Hiro R-3
| Hiro R-3 | |
|---|---|
| Призначення: | летючий човен |
| Перший політ: | 1927 |
| На озброєнні у: |  Імперський флот Японії |
| Розробник: | Арсенал флоту Хіро  |
| Всього збудовано: | 1 |
| Екіпаж: | 6 осіб |
| Максимальна швидкість (МШ): | 185 км/год |
| Тривалість польоту: | 12 год |
| Довжина: | 17,67 м |
| Висота: | 5,2 м |
| Розмах крила: | 29,1 м |
| Споряджений: | 6690 кг |
| Двигуни: | 2 × Lorraine W-12, |
| Тяга (потужність): | 2 × 450 к.с. |
| Кулеметне озброєння: | 2 х 7,7-мм кулемети |
Хіро R-3 (англ. Hiro R-3) — експериментальний суцільнометалевий летючий човен-моноплан створений на арсеналі Хіро Імперського флоту Японії в середині 1920-их років для дослідження технології. За основу японського літака був взятий німецький летючий човен Rohrbach Ro III.
Історія
Поява суцільнометалевих летючих човнів в Європі на початку 1920-их років зацікавило японський флот, і флот рекомендував компанії Mitsubishi і представникам флотського арсеналу Хіро дослідити виготовлення таких літаків в Японії. Тому навесні 1923 року флот відправив представників флоту до Німеччини де вони договорились про співпрацю з компанією Rohrbach. До 1925 року один летючий човен Ro III з двигунами Rolls-Royce потужністю дістався до Японії, в супроводі німецьких інженерів, які допомогли зібрати літак на арсеналі в Йокосуці де він отримав позначення R-1. Mitsubishi змогли створити тимчасову спільну компанію в Берліні для виготовлення літака для японського ринку під назвою R-2.
Використавши ці літаки інженери арсеналу Хіро вирішили виготовити свій варіант літака R-3 з потужнішими двигунами Lorraine 2 виготовленими за ліцензією на арсеналі. Встановлення нових двигунів вимагало суттєвого перероблення літака, зокрема довелось переробити стійки під двигунами, а також збільшити розмах крил і фюзеляжу. Закінчення крил були змінені з прямих на заокруглені, а також центральна частина крила була прямою, а не діедральною. Підкрильні поплавки стали більш аеродинамічними, а корпус більш витягненим для кращої поведінки на воді. R-3 став помітно швидшим за своїх попередників, але збільшення маси зменшило швидкопідйомність.[1]
Через явну перевантаженість R-3 серійно не виготовлявся, але дизайн мав суттєві інновації, які вплинули на успішність майбутніх дизайнів Хіро. Особливо досконалим було консольне суцільнометалеве крило з товстим аеродинамічним профілем. Фюзеляж мав квадратні перерізи які дозволяли простіше виробництво, а також внутрішню структуру.[2]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]
Технічні характеристики
- Екіпаж: 6 осіб
- Довжина: 17,67 м
- Висота: 5,2 м
- Розмах крил: 29,1 м
- Маса пустого: 4676 кг
- Злітна маса: 6690 кг
- Двигуни: 2 × 12-ти циліндрові W-подібні двигуни Hiro Lorraine 2 водяного охолодження
- Потужність: 2 × 450 к. с.
- Питома потужність: 7,43 кг/к.с.
- Гвинт: дволопатеві дерев'яні гвинти
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 185 км/год
- Тривалість польоту: 12 год
- Час підйому на висоту 3000 м.: 30 хв
Озброєння
- Стрілецьке:
- 1 × 7,7-мм кулемет в носовій турелі
- 1 × 7,7-мм кулемет в турелі зверху
Джерела
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Примітки
- ↑ Mikesh, 1967, p. 94.
- ↑ а б Mikesh, 1967, p. 95.