада Себастьян Ларо
США Алекс О'Браєн		 6–3, 6–4
2000 США Джастін Гімелстоб
Канада Себастьян Ларо		 США Джим Грабб
США Річі Ренеберг		 6–2, 6–4
2001 США Боб Браян
США Майк Браян		 США Алекс О'Браєн
США Джонатан Старк		 6–3, 7–6
2002 США Браян Макфі
Сербія та Чорногорія Ненад Зімоньїч		 США Боб Браян
США Майк Браян		 6–3, 3–6, [10–4]
2003 Багамські Острови Марк Ноулз
Канада Деніел Нестор		 США Боб Браян
США Майк Браян		 6–2, 7–6
2004 США Боб Браян
США Майк Браян		 Південна Африка Джефф Кутзе
Південна Африка Кріс Гаггард		 6–3, 6–4
2005 Швеція Сімон Аспелін
Австралія Todd Perry		 США Боб Браян
США Майк Браян		 6–4, 6–4
2006 Хорватія Іво Карлович
Південна Африка Кріс Гаггард		 США Джеймс Блейк
США Марді Фіш		 0–6, 7–5, [10–5]
2007 США Ерік Буторак
Велика Британія Джеймі Маррей		 Австрія Юліан Ноул
Австрія Юрген Мельцер		 7–5, 6–3
2008 Індія Магеш Бгупаті
Багамські Острови Марк Ноулз		 Таїланд Санчай Ратіватана
Таїланд Сончат Ратіватана		 7–6(7–5), 6–2
2009 США Марді Фіш
Багамські Острови Марк Ноулз		 США Тревіс Перротт
Словаччина Філіп Полашек		 7–6(9–7), 6–1
2010 США Джон Ізнер
США Сем Кверрі		 Велика Британія Росс Гатчінс
Австралія Джордан Керр		 6–4, 6–4
2011 Білорусь Макс Мирний
Канада Деніел Нестор		 США Ерік Буторак
Кюрасао Жан-Жульєн Роєр		 6–2, 6–7(6–8), [10–3]
2012 Білорусь Макс Мирний
Канада Деніел Нестор		 Хорватія Іван Додіг
Бразилія Марсело Мело		 4–6, 7–5, [10–7]
2013 США Боб Браян
США Майк Браян		 США Джеймс Блейк
США Джек Сок		 6-1, 6-2
2014 США Ерік Буторак
Південна Африка Равен Класен		 США Боб Браян
США Майк Браян		 6-4, 6-4
2015 Польща Маріуш Фирстенберг
Мексика Сантьяго Гонсалес		 Нова Зеландія Артем Сітак
США Дональд Янг		 5–7, 7–6(7–1), [10–8]
2016 Польща Маріуш Фирстенберг
Мексика Сантьяго Гонсалес		 США Стів Джонсон
США Сем Кверрі		 6–4, 6–4
2017 США Браян Бейкер
Хорватія Нікола Мектич		 США Раян Гаррісон
США Стів Джонсон		 6–3, 6–4

Жінки. Одиночний розряд

Місце Рік Чемпіонка фіналіста Рахунок
Оклахома-Сіті 1986 Нідерланди Марселла Мескер США Лорі Макніл 6-4, 4-6, 6-3
1987 Австралія Елізабет Смайлі США Лорі Макніл 4-6, 6-3, 7-5
1988 США Лорі Макніл Нідерланди Бренда Шульц 6-3, 6-2
1989 Нідерланди Манон Боллеграф СРСР Лейла Месхі 6-4, 6-4
1990 США Емі Фрейзер Нідерланди Манон Боллеграф 6-4, 6-2
1991 Чехословаччина Яна Новотна США Енн Сміт 3-6, 6-3, 6-2
1992 США Зіна Гаррісон США Лорі Макніл 7-5, 3-6, 7-6
1993 США Зіна Гаррісон США Патті Фендік 6-2, 6-2
1994 США Мередіт Макґрат Нідерланди Бренда Шульц 7-66, 7-64
1995 Нідерланди Бренда Шульц Росія Олена Лиховцева 6-1, 6-2
1996 Нідерланди Бренда Шульц Південна Африка Аманда Кетцер 6-3, 6-2
1997 США Ліндсі Девенпорт США Ліза Реймонд 6-4, 6-2
1998 США Вінус Вільямс Південна Африка Йоаннетта Крюгер 6-3, 6-2
1999 США Вінус Вільямс Південна Африка Аманда Кетцер 6-3, 6-0
2000 США Моніка Селеш Франція Наталі Деші 6-1, 7-63
2001 США Моніка Селеш США Дженніфер Капріаті 6-3, 5-7, 6-2
Memphis 2002 США Ліза Реймонд США Александра Стівенсон 4-6, 6-3, 7-69
2003 США Ліза Реймонд Південна Африка Аманда Кетцер 6-3, 6-2
2004 Росія В Звонарьова США Ліза Реймонд 4-6, 6-4, 7-5
2005 Росія В Звонарьова США Меган Шонессі 7-63, 6-2
2006 Швеція Софія Арвідссон Польща Марта Домаховська 6-2, 2-6, 6-3
2007 США Вінус Вільямс Ізраїль Шахар Пеєр 6-1, 6-1
2008 США Ліндсі Девенпорт Білорусь Ольга Говорцова 6-2, 6-1
2009 Білорусь Вікторія Азаренко Данія Каролін Возняцкі 6–1, 6–3
2010 Росія Шарапова Марія Юріївна Швеція Софія Арвідссон 6–2, 6–1
2011 Словаччина Магдалена Рибарикова Канада Ребекка Маріно 6–2, rit.
2012 Швеція Софія Арвідссон Нова Зеландія Марина Еракович 6–3, 6–4
2013 Нова Зеландія Марина Еракович Німеччина Сабіне Лісіцкі 6–1, rit.

Жінки. Парний розряд

Місце Рік Чемпіонки фіналістки Рахунок
Оклахома-Сіті 1986 Нідерланди Марселла Мескер
Франція Паскаль Параді		 США Лорі Макніл
Франція Катрін Сюїр		 2–6, 7–61, 6–1
1987 СРСР Світлана Чернєва
СРСР Лариса Нейланд		 США Лорі Макніл
США Кім Сендс		 6–4, 6–4
1988 Чехословаччина Яна Новотна
Франція Катрін Сюїр		 Швеція Катаріна Ліндквіст
Данія Тіна Шоєр-Ларсен		 6–4, 6–4
1989 США Лорі Макніл
США Бетсі Нагелсен-Маккормак		 США Еліз Берджін
Австралія Елізабет Смайлі		 без гри
1990 США Мері Лу Деніелс П'ятек
США Венді Вайт		 Нідерланди Манон Боллеграф
Південна Африка Ліз Грегорі		 7–5, 6–2
1991 США Мередіт Макґрат
США Енн Сміт		 США Катріна Адамс
Канада Джилл Гетерінгтон		 6–2, 6–4
1992 США Лорі Макніл
Австралія Ніколь Брадтке		 США Катріна Адамс
Нідерланди Манон Боллеграф		 3–6, 6–4, 7–66
1993 США Патті Фендік
США Зіна Гаррісон		 США Катріна Адамс
Нідерланди Манон Боллеграф		 6–3, 6–2
1994 США Патті Фендік
США Мередіт Макґрат		 США Катріна Адамс
Нідерланди Манон Боллеграф		 7–63, 6–2
1995 США Ніколь Арендт
Італія Лаура Голарса		 США Катріна Адамс
Нідерланди Бренда Шульц		 6–4, 6–3
1996 США Чанда Рубін
Нідерланди Бренда Шульц		 США Катріна Адамс
США Деббі Грем		 6–4, 6–3
1997 Японія Хіракі Ріка
Японія Міягі Нана		 США Маріанн Вердел-Вітмаєр
США Тамі Вітлінгер-Джонс		 6–4, 6–1
1998 США Серена Вільямс
США Вінус Вільямс		 Румунія Кетеліна Крістя
Австралія Крістін Кунс		 7–5, 6–2
1999 США Ліза Реймонд
Австралія Ренне Стаббс		 Південна Африка Аманда Кетцер
Південна Африка Джессіка Стек		 6–3, 6–4
2000 США Кімберлі По
США Коріна Мораріу		 Таїланд Тамарін Танасугарн
Україна Олена Татаркова		 6–4, 4–6, 6–2
2001 Південна Африка Аманда Кетцер
США Лорі Макніл		 Китайський Тайбей Джанет Лі
Індонезія Вінне Пракуся		 6–3, 2–6, 6–0
Memphis 2002 Японія Ай Суґіяма
Україна Олена Татаркова		 США Мелісса Міддлтон
США Брі Ріппнер		 6-4, 2-6, 6-0
2003 Японія Морігамі Акіко
Японія Обата Саорі		 Росія Аліна Жидкова
Австралія Бріанн Стюарт		 6-1, 6-1
2004 Швеція Оса Свенссон
США Мейлен Ту		 Росія Шарапова Марія Юріївна
Росія В Звонарьова		 6-4, 7-60
2005 Японія Міхо Саекі
Японія Юка Йосіда		 США Лора Гренвілл
США Абігейл Спірс		 6-3, 6-4
2006 США Ліза Реймонд
Австралія Саманта Стосур		 Білорусь Азаренко Вікторія Федорівна
Данія Каролін Возняцкі		 7-62, 6-3
2007 Австралія Ніколь Пратт
Австралія Бріанн Стюарт		 Словаччина Ярміла Ґайдошова
Японія Морігамі Акіко		 7-5, 4-6, [10-5]
2008 США Ліндсі Девенпорт
США Ліза Реймонд		 США Анджела Гейнс
США Машона Вашінгтон		 6-3, 6-1
2009 Білорусь Вікторія Азаренко
Данія Каролін Возняцкі		 Україна Федак Юліана Леонідівна
Нідерланди Міхаелла Крайчек		 6–1, 7–62
2010 США Ваня Кінґ
Нідерланди Міхаелла Крайчек		 США Бетані Маттек-Сендс
США Меган Шонессі		 7–5, 6–2
2011 Білорусь Ольга Говорцова
Росія Алла Кудрявцева		 Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька		 6–3, 4–6, [10–8]
2012 Чехія Андреа Главачкова
Чехія Луціє Градецька		 Росія Віра Лиховцева
Білорусь Говорцова Ольга Олексіївна		 6–3, 6–4
2013 Франція Крістіна Младенович
Казахстан Галина Воскобоєва		 Швеція Софія Арвідссон
Швеція Юганна Ларссон		 7–65, 6–3

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 червня 2016. Процитовано 11 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 11 січня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Big Changes For Tennis in Memphis. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 11 січня 2018. [Архівовано 2012-11-27 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Tennis - ATP World Tour - ATP Approves Event In Rio de Janeiro From 2014. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 11 січня 2018.
  5. ↑ Memphis To Relocate To Long Island For 2018. www.atpworldtour.com. Association of Tennis Professionals (ATP). 10 квітня 2017. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 11 січня 2018.

Посилання


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.