Doom II: Hell on Earth

Doom II: Hell on Earth
Розробникid Software Редагувати інформацію у Вікіданих
ВидавецьGT Interactive (DOS/Windows), Activision (Game Boy Advance, Steam), Tapwave, Inc. (Zodiac)
Дистриб'юторCDV (Germany), GT Interactive, Valve Corporation (Steam), Virgin Interactive Entertainment Ltd. (Europe)
Жанр(и)шутер від першої особи, бойовик, науково-фантастична відеограd і горор Редагувати інформацію у Вікіданих
ПлатформаGame Boy Advance, NeXT, DOS, Windows[1], PlayStation 3, Linux, OS/2, Xbox 360, Nintendo Switch, Mac OS Classicd, Android, iOS і MS-DOS Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛіцензіяGNU GPL і пропрієтарна ліцензія Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата випуску30 вересня 1994 Редагувати інформацію у Вікіданих
Режим грибагатокористувацька гра, однокористувацька гра, кооперативний режим і Deathmatch Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Вік. обмеженняELSPA: 18+
ESRB: M (T for GBA)
BBFC: 15
OFLC: MA15+
USK: 16+ (GBA)(ELSPA) 11+ (GBA)
Творці
Ігродизайнер(и)Джон Ромеро, Sandy Petersend, Амерікен МакГі і Shawn Greend Редагувати інформацію у Вікіданих
Програміст(и)Джон Кармак і Dave Taylord Редагувати інформацію у Вікіданих
Композитор(и)Роберт Принц і Aubrey Hodgesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Технічні деталі
Рушійid Tech 1
Носійгнучкий диск, цифрова дистрибуція і цифрове завантаження Редагувати інформацію у Вікіданих
Doom Редагувати інформацію у Вікіданих
Попередня граDoom Редагувати інформацію у Вікіданих
Наступна граFinal Doom Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайт​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Doom II: Hell on Earth у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Doom II: Hell on Earth — відеогра, шутер від першої особи, розроблена компанією id Software, випущена для IBM PC 10 жовтня 1994 року. Є продовженням популярної і революційної гри Doom, яка вийшла в світ роком раніше. 1995 року Doom II виграла премію Origins Award в номінації «Найкраща відеогра в стилі фентезі та наукової фантастики 1994 року». На відміну від Doom, яка поширювалася за shareware-схемою за поштовими замовленнями, Doom II продавалася в магазинах.

Doom II була дуже добре прийнята критиками і гравцями. Кількість проданих копій досягла двох мільйонів. На той момент це була комерційно найуспішніша гра id Software. На її основі була створена Final Doom.

Версія для консолі Sega Saturn яка вийшла в 1997 році, продавалася як перша частина Doom, де в меню під режимом Ultimate Doom пропонувалася зіграти і в другу частину.

Ігровий процес

Ігровий процес Doom II.

Doom II мало відрізняється від попередниці як в плані технологій, так і графікою та ігровим процесом. Суть гри як і раніше полягає в тому, щоб шукати спосіб перейти з одного рівня на інший, по дорозі знищуючи чудовиськ шляхом стрілянини.

Єдиною новою зброєю став двоствольний дробовик, який дає залп з 21 дробинки замість семи звичайного дробовика, що робить його особливо ефективним проти демонів, какодемонів та інших ворогів середнього розміру, при стрільбі по віконних прорізах і на ближній дистанції, але потребує довшої перезарядки. Новим предметом стала мегасфера (megasphere): сіра куля, яка збільшує показники здоров'я і броні гравця до 200 %.

Замість трьох невеликих епізодів в Doom, які можна проходити в будь-якому порядку, гра містить один великий епізод із періодичними текстовими сюжетними вставками. Це означає, що гравець не позбавляється добутих зброї, патронів і броні з початком нового епізоду.

Як і в Doom, дизайн рівнів змінюється з розвитком сюжету. Наприклад, на Землі протагоніст бореться на військових об'єктах та на вулицях міст. Дизайнери створили три десятки різноманітних рівнів — від невеликих «арен» до заплутаних лабіринтів[2].

Вороги

У Doom II список противників значно розширився проти першою частиною. У гру додали 10 нових типів демонів та фінального боса, зберігши всіх старих ворогів. Нижче наведено повний список монстрів, розділений на нові та класичні види:

  • Кулеметник (англ. Chaingunner) — представник армійського спецназу, перетворений на зомбі. Озброєний таким же, як і гравець, шестиствольним кулеметом, тому може бути особливо небезпечним на великих відстанях через високу скорострільність кулемету і швидкість польоту куль. Здоров'я у нього 70 очок.
  • Ревенант (англ. revenant) — монстр, що нагадує високий скелет у металевій срібній броні, оснащений наплечними ракетницями. Деякі ракети ревенанта мають систему "самонаведення" на протагоніста, їх можна відрізнити по димному сліду. У ближньому бою ревенант використовує свої кістляві кулаки. Слово revenant з англійської можна перекласти як «привид», «виходець з того світу», що є прямим посиланням до його «мертвого» вигляду, або «месник». Він має 300 очок здоров'я.
  • Манкубус (англ. mancubus) — товстий, повільний демон, озброєний вживленими до рук вогнеметами, з яких він стріляє трьома залпами по два снаряди в кожному. Назва монстра, ймовірно, походить від лат. mancus що може перекладатися як "безсилий", "калека", "недосконалий", з додаванням "демонічного" закінчення "-убус". Можливе також походження від «man» + «cube» + латинське «-us», тобто «кубічна людина», у російській розмовній мові таку статуру називають «трьохстулковою» за аналогією з великою шафою. Він має 600 очок здоров'я.
  • Пекельний лицар (англ. hell knight) — послаблена, але масовіша версія Барона Пекла. У нього вдвічі менше здоров'я (500). Від Барона також відлітається кольором шкіри.
  • Арахнотрон (англ. arachnotron) — зменшена копія Павука-боса на чотирьох механічних ногах. Озброєний плазмоганом, однак його снаряди зелені, тоді як плазма гравця — синя. Він має 500 очок здоров'я.
  • архілиходій (arch-vile);
  • Елементаль болю (англ. pain elemental) — коричневий літаючий монстр з одним оком, який сильно нагадує іншого родича зі своєї демонічної раси — Какодемона. Він не атакує безпосередньо, але постійно породжує зі своєї пащі Втрачені душі, створюючи проблеми, якщо його не знищити швидко. При смерті вибухає, випускаючи ще кілька черепів. Має 400 очок здоров'я.
  • Ікона гріха;
  • командир Кін (commander Keen);
  • Штурмовик SS з Wolfenstein (Wolfenstein SS) — пасхальний супротивник, який перекочував із гри Wolfenstein 3D. Він зустрічається виключно на двох таємних рівнях. Це солдат у синій формі, озброєний пістолетом-кулеметом MP-40. Єдиний ворог у грі, який вигукує фрази німецькою мовою ("Schutzstaffel!" при виявленні та "Mein Leben!" при смерті). Після смерті завжди залишає магазин із патронами для пістолета. Має 50 очок здоров'я.

Сюжет

Рівні: Entryway, Underhalls, The Gauntlet, The Focus, The Waste Tunnels, The Crusher; Dead Simple, Tricks and Traps, The Pit, Refueling Base, 'O' of Destruction!; The Factory, Downtown, The Inmost Dens, Industrial Zone, Suburbs, Tenements, The Courtyard, The Citadel, Gotcha!; Nirvana, The Catacombs, Barrels o' Fun, The Chasm, Bloodfalls, The Abandoned Mines, Monster Condo, The Spirit World, The Living End, Icon of Sin; Wolfenstein (секретний), Grosse (суперсекретний).

Події гри починаються незабаром після фіналу Doom. Гравець знову керує безіменним піхотинцем. У фіналі попередньої частини розправившись із силами Пекла на Фобосі та Деймосі, він повертається на Землю, думаючи, що планеті нічого не загрожує. Та озирнувшись, піхотинець бачить, як палає місто попереду. Кинувшись на допомогу, піхотинець зустрічає повтор, як «з поганого фільму жахів».

Демони прориваються у все більших кількостях з невідомого місця й наповнюють Землю і руйнують міста по всій планеті, винищуючи населення та обертаючи його на чудовиськ. Аби врятуватися, людство будує величезні космічні кораблі для евакуації.

Однак виявляється, що єдиний космопорт захоплено демонами, які оточили його силовим полем, вогненною стіною, і до нього не може пробитися жоден транспорт. Залишки захисників Землі йдуть на штурм космопорту, в ході якого морпіх відстає від своїх бойових товаришів і залишається сам на сам з демонами[2]. Йому вдається увійти в заражений космопорт, убити всіх демонів на своєму шляху та зуміти вимкнути силове поле, завдяки чому кораблі стартують.

Герой залишається єдиною живою людиною на планеті і спокійно чекає на смерть, задоволений тим, що людська цивілізація врятована і зможе знову відродитися десь у глибинах космосу. Але невдовзі він отримує повідомлення від втікачів про те, що вони знайшли місце, звідки у нашу реальність вторглися сили Пекла: рідне місто морпіха. Протагоніст добирається до брами між вимірами, але не бачить способу закрити її. У пошуках рішення він вирушає в Пекло. Врешті-решт герой знаходить Ікону гріха, чудовисько, яке керує вторгненням. Піхотинець вбиває його, в агонії демон руйнує Пекло, і вторгнення на Землю припиняється[3].

Піхотинець радіє перемозі та починає довгий шлях додому.

Версії гри

Doom II випускалася у версіях 1.666, 1.7, 1.8 і 1.9. Також існують порти Doom під різні ігрові приставки. Спільними силами id Software і Microsoft Doom 2 було портовано під Windows.

Див. також Список портів серії Doom

Цікаві факти

  • Якщо витягти звук, який говорить «Ікона гріха» (Icon of Sin) і програти його у зворотному напрямку, вийде «To win the game, you must kill me, John Romero» («Щоб пройти гру, ти повинен вбити мене, Джона Ромеро»). В отворі в голові «Ікони гріха», до якого треба запустити ракети, дійсно є спрайт голови Ромеро на палі (його можна побачити тільки набравши код ходіння крізь стіни).
  • У грі є два секретні рівні, під номерами 31 і 32, зроблені на основі рівнів з гри Wolfenstein 3D , першого і останнього рівня з першого епізоду гри. На цих рівнях можна зустрітися зі штурмовиками SS з Wolfenstein 3D в синій формі. Наприкінці 32-го рівня назустріч замість Ганса Ґроссе (Hans Grösse), фінального боса 1-го епізоду Wolfenstein 3D, виходить Кібердемон. Рівні виконані максимально схожими на свої оригінали, але на новому рівні графіки, аж до секретних кімнат, хоча є пара кімнат, яких в оригіналі не було. Вихід на 31-й рівень є секретним і знаходиться на 15-му рівні (Industrial Zone), вихід на 32-й рівень приховано на 31-му рівні. Показово, що для закінчення 32-го рівня треба вбити 4-х повішених персонажів гри Commander Keen.
  • У Німеччині Doom II вийшла без бонусних секретних рівнів у стилі Wolfenstein 3D через присутність забороненої нацистської символіки. Обмеження було знято лише 2019 року, і тепер Doom II разом із Wolfenstein 3D доступні в Німеччині[3].
  • Звук монстра манкубуса нагадує російське «А мне мало!». Втім, невідомо, чи є це збігом.
  • За грою було написано новелізацію «Гепталогія DOOM у віршах», її автор — Кайл Іторр.
  • Рушій Doom II має баг який призводить до ефекту «примарних монстрів» («ghost monsters»). Коли архілиходій воскрешає роздавлений труп, відроджений монстр отримує здатність проходити крізь стіни.
  • Джон Ромеро створив для Doom II додатковий платний рівень, щоб зібрати кошти для допомоги Україні в умовах російського вторгнення 2022 року[4].

Примітки

  1. ↑ redump.org
  2. ↑ а б DOOM II: Instruction manual (англ.). Washington, DC: id Software. 1994.
  3. ↑ а б Doom II. Doom Wiki (англ.). Процитовано 30 вересня 2024.
  4. ↑ John Romero Creates New Doom 2 Level To Raise Money For Ukraine. TheGamer (амер.). 3 березня 2022. Процитовано 7 березня 2022.

Див. також

Посилання

Офіційні сайти

OpenGL-порти:

Інші порти
  • ZDoom — один з найкращих і функціональних портів.
  • Doom Legacy — офіційний сайт порту Doom Legacy.
  • Chocolate Doom — сайт порту Chocolate Doom.
  • ZDaemon — офіційний сайт порту для гри в Doom по мережі — ZDaemon.
Фанатські сайти
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.