Kawanishi K-1
| Kawanishi K-1 | |
|---|---|
| Тип | поштовий літак |
| Розробник | Каваніші |
| Виробник | Каваніші |
| Головний конструктор | Ейджі Секіґучі |
| Перший політ | грудень 1920 |
| Основні експлуатанти | Японія |
| Виготовлено | 1 |
Каваніші K-1 (англ. Kawanishi K-1) — японський поштовий біплан, перший літак, створений компанією «Каваніші» в 1920 році. Він став першим літаком, який отримав сертифікат льотної придатності від японського авіаційного бюро, а також побив декілька рекордів. Через відсутність попиту було побудовано тільки один екземпляр.
Історія
Робота над першим літаком «Мануфактури верстатів Каваніші» почалась в лютому 1920 року під керівництвом Ейджі Секіґучі. Шестициліндровий рядний двигун Hall-Scott L-6 потужністю 200 к.с. було імпортовано з США, ще коли голова компанії Сейбей Каваніші працював з компанією Літаки Накаджіма. Невеликий сучасний двигун високої якості дозволив встановити його в порівняно малий кулеподібний ніс. Крила з прямокутними закінченнями підтримувались двома стійками і використовували аеродинамічний профіль USA 1. Дві відокремленні відкриті кабіни розміщувались одна за одною, передня з яких співпадала з задньою крайкою крила, яке мало виріз для покращення огляду вверх. Загалом це був стандартний біплан періоду — суцільнодерев'яний фюзеляж і крила, однокільовий хвіст і фіксоване шасі.
Робота над літаком який отримав позначення K-1 завершилась в кінці 1920 року, тоді ж літак вперше піднявся в повітря. Пізніше літак оснастили двигуном Daimler AG потужністю 180 к.с., а також збільшено кіль і горизонтальні поверхні хвоста для покращення стабільності.
В травні 1921 року проводились Другі льотні змагання влаштовані Імперською льотною асоціацією, в яких також взяв участь K-1. Під керуванням пілота Юкічі Ґото K-1 виграв змагання в дальності подолавши 685 км за 4 години 50 хвилин, а також зайняв друге місце по швидкості розвинувши 192 км/год. Проте комерційного успіху літак не мав і єдиний екземпляр залишився в власності компанії.
K-1 також став першим літаком який отримав сертифікат льотної придатності від японського авіаційного бюро 11 травня 1921 року.[1]
Тактико-технічні характеристики (з двигуном Daimler)
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[1]
Технічні характеристики
- Екіпаж: 2 особи
- Довжина: 7,5 м
- Висота: 2,55 м
- Розмах крил: 10,0 м
- Площа крил: 28,5 м²
- Маса пустого: 775 кг
- Маса спорядженого: 1159 кг
- Навантаження на крило: 50,7 кг/м²
- Двигун: 6-циліндровий рядний двигун Austro-Daimler водяного охолодження
- Потужність: 180—200 к. с.
- Гвинт: дволопатевий дерев'яний гвинт
- Питома потужність: 6,44 кг/к.с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 202 км/год (на рівні моря)
- Посадкова швидкість: 85 км/год
- Час польоту: 5 год
- Максимальна висота: 6000 м
Джерела
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Примітки
- ↑ а б Mikesh, 1967, p. 125.
