Planocraniidae

Planocraniidae
Період існування: палеоцен — еоцен, 61.6–40 млн р. т.[1]
Череп Boverisuchus magnifrons в музеї Geisel Valley
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Надряд: Crocodylomorpha
Клада: Crocodyliformes
Клада: Neosuchia
Клада: Eusuchia
Родина: †Planocraniidae
Li, 1976
Типовий рід
Planocrania
Li, 1976
Роди
Вікісховище: Eusuchia

Planocraniidae — вимерла родина євсухієвих крокодилоподібних, відома з палеогену Азії, Європи та Північної Америки. Родину було створено Лі в 1976 році та містить три роди: Boverisuchus, Duerosuchus і Planocrania[2][3]. Планокранії були вузькоспеціалізованими крокодилоподібними, які були пристосовані до життя на суші. Вони мали широку броню, довгі ноги та тупі кігті, схожі на копита, і їх іноді неофіційно називають «копитними крокодилами»[4].

Опис

Планокранії були сухопутними (наземними) крокодилоподібними тваринами з довшими ногами, ніж живі крокодили. Вони виростали до максимального розміру від 2 до 3 метрів у довжину[5]. Майже повні скелети Boverisuchus вказують на те, що планокранії були більш добре броньовані, ніж живі крокодили, з кістковими пластинами, які називаються остеодермами, щільно з’єднаними вздовж спини, повністю охоплюючи хвіст і тягнучись вниз по ногах. Кігті були тупими та були описані як копитоподібні за формою[6], що свідчить про те, що планокраніїди могли ходити на кінчиках пальців, як копитні ссавців[7]. Ділянки на кістках ніг, де прикріплюються м’язи, були в іншому положенні у планокраніїд, ніж у живих крокодилів, можливо, як адаптація до ходьби по землі[5].

У той час як більшість крокодилів мають сплощені черепи, планокранії мали високі та вузькі (або стислі з боків) черепи. Їхні зуби також були стиснуті з боків, а не конічні, як у сучасних крокодилів. Поєднання латерально стиснутого черепа і латерально стиснутих зубів називається «зіфодонтним» станом[5].

Зуби верхньої щелепи повністю перекривали зуби нижньої щелепи, коли рот був закритий, надаючи планокранідам прикус, схожий як в алігатора. Планокранії мали виїмку між передщелепною кісткою на кінчику верхньої щелепи та верхньою щелепою позаду неї. У живих крокодилів також є ця виїмка, яка забезпечує місце для збільшеного четвертого зуба нижньої щелепи, коли рот закритий. У планокраніїд четвертий зуб був маленьким і не вписувався в виїмку[5].

Еволюція

Еволюція Planocraniidae відбулася після крейдо-третинного вимирання, коли ніші були відкриті. Через відсутність конкуренції Planocraniidae еволюціонували до полювання на суші, що було б майже неможливо за наявності клад динозаврів[8].

Найновіша кладограма

У 2021 році Rio & Mannion провели нове філогенетичне дослідження з використанням сильно модифікованого набору морфологічних даних, а також відзначили відсутність консенсусу та труднощі з розміщенням Planocraniidae. У своєму дослідженні вони відновили Planocraniidae у Crocodylia, як сестринську групу Longirostres, як показано на кладограмі нижче[1]:

Eusuchia
 

Hylaeochampsidae†

 
 
 

Allodaposuchidae†

 
 
 

Borealosuchus†

 
Crocodylia
 

Alligatoroidea

 
 
Planocraniidae†
 

Planocrania datangensis†

 
 
 

Planocrania hengdongensis†

 
 
 

Boverisuchus magnifrons†

 
 

Boverisuchus vorax†

 
 
 
 
Longirostres
 

Gavialoidea

 
 

Crocodyloidea

 
 
 
 
 
 
 


Примітки

  1. ↑ а б Rio, Jonathan P.; Mannion, Philip D. (2021). Phylogenetic analysis of a new morphological dataset elucidates the evolutionary history of Crocodylia and resolves the long-standing gharial problem. PeerJ. 9: e12094. doi:10.7717/peerj.12094. PMC 8428266. PMID 34567843.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  2. ↑ Brochu, C. A. (2013). Phylogenetic relationships of Palaeogene ziphodont eusuchians and the status of Pristichampsus Gervais, 1853. Earth and Environmental Science Transactions of the Royal Society of Edinburgh. 103 (3—4): 521—550. doi:10.1017/S1755691013000200. S2CID 128920027.
  3. ↑ Narváez, I.; de Celis, A.; Escaso, F.; De Jesús, S. M.; Pérez-García, A.; Rodríguez, A.; Ortega, F. (2021). Redescription and phylogenetic placement of the Spanish middle Eocene eusuchian Duerosuchus piscator (Crocodylia, Planocraniidae). Journal of Vertebrate Paleontology. 41 (3): e1974868. doi:10.1080/02724634.2021.1974868. S2CID 242094589.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання)
  4. ↑ Brochu, C. (2007). Systematics and phylogenetic relationships of hoofed crocodiles (Pristichampsinae). Journal of Vertebrate Paleontology. 27 (3, Suppl): 53A. doi:10.1080/02724634.2007.10010458.
  5. ↑ а б в г Brochu, C. A. (2003). Phylogenetic approaches toward crocodylian history (PDF). Annual Review of Earth and Planetary Sciences. 31: 357—97. doi:10.1146/annurev.earth.31.100901.141308. Архів оригіналу (PDF) за 2 квітня 2015. Процитовано 5 жовтня 2022.
  6. ↑ Langston, W. (1956). The Sebecosuchia; cosmopolitan crocodilians?. American Journal of Science. 254 (10): 605—614. doi:10.2475/ajs.254.10.605.
  7. ↑ Young, M. T.; Bell, M. A.; Andrade, M. B.; Brusatte, S. L. (2011). Body size estimation and evolution in metriorhynchid crocodylomorphs: Implications for species diversification and niche partitioning. Zoological Journal of the Linnean Society. 163 (4): 1199. doi:10.1111/j.1096-3642.2011.00734.x.
  8. ↑ Why do Animals Look so Strange After Mass Extinctions (англ.), процитовано 14 грудня 2021