FN F2000

FN F2000
F2000 S армії Словенії
F2000 S армії Словенії
Типштурмова гвинтівка компанування булпап
ПоходженняБельгія Бельгія
Історія використання
На озброєнні2001-нині
Операторидив. Оператори
Війнидив. Бойове застосування
Історія виробництва
РозробникFN Herstal
Розроблено1995—2001
Виготовлення2001-нині
Варіантидив. Варіанти
Характеристики
Вага
  • 3,6 кг (F2000)[1]
  • 3,39 кг (F2000 Tactical)[2]
  • 3,65 кг (FS2000)[3]
  • 3,44 кг (FS2000 Tactical)[4]
Довжина
  • 688 мм (F2000)[1]
  • 688 мм (F2000 Tactical)[2]
  • 744 мм (FS2000)[3]
  • 744 мм (FS2000 Tactical)[4]
Довжина ствола
  • 400 мм (F2000)[1]
  • 400 мм (F2000 Tactical)[2]
  • 443 мм (FS2000)[3]
  • 443 мм (FS2000 Tactical)[4]
Ширина81,3 мм[3]
Висота259,1 мм[3]
Набій5,56×45 мм НАТО
Діявідведення порохових газів, поворотний затвор[5]
Темп вогню850 постріли/хв
Дульна швидкість900 м/с
Дальність вогню
Ефективна500 м
Система живленнязнімний коробчастий магазин ємністю:
Приціл1,6× оптичний, механічний резервний
FN F2000 у Вікісховищі

FN F2000 — бельгійський автомат, розроблений фірмою Fabrique Nationale de Herstal[5]. Автомат FN F2000 вперше був представлений в 2001 році. Ця зброя призначена для виконання бойових завдань у сучасних локальних військових конфліктах. Розроблений наприкінці 90-х років, серійно виробляється з 2001—2002 років.

Система

Автоматика F2000 діє за рахунок відведення порохових газів, замикання ствола здійснюється поворотом затвора. Компонування — буллпап. Завдяки запатентованій схемі фронтальної екстракції стріляних гільз (гільзи випадають назовні, практично, з дульного зрізу) вирішується основна проблема зброї подібної компоновки — неможливість використання зброї стрільцем-лівшею через попадання стріляних гільз в обличчя. При цьому зброя може використовуватися як лівшами, так і правшами, на відміну від Steyr AUG або FAMAS. Розташування двостороннього запобіжника/перемикача режимів вогню, під спусковою скобою також забезпечує «двобічність» системи.

Як матеріали для корпусу застосовуються полімери. Цівка легко знімається, на її місце можуть встановлюватися різні додаткові модулі: лазерний цілевказівник, ліхтар, 40-мм гранатомет, «нелетальний» модуль М303, призначений для стрільби капсулами, що містять фарбу або сльозогінний газ. У перспективі, на вимогу замовника, можлива установка інших модулів.

Стандартний приціл — оптичний, кратності 1.6×, з широким полем зору. Він може бути швидко замінений на будь-який інший приціл, що має відповідні кріплення, наприклад, спеціальний комп'ютеризований модуль керування вогнем. Цей модуль включає в себе лазерний далекомір і балістичний обчислювач, що виставляє прицільну марку прицілу як для стрільби з самого автомата, так і з підствольного гранатомета (якщо він встановлений), ґрунтуючись на даних про дальність до цілі. З таким модулем, F2000 можна розглядати як більш дешевий аналог американської системи OICW.[6]

Варіанти

  • F2000 Tactical — аналогічний стандартної моделі, проте позбавлений оптичного прицілу, замість якого встановлена додаткова напрямна типу Планка Пікатінні, а також відкриті прицільні пристосування.
  • FS2000 — цивільна самозарядна модифікація, представлена в червні 2006 року. Оснащена подовженим стволом з полум'ягасником і кроком нарізів 1:7. Кріплення для багнета відсутні. Також, як і версія Tactical, оснащується планкою Пікатінні і відкритим прицілом замість оптичного.
    • FS2000 Standard — відрізняється від FS2000 наявністю оптичного прицілу.

Оператори

  • Бельгія Бельгія: використовується підрозділами спеціального призначення Бельгійської армії.[7]
  • Чилі Чилі: підрозділи спеціального призначення чилійської армії.[8]
  • Хорватія Хорватія: Хорватська армія випробовувала F2000 в 2006 році. У цей час даний автомат перебуває на озброєнні тільки батальйону спеціальних операцій (приблизно 100 примірників).[9]
  • Індія Індія: використовується «Спеціальним загоном захисту» (англ. Special Protection Group).[10]
  • Лівія Лівія: придбала деяку кількість автоматів у FN Herstal разом з різними системами летального і нелетальної дії в 2008 році, постачання було заплановано на квітень 2009 року, проте була заморожена через побоювання щодо поширення зброї в «нестабільні» країни.[11][12]
  • Пакистан Пакистан: спеціальні підрозділи.[8]
  • Перу Перу: спеціальні підрозділи.[8]
  • Польща Польща: в обмеженому використанні підрозділом GROM.[13]
  • Саудівська Аравія Саудівська Аравія: з 2005 року 55 000 автоматів використовується національною гвардією.[14][15]
  • Словенія Словенія: У червні 2006 року міністерство оборони Словенії підписало контракт на постачання 6 500 автоматів F2000 з підствольним гранатометом GL1 як нової стандартної піхотної зброї словенської армії,[16][17] переозброєння було завершено наприкінці 2007 року. Варіант автомата для Словенії був створений на основі F2000 Tactical і отримав позначення F2000 S. До 2012 року Збройні сили Словенії планують забезпечити автоматами F2000 S також і підрозділи резерва (у підсумку замовлення складе 14 000 автоматів).[18]
  •  Україна — в другій половині травня 2022 року в інтернеті були поширені фотографії українських військових озброєних автоматами F2000 у базовій комплектації, проте публічної інформації про придбання, передачу чи отримання даних зразків стрілецької зброї відомо не було[19]. Відомо, що FN F2000 та FN SCAR надійшли на озброєння, зокрема, сформованого в травні 2022 року підрозділу «АЗОВ-Харків»[20].

Автомат у культурі

  • У комп'ютерній грі Call of Duty Modern Warfare 2.
  • В серії ігор S.T.A.L.K.E.R. під назвою «ФТ-200М».
  • У комп'ютерній грі Hitman: Blood Money.
  • У серії комп'ютерних ігор Splinter Cell.
  • В онлайн-шутері Point Blank.
  • У серії комп'ютерних ігор Battlefield.

Галерея

  • F2000 Tactical з ACOG
    F2000 Tactical з ACOG
  • Солдати ВПС Пакистану з F2000
    Солдати ВПС Пакистану з F2000
  • Збройні сили Словенії з F2000
    Збройні сили Словенії з F2000
  • Солдати Словенії з F2000
    Солдати Словенії з F2000

Примітки

  1. ↑ а б в FN F2000 Rifles – F2000. FNH USA. 2010. Архів оригіналу за 23 грудень 2010. Процитовано 18 липня 2010. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 грудня 2010? (довідка) [Архівовано 2010-12-23 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в FN F2000 Rifles – F2000 Tactical. FNH USA. 2010. Архів оригіналу за 27 вересень 2011. Процитовано 18 липня 2010. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 27 вересня 2011? (довідка) [Архівовано 2011-09-27 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б в г д е FN FS2000 Carbines – FS2000. FNH USA. 2010. Архів оригіналу за 23 грудень 2010. Процитовано 18 липня 2010. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 грудня 2010? (довідка) [Архівовано 2010-12-23 у Wayback Machine.]
  4. ↑ а б в FN FS2000 Carbines – FS2000 Tactical. FNH USA. 2010. Архів оригіналу за 23 грудень 2010. Процитовано 18 липня 2010. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 23 грудня 2010? (довідка) [Архівовано 2010-12-23 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б в FN F2000 Rifles. FNH USA. 2010. Архів оригіналу за 15 серпень 2010. Процитовано 18 липня 2010. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 15 серпня 2010? (довідка) [Архівовано 2010-08-15 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Опис автомата FN F2000 на сайті weapon.at.ua. Архів оригіналу за 1 січня 2010. Процитовано 3 березня 2011.
  7. ↑ Special Forces: Tout Sauf des Rambo. La Libre Belgique. 25 березня 2006. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 6 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела, що мають зайву точність в параметрі year (посилання)
  8. ↑ а б в 3A + FN + Herstal + FS2000% 3A + its + appearance + is + wild, + its …- a0203540050 Belgian bullpup: FN Herstal FS2000: its appearance is wild, its engineering impressive. And you can have a semi-auto version, if you can find one![недоступне посилання]
  9. ↑ Žabec, Krešimir (14 вересня 2008). Specijalci neće 'fantomsku pušku'. Jutarnji list (Croatian) . Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 14 вересня 2008.
  10. ↑ If looks could kill: India Today - Latest Breaking News from India, World, Business, Cricket, Sports, Bollywood. Indiatoday.intoday.in. 22 серпня 2008. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 17 листопада 2009.
  11. ↑ Scramble to Increase Libya's Fire Power - Libya - Maghreb Confidential. Africaintelligence.com. 21 травня 2009. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 17 листопада 2009.
  12. ↑ Une licence d'exportation de la FN bloquée par la Région (фр.). Express.be. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 17 листопада 2009.
  13. ↑ Wilk (REMOV), Remigiusz. Nowe gromy GROM. Архів оригіналу за 26 березень 2010. Процитовано 3 березень 2011. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Accessdate= (довідка); Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 26 березня 2010? (довідка) [Архівовано 26 березня 2010 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Kemp, Ian (2009). A New 5.56mm Generation or a Changing of the Guard? (PDF). Asian Military Review. Архів оригіналу (PDF) за 18 лютого 2012. Процитовано 18 квітня 2010. [Архівовано 2011-07-07 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Daniel Watters. The 5.56 X 45mm: 2006. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 23 травня 2009.
  16. ↑ FN Herstal Awarded Major Contract for F2000 Assault Rifles. Army Technology. 21 червня 2006. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 17 листопада 2009. [Архівовано 2012-03-24 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Podcevni bombomet 40 mm LG1. Slovenskavojska.si. Архів оригіналу за 25 вересня 2009. Процитовано 17 листопада 2009. [Архівовано 2009-05-29 у Wayback Machine.]
  18. ↑ Avtomatska puška 5,56 mm FN F 2000 S. Slovenskavojska.si. Архів оригіналу за 9 травня 2009. Процитовано 17 листопада 2009. [Архівовано 2009-05-09 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Emma Helfrich (23 травня 2022). Futuristic Belgian F2000 Rifles Have Been Spotted In Ukrainian Hands. The War Zone. The Drive.
  20. ↑ Підрозділ “АЗОВ-Харків” озброїли гвинтівками FN F2000 та FN SCAR. Мілітарний. 30 травня 2022.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: FN F2000
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.