БМП-1

БМП-1
Польська БМП-1 під час тренувань.
Польська БМП-1 під час тренувань.
Типбойова машина піхоти
Походження СРСР
Історія використання
На озброєнні1966-нині
Операторидив. Оператори
ВійниВійна в Іраку, Війна на сході України, Російсько-українська війна
Історія виробництва
РозробникГСКБ-2
ВиробникКурганмашзавод
Виготовлення1966—1982 (в СРСР; виробництво продовжується в Румунії)
Характеристики
Вага13,0 т
Довжина6735 мм
Ширина2940 мм
Екіпаж3 (командир, водій і стрілець)
Десант8
Головне
озброєння
73-мм 2А28 «Грім»
БМП-1 у Вікісховищі
Бойова машина піхоти БМП-1

БМП-1 (абр. від бойова машина піхоти) — перша радянська серійна бойова броньована гусенична машина, здатна плавати та призначена для транспортування особового складу мотострілецьких підрозділів на поле бою, підвищення його мобільності, озброєності та захищеності на полі бою, а також для сумісних дій з танками у бою. Родоначальниця такого класу бойових машин, як бойові машини піхоти; перша у світі серійна бойова машина піхоти.

Історія

СРСР почав роботу над БМП-1 в 1961 році в рамках своєї концепції операцій на значну глибину, з форсуванням річок і підтримкою військ у наступі тактичними ядерними зарядами. Машина мала вміти плавати, мати змогу протистояти танкам і мати значний запас ходу, діяти в зоні ядерного і хімічного зараження. Восени 1962-го виготовили перший дослідний зразок, до 1965 року ЧТЗ мав випустити 50 одиниць для відправки до експериментальної військової частини.[1]

Опис конструкції

БМП-1 розрахована на перевезення і підтримку одного мотострілецького відділення. Бойова обслуга машини — 11 чоловік: 3 члени екіпажу (механік-водій, навідник-оператор і командир відділення/бойової машини) та 8 чоловік десанту.

Броньовий корпус і башта

Корпус і башта БМП-1 зварені з катаних сталевих броньових листів товщиною від 5 до 19 мм, а лоб башти має товщину 23 мм.

В лівій передній частині машини розташовується відділення управління, в котрому знаходиться робоче місце механіка-водія з органами управління рухом машини, приладами спостереження і засобом зв'язку. За місцем механіка-водія розташоване місце командира відділення з амбразурою для стрільби з особистої зброї, приладами спостереження і засобами зв'язку.

Моторно-трансмісійне відділення (МТВ) розташоване у передній правій частині машини, суміщене по довжині машини з відділенням управління й відділене від останнього тепло-звукоізоляційною перегородкою. Для доступу до агрегатів МТВ у перегородці є люки.

У середній частині машини знаходиться бойове відділення, котре займає башту і підбаштовий простір корпусу. У бойовому відділенні розміщені робоче місце навідника-оператора, а також основне і допоміжне озброєння машини. У підбаштовому просторі змонтована підлога, яка може обертатися разом з баштою і в якій змонтовані коробки з набоями для кулемета та укладка гарматних кумулятивних і осколково-фугасних пострілів. У правому борті корпусу змонтовані три укладки з пострілами для ПУ ПТКР, ще одна знаходиться у підбаштовому просторі.

У десантному відділенні, розташованому у кормовій частині машини, знаходяться 8 робочих місць для піхотинців. Кожне обладнане амбразурою для стрільби з особистої зброї. У кормі є двоє дверей для виходу десанту, у лівій з них є амбразура для стрільби з автомата. Також для виходу десанту під час руху на воді або для аварійної евакуації в даху десантного відділення є чотири люки. Десантне відділення розділене уздовж паливним баком і контейнером електрообладнання, в котрому знаходяться обігрівач, акумулятори й інше електрообладнання.

Озброєння

Як основне озброєння БМП-1 використовує 73-мм гладкоствольну гармату 2А28 «Грім» з боєкомплектом 40 пострілів (16 кумулятивних, 24 осколкових). З гарматою спарений 7,62-мм кулемет ККТ (Кулемет Калашнікова танковий; модифікація єдиного кулемета Калашнікова для бронетехніки), який має у боєкомплекті 2000 набоїв 7,62×54R. Окрім того, для боротьби з танками й іншою броньованою технікою, а також з гелікоптерами, що низько летять, БМП-1 має ПУ ПТКР (пускову установку протитанкових керованих ракет) 9М14М «Крихітка» з чотирма пострілами до неї.

Засоби спостереження і зв'язку

Місце механіка-водія оснащене оптичними приладами спостереження («триплексами») і апаратом А-3 танкового переговорного пристрою (ТПП). Розташоване позаду від нього місце командира відділення обладнане приладами спостереження ТНП-165А і ТНПО-170А, а також апаратом А-1 ТПП і бортовою радіостанцією Р-123М. Навідник-оператор має апарат А-2 ТПП для внутрішнього зв'язку.

Робочі місця піхотинців у десантному відділенні та кормові двері для спішування обладнані приладами ТНПО-170А для спостереження за місцевістю. Для внутрішнього зв'язку десантники користуються апаратами А-3 й А-4 ТПП.

Двигун і трансмісія

У машині два блоки. Перший — силовий; він об'єднує в собі двигун, планетарні механізми повороту та коробку передач. Другий — блок охолодження й очистки; в ньому об'єднані радіатори системи охолодження, змащення двигуна, ежектор, очисник повітря й мастильна система трансмісії. Другий блок закріплений на балках даху корпусу.

Двигун: V-подібний шестициліндровий чотиритактний дизель УТД-20 рідинного охолодження з неопосердкованим вприскуванням. Максимальна потужність становить 210—221 кВт. Загальна маса сухого двигуна становить приблизно 700 кг.

Ходова частина

Підвіска індивідуальна торсіонна, з гідравлічними амортизаторами телескопічної двосторонньої дії. Стосовно одного борту підвіска складається з шести порожнистих опорних котків, переднього провідного і заднього напрямляючого коліс. Опорні котки умисно виконані порожнистими задля підвищення плавучості машини при подоланні водних перешкод.

Також БМП-1 отримала гусениці принципово нової конструкції, в якій рухомі частини не перекривали одна одну, як в танкових гусеницях, що збільшило ресурс металу і гумових ущільнювачів до 8000 км.

Модифікації і версії

СРСР і Росія

БМП-1АМ на МВТФ (Росія) «Армія-2021».
  • БМП-1К — командирська машина командиру мотострілецького батальйону. Додатково обладнана радіостанцією Р-111 і навігаційними пристроями. Прийнята на озброєння Радянської Армії у 1973 році.
  • БМП-1КШ — командно-штабна машина. Не має озброєння, башта нерухома, обладнана телескопічною антеною (після розгортання її висота становить 19 м), радіостанціями Р-111 (2 шт.), Р-123М, Р-124, навігаційними пристроями, приладами хімічної та радіаційної розвідки, автономним бензиновим електрогенератором.
  • БМП-1П — модернізована версія машини. Обладнана потужнішою ПУ ПТКР 9К111-1 «Фагот» й шістьма 81,4-мм мінометами для постановки димової завіси 902В. На озброєння прийнята у 1979 році, серійно виготовлялася з 1979 р. до 1983 р. включно.
  • БМП-1ПК — командирська модифікація БМП-1П.
  • БМП-1ПГ — модифікація БМП-1П, внаслідок бойового досвіду Афганської війни додатково оснащена 30-мм автоматичним гранатометом АГ-17 «Полум'я».
  • БМП-1 ЗУ-23-2 — замість штатної башти встановлена ЗУ-23-2.
  • БМП-1М — російський варіант модернізації БМП-1. Метою модифікації було підвищення вогневих можливостей БМП-1 до рівня сучасних бойових машин піхоти. Встановлено одномісну башту з 30-мм автоматичною гарматою 2А72, спареним з нею 7,62-мм кулеметом ККТ і ПУ ПТКР «Корнет» з чотирма трубчастими напрямними, а також з новими приладами спостереження і прицілювання. На озброєння прийнята не була.
  • БМП-1АМ «Басурманин» — російський варіант модернізації БМП-1 яку показали у 2018 р. Встановлено бойовий модуль від БТР-82А. Є тепловізор. Озброєння: кулемет 7,62 ПКТ, гармата 30-мм 2А72, ПТРК 9К115 «Метис» (лише у виносному варіанті), система димових гранат 902В «Туча». Радіостанція Р-168-25У-2 «Акведук». Екіпаж — 3 чол., десант — 8 чол.. Маса бойова 13 т[2] за іншим джерел 14,2 т[3]. Силова установка УТД-20С1 потужністю 300 к. с.. Швидкість по шосе 65 км/год. Запас ходу 550—600 км.[2][3]

Україна

  • БМП-1У — серія українських модернізацій БМП-1. Замість штатної башти встановлюються бойові модулі українського виробництва - «Шквал», «Стилет» тощо. Новий комплекс озброєння: 30-мм автоматична гармата КБА-2; 7,62-мм кулемет ККТ; ПУ ПТКР «Комбат» з двома трубчастими напрямними; 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 «Полум'я». Для підвищення плавучості на БМП-1У встановили надгусеничні поплавки. Також були встановлені тягові колеса і гусениці від БМП-2. Була прийнята на озброєння Збройних Сил Грузії.
    • БМП-1У «Шквал» — базова модель.
    • БМП-1М — експортна модифікація БМП-1У «Шквал» з бойовим модулем «Шквал» або «Шквал А», отримала новий прицільний комплекс «Тандем-2» і протитанкові ракети комплексу «Бар'єр».
    • БМП-1УМ — модифікація БМП-1 з оновленим двигуном, модифікованим корпусом і бойовим модулем «Шквал». БМП-1УМ використовує двигун 3ТД-2, уніфікований з харківськими танковими двигунами, замість російського УТД-20. Командир отримав приціл ТКН-3Б з високочутливими камерами, що здатен транслювати картинку для сусідніх бойових машин. Корма корпусу піднята на 15см для зручності десанту, і встановлено відкидну апарель з механічним приводом. Десантний відсік захищають блоки динамічного захисту «Контакт-1», а корпус був додатково підсилений арамідними вставками. Встановлено екран-дефлектор для маскування вихлопу. Надгусеничні крила-поплавці були збільшені у об'ємі для підвищення плавучості[4][5].
    • БМП-1УМД — модифікація БМП-1У з двигуном Deutz TCD2013 L64V замість російського УТД-20[6]. Встановлено бойовий модуль «Стилет».
  • БМП-1ТС — (експортний варіант BMP-MTS) — власна розробка українського приватного підприємства «Техімпекс». Прийнята на озброєння ЗСУ в 2021 році. Номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0424. Оснащений сучасним бойовим модулем «Спис-Синтез» (номенклатурний код НАТО 2510-61-015-0429)[7]. Відомо про наявність БМП-1ТС у бригаді «Азов» та 150 ОМБр[8].
  • БМП-1М з модулем “Спис-Синтез” — Модернізація БМП-1 від НВО "Практика". Встановлено новий бойовий модуль Спис-Синтез, покращеною бронею та встановленими сучасними приладами спостереження. Також замість броньованих дверей була встановлена сучасна апарель[9].
  • БМП-1У «Шквал» під час параду до Дня Незалежності, Київ, 2008 рік.
    БМП-1У «Шквал» під час параду до Дня Незалежності, Київ, 2008 рік.
  • БМП-1УМ в експозиції Житомирського бронетанкового заводу Виставка "Зброя та безпека", Київ, вересень 2015 рік.
    БМП-1УМ в експозиції Житомирського бронетанкового заводу Виставка "Зброя та безпека", Київ, вересень 2015 рік.
  • БМП-1УМД на виставці «Зброя і захист - 2016»
    БМП-1УМД на виставці «Зброя і захист - 2016»
  • БМП-1ТС з бойовим модулем СПИС-СИНТЕЗ, Київ, 2018 рік.
    БМП-1ТС з бойовим модулем СПИС-СИНТЕЗ, Київ, 2018 рік.

Чехословаччина

  • BVP-1 — чехословацька версія БМП-1, серійне виробництво йшло з 1970 р. до 1989 р. включно[10].
  • OT-90 — бронетранспортер з шасі БМП-1 і баштою OT-64.

Інші

  • BWP-1 — польська ліцензійна копія БМП-1[11].
  • BMP-1A1 Ost — східнонімецька модифікація БМП-1П. Після об'єднання Німеччини були продані Греції, де проходили додаткову модернізацію шляхом встановлення кулеметів Browning M2 чи ЗУ-23-2[11].
  • Pbv 501 — шведська модифікація куплених у Німеччини BMP-1A1 зі встановленими компонентами стандартів НАТО[12].
  • Тип 86 — китайська копія БМП-1. У 1980 році КНР придбала у Єгипту експортний варіант БМП-1, налагодивши його виробництво у 1986 році, однак машина була прийнята на озброєння НВАК тільки в 1992 році, ставши першою БМП на озброєнні китайської армії.[13]

Машини на базі БМП-1

БРМ-1К — радянська бойова розвідувальна машина для розвідувальних підрозділів і частин мотострілецьких і танкових дивізій, бригад і полків.

БРЕМ-2 — радянська броньована ремонтно-евакуаційна машина.

BPzV — чехословацька бойова розвідувальна машина на базі BVP-1, вироблялася у 1984—1987 рр.

ShM vz.85 PRÁM-S — самохідний 120-мм міномет, який виготовлявся у 1980—1990 рр.

Бойове застосування

Майже відразу від своєї появи на світ і до сьогодні БМП-1 використовувалась і використовується у багатьох збройних конфліктах. Ось лише деякі з них:

Війна проти тероризму

Відомо, що бойовики Ісламської Держави широко використовали БМП-1 як «шахідмобілі»: з них знімається башта, заварюється одна з задніх десантних дверей (невідомо, для чого), машина набивається вибухівкою та опціонально оснащується додатковою бронею. Оскільки башти БМП стають зайвими, ними оснащують технічки, для чого зводять надбудови в кузові[14][15].

Російсько-українська війна

Інтенсивно використовувались обома сторонами. Україна, крім радянських та українських модифікацій, отримала в якості військової допомоги BWP-1 від Польщі та BVP-1 і Pbv 501A від Чехії.

Російські військові кинули в бій і найновіші модифікації, БМП-1АМ «Басурманин». Так, дві машини були знищені під час наведення понтонної переправи через річку Сіверський Донець в Луганській області[16].

7 Серпня 2023 року під Авдіївкою ЗСУ знищили БМП-1[джерело?].

Оператори

Греція

В 1990-х роках Греція отримала близько 500 бойових машин піхоти, які раніше використовувала армія Німецької Демократичної Республіки (НДР) та після возз'єднання Німеччини були не потрібні Бундесверу[55].

Всі машини були чехословацького виробництва, та пройшли місцеву модифікацію, внаслідок чого отримали індекс БМП-1A1 Ost[55].

Згодом, частину з них передали Єгипту, частину — Іраку[55]. Станом на 2021 рік на озброєнні залишалось 169 машин[56].

На початку червня 2022 року стало відомо, що Греція погодилась «в принципі» передати Україні наявні в неї трохи більше сотні БМП-1 та снаряди до них. Однак, така передача можлива лише після отримання 100 БМП Marder від Німеччини[55]. Як наслідок, цей процес призвів до багатомісячного затягування із передачею, імовірно морально застарілих, машин[57].

Польща

У вересні 2021 року Міністерство оборони Польщі замовило капітальний ремонт понад 30 одиниць БМП-1. Консорціум Польська зброярська група та Wojskowe Zakłady Motoryzacyjne SA підписав довгостроковий контракт з 2-ю регіональною базою матеріально-технічного забезпечення на капітальний ремонт бойових машин піхоти БМП-1 польського війська[58].

Вартість ремонту бойових машин становить майже 100 мільйонів злотих (26,24 мільйона доларів)[58].

В подальшому вони мають бути замінені на бойові машини Borsuk IFV, початок серійного виробництва яких очікується за декілька років[58].

Україна

До повномасштабного вторгнення

На початку січня 2018 року стало відомо про придбання Україною для потреб Збройних Сил України бойових машин БМП-1 (БМП-1АК) в одній з колишніх країн Варшавського договору. Ці бойові машини знаходились на зберіганні та перебували у хорошому технічному стані, також вони пройшли повне технічне обслуговування на одному з підприємств у ЄС. У ЗМІ було озвучено намір придбати близько 200 машин БМП-1, що дозволить Збройним Силам значно покращити бойові можливості підрозділів[59].

Спершу БМП-1АК машини вже отримала 14 механізована бригада, механізовані підрозділи якої до отримання БМП-1 була озброєна багатоцільовими тягачам МТ-ЛБ зі встановленими кулеметами ДШКМ калібром 12,7-мм. А в травні 2018 року стало відомо про надходження нових БМП-1 на озброєння 81 окремої десантно-штурмової бригади, підрозділ якої раніше комплектувався виключно броньованими тягачами МТ-ЛБ зі встановленими 23-мм зенітними гарматами ЗУ-23-2. Проте, ці бойові машини залишились на озброєнні та беруть участь у навчаннях[59].

З цього приводу видання «Новое время» поширило викривлену інформацію у вкрай упередженій статті. З метою захистити ділову репутацію 13 червня 2018 року ДК «Укроборонпром» подав позов у Подільський районний суд міста Києва[60].

Загалом, протягом 2018 року спецекспортер здійснив поставку п'ятдесяти БМП-1 для Збройних Сил України[61].

Наприкінці березня-початку квітня 2020 року державна компанія «Укрспецекспорт» розпочала процес передачі Міністерству оборони України 37 бойових машин піхоти БМП-1 для потреб Збройних Сил України[62].

В жовтні 2020 року компанія «Укрспецекспорт», через суд, вилучила у польської компанії Wtorplast законтрактовані та оплачені нею БМП-1, що мали бути поставлені до кінця 2018 року. Постачанням БМП-1 з-за кордону в інтересах Збройних Сил України тоді займалось дочірнє підприємство компанії «Укрспецекспорт» — ДГЗП «Спецтехноекспорт»[63].

Про постачання бойових машин піхоти Укрспецекспорт домовився ще 2016 року. За угодою Україна мала отримати 93 БМП-1 за 15 345 000 доларів, партнером виступила польська приватна компанія Wtórplast S.A. Українська державна компанія переказала аванс майже 9 млн доларів за 50 з лишком броньованих машин. Утім, закордонний партнер поставив лише два десятки. Тому Україні довелося звертатися до польських судів. І ті стали на бік позивача. 26 БМП приїхали в Україну двома партіями — 12 та 14 одиниць[63].

Нарешті 26 БМП-1АК були передані ЗСУ 25 березня 2021 року на території Житомирського бронетанкового заводу[64].

Під час вторгнення

З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році було піднято питання передачі Україні різноманітного озброєння, включаючи бронетехніку.

1 квітня 2022 року німецький уряд надав дозвіл Чехії передати Україні приблизно 58 одиниць БМП-1 із запасів колишньої НДР, які знаходяться у Чехії[65].

Ці машини вже пройшли кілька етапів модернізації, з башти було прибрано пускову установку ПТРК. Однак машини потребують профілактичного ремонту для підготовки до застосування в бойових умовах або ж можуть послужити донорами запасних частин для наявних в Україні машин[66].

Іще в Німеччині їх було модифіковано з метою підвищення безпеки екіпажу. Зокрема, було унеможливлено заповнення паливних баків у кормових дверях. Модернізовані машини отримали позначення BMP-1A1 Ost. Після возз'єднання Німеччини ці машини були продані Швеції. Де їх іще раз було модернізовано, зокрема, із салону прибрано азбестові покриття, було внесено зміни в двигун, ходову частину. Модернізовані машини отримали позначення Pbv-501. Згодом вони були продані Чехії, і нарешті — будуть передані Україні[66].

На початку червня 2022 року стало відомо, що Греція погодилась «в принципі» передати Україні наявні в неї трохи більше сотні БМП-1 та снаряди до них. Однак, така передача можлива лише після отримання та постановки на бойове чергування БМП Marder від Німеччини[67][55]. За оцінками, якщо все відбуватиметься якнайшвидше, то це може статись ближче до осені або навіть початку зими 2022 року[68].

Станом на 11 липня 2022 року Україна отримала 5+ BVP-1 та 56 Pvb 501A від Чехії та 40 BWP-1 від Польщі[69].

Див. також

Примітки

  1. ↑ Из кизяка и палок. Пётр и Мазепа (рос.). Процитовано 28 квітня 2017.
  2. ↑ а б Росіяни перекинули із Далекого Сходу в Куп’янськ свої модернізовані БМП-1 (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  3. ↑ а б - Модернізовані рашистами БМП-1АМ «Басурманин» помітили в Україні (укр.). Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  4. ↑ Модернизированная БМП-1: новый мощный двигатель, повышенная бронезащита, боевой модуль «Шквал» | MILITARY NAVIGATOR. MILITARY NAVIGATOR. 30 листопада 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  5. ↑ Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод". www.zhbtz.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  6. ↑ БМП-1УМД з німецьким "серцем" від Deutz. Публічна прем‘єра на виставці "Зброя та безпека" - Укроборонпром. Укроборонпром (укр.). 11 жовтня 2016. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ На озброєння бригади "АЗОВ" надійшли БМП-1ТС. Мілітарний (укр.). Архів оригіналу за 17 липня 2024. Процитовано 1 серпня 2024.
  9. ↑ В Україні представили бронемашину БМП-1М з модулем "Спис-Синтез". Мілітарний (укр.). Процитовано 29 березня 2023.
  10. ↑ VOP - 026 - Šternberk. web.archive.org. 11 січня 2008. Архів оригіналу за 11 січня 2008. Процитовано 11 липня 2022. [Архівовано 2008-01-11 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б BMP series of tracked armoured vehicles. web.archive.org. 12 січня 2008. Архів оригіналу за 12 січня 2008. Процитовано 11 липня 2022.
  12. ↑ Försvarets materielverk - 2008:2 Swedish BMP-1. web.archive.org. 24 квітня 2008. Архів оригіналу за 24 квітня 2008. Процитовано 11 липня 2022. [Архівовано 2008-04-24 у Wayback Machine.]
  13. ↑ 从BMP-1看中国86式步兵战车. 《坦克装甲车辆》 (кит.). 新浪军事. 19 вересня 2005. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 серпня 2012.
  14. ↑ Oryx. Armour In The Islamic State - The Story Of ’The Workshop’. Oryx. Процитовано 13 жовтня 2022.
  15. ↑ Armour in the Islamic State - the DIY works of Wilayat al-Khayr - Oryx. web.archive.org. 21 жовтня 2022. Архів оригіналу за 21 жовтня 2022. Процитовано 9 листопада 2022.
  16. ↑ ЗСУ знищили переправу та БМП-1АМ “Басурманин” росіян. Мілітарний. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
  17. ↑ а б The Military Balance 2018 — P. 183.
  18. ↑ The Military Balance 2018 — P. 325.
  19. ↑ The Military Balance 2018 — P. 445.
  20. ↑ The Military Balance 2018 — P. 89.
  21. ↑ а б в The Military Balance 2018 — P. 181.
  22. ↑ The Military Balance 2018 — P. 310.
  23. ↑ The Military Balance 2018 — P. 467.
  24. ↑ The Military Balance 2018 — P. 187.
  25. ↑ The Military Balance 2018 — P. 111.
  26. ↑ The Military Balance 2018 — P. 458.
  27. ↑ The Military Balance 2018 — P. 460.
  28. ↑ The Military Balance 2018 — P. 461.
  29. ↑ The Military Balance 2018 — P. 463.
  30. ↑ The Military Balance 2018 — P. 330.
  31. ↑ The Military Balance 2018 — P. 261.
  32. ↑ The Military Balance 2018 — P. 338.
  33. ↑ The Military Balance 2018 — P. 334.
  34. ↑ The Military Balance 2018 — P. 248.
  35. ↑ The Military Balance 2018 — P. 190.
  36. ↑ The Military Balance 2018 — P. 456.
  37. ↑ The Military Balance 2018 — P. 401.
  38. ↑ The Military Balance 2018 — P. 350.
  39. ↑ The Military Balance 2018 — P. 286.
  40. ↑ The Military Balance 2018 — P. 475.
  41. ↑ The Military Balance 2018 — P. 415.
  42. ↑ The Military Balance 2018 — P. 136.
  43. ↑ The International Institute for Strategic Studies (IISS) (2018). The Military Balance 2018 (англ.) (вид. 1). London: Routledge. с. 194. ISBN 978-1-857-43955-7.
  44. ↑ (The Military Balance 2018 — P. 206)
  45. ↑ The Military Balance 2018 — P. 146.
  46. ↑ The Military Balance 2018 — P. 489.
  47. ↑ The Military Balance 2018 — P. 362.
  48. ↑ The Military Balance 2018 — P. 207.
  49. ↑ The Military Balance 2018 — P. 208.
  50. ↑ а б The Military Balance 2018 — P. 210.
  51. ↑ The Military Balance 2018 — P. 422.
  52. ↑ The Military Balance 2018 — P. 454.
  53. ↑ The Military Balance 2018 — P. 94.
  54. ↑ The Military Balance 2018 — P. 301.
  55. ↑ а б в г д У Греції уточнили коли Україні можуть бути передані БМП-1. Мілітарний. 7 червня 2022.
  56. ↑ The Military Balance 2021. — P. 110.
  57. ↑ Надання зброї для ЗСУ: Греція назвала поведінку Берліна "цирком" і "знущанням з України". 5 канал. 8 червня 2022.
  58. ↑ а б в Козацький Саня (8 вересня 2021). Польща замовила капремонт понад 30 БМП-1. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  59. ↑ а б ПЕРЕОЗБРОЄННЯ 81-Ї БРИГАДИ ДШВ НА НОВУ ТЕХНІКУ. Український мілітарний портал. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  60. ↑ «Укроборонпром» подав позов про захист ділової репутації у зв’язку з публікацією про БМП-1АК. Ukrainian Military Pages. 22 червня 2018. Архів оригіналу за 29 червня 2018. Процитовано 29 червня 2018.
  61. ↑ Safronov Taras (7 квітня 2020). До України прибуло 37 БМП-1. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
  62. ↑ Укрспецекспорт розпочав передачу ЗС України 37 БМП-1. Ukrainian Military Pages. 7 квітня 2020. Архів оригіналу за 8 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
  63. ↑ а б Укрспецекспорт передасть армії 26 БМП які вилучив у Польщі. Ukrainian Military Pages. 8 жовтня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  64. ↑ Люксіков Михайло (23 березня 2021). «Польські» БМП-1АК передають до ЗСУ. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 23 березня 2021. Процитовано 23 березня 2021.
  65. ↑ Bundesregierung genehmigt Lieferung von Schützenpanzern an die ukrainische Armee (нім.). Die Welt. 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  66. ↑ а б Joseph Trevithick (1 квітня 2022). Ukraine Situation Report: Czech Republic To Transfer 56 Upgraded BMP-1 Armored Vehicles To Ukraine. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  67. ↑ Athen liefert Schützenpanzer nur nach Erhalt deutscher Panzer an Ukraine. Die Welt. 6 червня 2022.
  68. ↑ Iris-T, Mars II, Ringtausch: Versprochene deutsche Waffen verzögern sich. Business Insider. 9 червня 2022.
  69. ↑ Answering The Call: Heavy Weaponry Supplied To Ukraine - Oryx. web.archive.org. 30 червня 2022. Архів оригіналу за 30 червня 2022. Процитовано 11 липня 2022.

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.