ДШК

ДШК
Тип	великокаліберний кулемет
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	1938 — по т.ч.
Оператори	див. Оператори
Війни	Радянсько-фінська війна Громадянська війна в Китаї Друга світова війна Перша індокитайська війна Війна у В'єтнамі Шестиденна війна Індо-пакистанський конфлікт Війна Судного дня Громадянська війна в Камбоджі Громадянська війна в Лівані Огаденська війна Лівійсько-чадський конфлікт Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт Китайсько-в'єтнамська війна Радянсько-афганська війна Ірано-іракська війна Громадянська війна в Афганістані Війна в Перській затоці Югославські війни Громадянська війна в Сомалі Перша чеченська війна Ефіопо-еритрейський конфлікт Іракська війна Друга чеченська війна Війна в Афганістані Друга ліванська війна Арабські революції 21 століття Російсько-українська війна
Історія виробництва
Розробник	Дегтярьов В. О. Шпагін Г. С.
Розроблено	1930 — 1932
Виробник	Тульський збройовий завод
Виготовлення	1938 — по т.ч.
Варіанти	ДШКМ ДШКС Type 54 HMG
Характеристики
Вага	33,5 кг (тіло кулемета) 11,2 кг (ствол) 181,3 кг (на колісному станку, без щитка, зі стрічкою)
Довжина	1.625 мм
Довжина ствола	1.070 мм
Обслуга	2
Набій	12,7×108 мм
Калібр	12,7 мм
Дія	відведення порохових газів, Розсувні бойові упори
Темп вогню	600 п/хв
Дульна швидкість	840–860 м/с
Дальність вогню
Ефективна	3.500 м (наземні цілі) 2.400 м (повітряні цілі)
Максимальна	3.800 м
Система живлення	стрічка на 50 набоїв
Приціл	механічний (оптичний)
ДШК у Вікісховищі

12,7-мм ста́нковий кулеме́т Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року (ДШК, Індекс ГРАУ — 56-П-542, рос. «Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный») — радянський великокаліберний кулемет під набій 12,7×108 мм, що був прийнятий на озброєння 26 лютого 1939 постановою Комітету Оборони при РНК СРСР. ДШК системи Дегтярьова В. О. з барабанним приймачем стрічки системи Шпагіна Г. С. встановлювався на універсальному станку системи І. М. Колесникова з відокремлюваним колісним ходом і розкладною триногою. У роки радянсько-німецької війни кулемет ДШК застосовувався піхотними підрозділами для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованою технікою противника, його живою силою на великих і середніх дальностях, та як додаткове озброєння танків і САУ.

У 1946 році під позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный, Індекс ГРАУ — 56-П-542М) кулемет був прийнятий на озброєння Радянської Армії.

Завдання на створення першого радянського великокаліберного кулемета, призначеного в першу чергу для боротьби з літаками на висотах до 1500 метрів, було видано на той момент уже досвідченому і добре відомому зброяру Дегтярьову в 1929 році. Менше ніж через рік Дегтярьов представив на випробування свій кулемет калібром 12,7 мм, а з 1932 року розпочалось дрібносерійне виробництво кулемета з позначенням ДК (рос. «Дегтярева крупнокалиберный»). Загалом ДК повторював за конструкцією ручний кулемет ДП-27 і мав барабанні магазини на 30 патронів, які встановлювалися на кулемет зверху. Недоліки такої схем подачі патронів (громіздкість і велика маса магазинів, низька практична скорострільність) змусили закрити випуск ДК у 1935 році та зайнятися його вдосконаленням. До 1938 року конструктор Шпагін розробив модуль стрічкової подачі патронів для ДК і в 1939 році вдосконалений кулемет був прийнятий на озброєння Червоної Армії з позначенням рос. «12,7 мм крупнокалиберный пулемёт Дегтярёва — Шпагина образца 1938 года — ДШК». Сторона подачі стрічки і, відповідно, екстракції стріляних гільз може встановлюватись довільно, під час зборки кулемету.

ДШК показав себе як достатньо надійна, проста в експлуатації та виробництві, ефективна (через високу кучність бою та швидкість польоту кулі) в боротьбі з легкоброньованими машинами та повітряними цілями зброя.

Масовий випуск ДШК розпочатий в 1940—1941 рр. Вони використовувались як зенітні, як зброя для підтримки піхоти, встановлювались на бронетехніку і малі кораблі (в тому числі торпедні катери). За досвідом війни в 1946 році кулемет модернізований (змінена конструкція вузла подачі стрічки, кріплення ствола) і кулемет прийнятий на озброєння з позначенням ДШКМ (рос. Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный).

ДШК широко застосовувався сторонами конфлікту під час радянського вторгнення в Афганістан. Відомий випадок, коли моджахеди з одного ДШК збили три гелікоптери Мі-24, один з яких перевозив групу спецпризначенців для знищення кулеметного розрахунку [1]^[1].

Кулемети ДШК використовували обидві сторони конфлікту — як українські військові, так і російські терористи^[2][3][4].

В грудні 2015 українськими волонтерами була створена великокаліберна снайперська гвинтівка на базі ДШК. При цьому, гвинтівка може бути перетворена назад на кулемет^[5].

Українські військові також вдосконалювали кулемет. Інженери спецпідрозділу «Хорт» розробили для нього глушник-полум'ягасник. Українські військові використовують ДШК для оборони блокпостів і опорних пунктів. Пристрій був розроблений в декількох модифікаціях і призначений також для нічних і диверсійних операцій. Звук пострілів не зникає повністю, але сильно змінюється — це може збити противника з пантелику^[6].

З початком російської агресії для забезпечення сухопутних підрозділів зі складів «дістали» ДШКМ^[7].

Про опанування виробництва кулемета ДШКМ заявили на підприємстві НВК «Техімпекс» та за деякою інформацією навіть поставили партію кулеметів на експорт^[7].

А влітку 2021 року про налагодження виробництва кулеметів ДШКМ заявив завод «Маяк». 1 липня 2021 року відбулась презентація кулеметів у дії для делегації однієї з африканських країн^[7].

На початку грудня 2021 року стало відомо, що катери Ocea FPB 98 Державної прикордонної служби України отримають кормовий кулемет типу ДШКМ^[8].

Також відомо про використання модифікованих «ручних» варіантів, відомих під умовною назвою «ДШКМ-ТК» (тактичний комплект), що стріляють із двоноги: для цього кулемети оснащуються двоногою, прикладом, масивним дульним гальмом для зменшення відбою та модифікованим УСМ. За словами військових, ці модернізації виправляють деякі недоліки станкових ДШК, а саме значну вагу та низьку стабільність при стрільбі навіть короткими чергами.^{[7][9][10][11]}

• 
  ДШКМ-ТК в 22 ОМПБ

• ПК (набій 7,62×54 мм R)
• Кулемет W85 (набій 12,7×108 мм)
• НСВТ (набій 12,7×108 мм)
• КПВТ (набій 14,5×114 мм)
• MG-34 (набій 7,92×57 мм Mauser)
• Browning M2 (набій .50 BMG — 12,7×99 мм)

• Koll, Christian (2009). Soviet Cannon - A Comprehensive Study of Soviet Arms and Ammunition in Calibres 12.7mm to 57mm. Austria: Koll. с. 53. ISBN 978-3-200-01445-9. Архів оригіналу за 19 жовтня 2009. Процитовано 13 березня 2022.
• Руководство службы к 12,7 мм станковому пулемёту ДШК обр. 1938 года

• описание ДШК и ДШКМ на сайте world.guns.ru
• Крупнокалиберный пулемет ДШК [Архівовано 17 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Пулемёт ДШК / ДШКМ [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• 12,7-мм крупнокалиберные пулемёты Дегтярёва-Шпагина ДШК и ДШКМ
• Russian 12.7 mm (0.5") DShK Wheeled Heavy Machine Gun — Walk around photos
• Soviet 12.7 mm DShK a/a navy machine gun — Walk around photos
• Soviet 12.7 mm DShK on ZIS-5V truck — Walk around photos
• Інтерв’ю з Дмитром Борцовим – конструктором модернізації ДШКМ-ТК. mil.in.ua. Український мілітарни портал. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.

Відео

• Стрельба из ДШК
• ДШК [Архівовано 26 червня 2014 у Wayback Machine.]
• DShK 1938 12.7mm Heavy Machine Gun Live Fire [Архівовано 13 грудня 2015 у Wayback Machine.]