HQ-22

HQ-22
Зображення
Попередник HQ-12d Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна походження  КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
Оператор Військово-повітряні сили КНР, Збройні сили М'янми, Повітряні сили Сербії[1], Koh Kood Operations Unitd і Збройні сили Туркменістану Редагувати інформацію у Вікіданих
Маса 1300 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: HQ-22 у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

HQ-22 («Червоний Прапор-22»; експортна назва FK-3) — ракета класу «земля-повітря» середньої та великої дальності з напівактивним радіолокаційним самонаведенням, розроблена Китайською Народною Республікою.[2]

Виробництво

Ракета була розроблена як друге покоління ракети HQ-12.[3] HQ-22 виробляється компанією Jiangnan Space Industry, також відомою як Base 061, частина China Aerospace Science & Industry Corporation Limited (CASIC).[2]

У 2014 році була виявлена зменшена версія ракети, відома як FK-3, що була розроблена для експорту з КНР.[4]

На авіашоу Zhuhai Airshow 2016 HQ-22 вперше була публічно представлена як покращена версія FK-3. У 2017 році HQ-22 надійшла на озброєння Народно-визвольної армії Китаю і швидко стала однією з основних ракет, що використовуються для протиповітряної оборони.[5]

Дизайн

Типова батарея системи HQ-22 включає 1 радіолокаційну систему та три пускові установки, оснащені 4 ракетами кожна. Кожна батарея може одночасно вражати 6 повітряних цілей.[6]

Цю ракетну систему часто порівнюють з американською системою Patriot і російськими ракетними зенітно-ракетними системами С-300. І хоча вона має меншу дальність дії, ніж варіанти С-300, такі як С-300ПМУ-2, припускається, що вона виграє, маючи переваги в засобах протидії радіоелектронній боротьбі (ECM) і чудові можливості проти стелс-цілей на менших відстанях.[7][неавторитетне джерело]

Передбачається, що система буде набагато дешевшою за HQ-9, яка також знаходиться на озброєнні, і стане однією з опорних систем протиповітряної оборони Китаю, замінивши ракети HQ-2 часів холодної війни.[8] Ходять чутки, що ця ракета має великий попит, тому її розгортають у великих кількостях, незважаючи на те, що вона з'явилась порівняно нещодавно.[9]

Ракета

Ракети HQ-22 мають дальність дії до 170 км і можуть вражати цілі на висоті від 50 м до 27 км. Ракети HQ-22 керуються напівактивним радіолокаційним наведенням[5] і можуть вражати балістичні (згідно китайскої пропаганди) та крилаті ракети, літаки, гелікоптери та БПЛА. Оскільки весь комплекс є не більш ніж копією радянского С-300 і жодного разу не викорустовувая в бойових умовах, його здатності достеменно невідомі.

Однією з основних відмінностей HQ-22 від її попередниці HQ-12 є те, що HQ-22 має новий «безкрилий» дизайн.[3]

Радар

Система здатна запускати 12 ракет для ураження до шести цілей одночасно[7][неавторитетне джерело]. Вона вражає до 36 цілей 72 ракетними снарядами при використанні багаторазових вогневих підрозділів під керуванням командно-координаційної машини.

Ракета може використовувати як напівактивне радіолокаційне комплексне наведення, так і радіокомандне наведення по всьому курсу. Спочатку ракета буде використовувати напівактивне радіолокаційне наведення, а у випадку, якщо вона зустріне сильні електронні перешкоди, автоматично перейде на радіокомандне наведення.

Ракета-носій

Ракети-носії засновані на шасі конфігурації 8x8, виготовленому Інститутом транспортних засобів спеціального призначення Hanyang. HQ-22 запускає свої ракети під кутом, на відміну від HQ-9 і HQ-16, які запускають свої ракети вертикально[5]

Варіанти

HQ-22
Варіант на озброєнні Народно-визвольної армії Китаю зі швидкістю 6 Махів і радіусом дії 170 км.
FK-3
Оригінальний експортний варіант.[2] Швидкість 6 Махів і дальність польоту 150 км.[5]

HQ-22B Оновлена версія з покращеною швидкістю та дальністю, що досягає 8 Махів і 200 км. HQ-22B вже перебуває на оперативній службі в Народно-визвольній армії Китаю з 2021 року.

HQ-22C Новіша версія, яка все ще розробляється, щоб підвищити швидкість до 10 Махів і радіус дії до 250 км.

Розгортання

У 2017 році HQ-22 надійшла на озброєння Народно-визвольної армії Китаю і швидко стала однією з основних ракет, що використовуються для протиповітряної оборони.[5]

У серпні 2020 року було оголошено, що Сербія придбала FK-3, що здивувало більшість російських ЗМІ, які очікували, що Сербія придбає натомість С-300.[10] Це був перший випадок, коли будь-який китайський ЗРК середньої та великої дальності експортувався до європейської країни.[6]

У квітні 2021 року повідомлялося, що HQ-22 розгорнуті НВАК поблизу території Індії в східному районі Ладакха.[11]

9 квітня 2022 року під час російського вторгнення в Україну шість транспортних літаків PLAAF Y-20 Військово-повітряних сил КНР приземлились в міжнародному аеропорту Белграду імені Ніколи Тесли[12]. Очевидно, вони доставили сучасні китайські зенітно-ракетні комплекси HQ-22, які сербський уряд придбав у Китаю ще 2019 року[13]. Сербський президент Александр Вучіч заявив, що він покаже «останню гордість» сербського війська у вівторок 12 квітня або середу 13 квітня. Сербія підтримує тісні партнерські стосунки з Китаєм і Росією, а також в попередні роки купляла російські та китайські типи озброєння[14].

Оператори

Примітки

  1. ↑ https://www.defensenews.com/land/2022/04/11/china-delivers-anti-aircraft-missiles-to-serbia/
  2. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ а б Serbia Orders Chinese Air Defense System. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. [Архівовано 2020-08-06 у Wayback Machine.]
  4. ↑ China to show latest generation of surface-to-air missile weapon system FK-3 at DSA 2014. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 11 квітня 2022. [Архівовано 2021-04-30 у Wayback Machine.]
  5. ↑ а б в г д HQ-22 Long-Range Air Defense Missile System | Military-Today.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022. [Архівовано 2022-04-10 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б Did Russian S-400s Got Dumped for Chinese Air Defence System by an Aspiring EU Nation?. 4 серпня 2020. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  7. ↑ а б Military Watch Magazine. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  8. ↑ China Shows New Fighters, Missiles and Drones. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 11 квітня 2022.
  9. ↑ https://twitter.com/nudelsinpita/status/1365968644413530114?ref_src=twsrc%5Etfw%7Ctwcamp%5Etweetembed%7Ctwterm%5E1365968644413530114%7Ctwgr%5E%7Ctwcon%5Es1_&ref_url=https%3A%2F%2Fwww.sinodefenceforum.com%2Ft%2Fpla-anti-air-missile-sam-systems.7266%2Fpage-43 [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
  10. ↑ RFE: US warns Serbia over Chinese AA missile system purchase. 10 серпня 2020. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Сербія отримала від Китаю новітні системи ППО. ЛІГА Новини (ua) . 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  14. ↑ Китай потайки завіз у Сербію сучасні системи ППО – ЗМІ. Українська правда (ua) . 10 квітня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ https://www.reuters.com/article/us-serbia-arms-china-idUSKBN24Z171 [Архівовано 10 квітня 2022 у Wayback Machine.]
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.