Goniopholis
| Goniopholis | |
|---|---|
| |
| Череп G. kiplingi. беріаський вік (найраніший крейдяний період) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Клада: | Архозаври (Archosauria) |
| Надряд: | Crocodylomorpha |
| Клада: | Crocodyliformes |
| Родина: | †Goniopholididae |
| Рід: | †Goniopholis Owen, 1841 |
| Типовий вид | |
| †Goniopholis crassidens Owen, 1841
| |
| Види | |
 Вікісховище: Goniopholis
| |
Goniopholis — це вимерлий рід гоніофолідід крокодилоподібних, який мешкав у Європі та Африці під час пізньої юри та ранньої крейди[1][2]. Будучи напівводним, він дуже схожий на сучасних крокодилів. Він мав би дуже схожий спосіб життя на американського алігатора чи нільського крокодила.
Типовим видом роду є G. crassidens, який відомий з беріасу Англії, а відповідний вид G. simus з берріасу північно-західної Німеччини може бути конспецифічним. Інші види, які можна віднести до Goniopholis, включають G. kiplingi з берріаського періоду Англії та G. baryglyphaeus з пізньої юри (кімериджського періоду) Португалії, що робить його найдавнішим відомим видом Goniopholis[1][2]. Вид G. kiplingi вшановує письменника Редьярда Кіплінга «на знак визнання його захоплення природничими науками»[1]. G. kiplingi мав череп сягав 475,6 мм, це одна з найбільших гоніофолідід разом з Amphicotylus milesi, у якого череп сягав 43 см[1][3]. Виходячи з довжини черепа, загальна довжина тіла G. kiplingi оцінюється в 3,47 м[1].
Яйця, приписувані Goniopholis, були знайдені в пізній юрський період Португалії[4].
Частковий скелет невизначеного виду Goniopholis був знайдений у берріасському віці Анж-Шаранти у Франції[5].
На основі гістології кісток і аналізу стабільних ізотопів було зроблено висновок про те, що гоніофоліс був ектотермічним[6].
Примітки
- ↑ а б в г д De Andrade, M. B.; Edmonds, R.; Benton, M. J.; Schouten, R. (2011). A new Berriasian species of Goniopholis (Mesoeucrocodylia, Neosuchia) from England, and a review of the genus. Zoological Journal of the Linnean Society. 163: S66—S108. doi:10.1111/j.1096-3642.2011.00709.x.
- ↑ а б Buscalioni, A.D.; Alcalá, L.; Espílez, E.; Mampel, L. (2013). European Goniopholididae from the Early Albian Escucha Formation in Ariño (Teruel, Aragón, España). Spanish Journal of Palaeontology. 28 (1): 103—122. doi:10.7203/sjp.28.1.17835.
- ↑ Yoshida, Junki; Hori, Atsushi; Kobayashi, Yoshitsugu; Ryan, Michael J.; Takakuwa, Yuji; Hasegawa, Yoshikazu (2021). A new goniopholidid from the Upper Jurassic Morrison Formation, USA: novel insight into aquatic adaptation toward modern crocodylians. Royal Society Open Science (англ.). 8 (12): 210320. doi:10.1098/rsos.210320. ISSN 2054-5703. PMC 8652276. PMID 34909210.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Russo, J., Mateus O., Marzola M., & Balbino A. (2017). Two new ootaxa from the late Jurassic: The oldest record of crocodylomorph eggs, from the Lourinhã Formation, Portugal. PLOS ONE. 12, 1–23.
- ↑ Ronan Allain, Romain Vullo, Lee Rozada, Jérémy Anquetin, Renaud Bourgeais, et al.. Vertebrate paleobiodiversity of the Early Cretaceous (Berriasian) Angeac-Charente Lagerstätte (southwestern France): implications for continental faunal turnover at the J/K boundary. Geodiversitas, Museum National d’Histoire Naturelle Paris, In press
- ↑ Faure-Brac, M.G.; Amiot, R.; de Muizon, C.; Cubo, J.; Lécuyer, C. (2021). Combined paleohistological and isotopic inferences of thermometabolism in extinct Neosuchia, using Goniopholis and Dyrosaurus (Pseudosuchia: Crocodylomorpha) as case studies. Paleobiology. Cambridge University Press (for The Paleontological Society): 1—22. doi:10.1017/pab.2021.34.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
