Keraterpeton

Keraterpeton
Період існування: пізній карбон
Художнє представлення K. galvani, Nobu Tamura, 2021
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Ряд: Nectridea
Родина: Diplocaulidae
Рід: Keraterpeton
Etheridge, 1866 vide Huxley & Wright, 1868
Типовий вид
Keraterpeton galvani
Huxley & Wright, 1868
Інші види
  • Keraterpeton gigas Fritsch, 1889
  • Keraterpeton longtoni Carroll et al., 1998
  • Keraterpeton punctolineatum Cope, 1875
Синоніми
  • Ceraterpeton Etheridge, 1866 (зайняте раніше)
  • Ceraterpetum Böttger, 1886
  • Keraterpetum Andrews, 1895
Вікісховище: Keraterpeton

Keraterpeton — вимерлий рід «нектрідових» тетрапоморфів, раніше включався до монотипної родини Keraterpedontidae[1] з кам'яновугільного періоду Європи (Чехія, Англія та Ірландія)[2] та Північної Америки (США)[3][4]. Це найстаріший відомий представник родини Diplocaulidae.

Типовим видом є Keraterpeton galvani, названий у 1866 році Робертом Етеріджем як Ceraterpeton[5] і пізніше змінений на Keraterpeton у 1868 році Томасом Генрі Хакслі та Едвардом Персівалем Райтом[6]; трьома роками раніше (у листопаді 1865 року) вони були уповноважені Вільямом Букі Браунріґом описати деяких викопних хребетних у своїй колекції, і серед них був NHMING F 14735, голотип Keraterpeton galvani, який був виявлений у вугільній шахті Джарроу в графстві Кілкенні, Ірландія[2][7].

Кератерпетон був істотою, схожою на саламандру, довжиною близько 30 сантиметрів. Його хвіст був надзвичайно довгим, займаючи дві третини загальної довжини тварини, і був сплюснутим з боків, імовірно, щоб допомогти йому плавати. Його череп був круглим і коротким, особливо якщо порівнювати його з пермським родичем Диплокаулом. Його задні лапи мали п'ять пальців і були довші за передні кінцівки, які мали лише чотири пальці[8].

Кератерпетон був сплющений збоку, що допомогло б йому проштовхнутися крізь каламутні води боліт, у яких він жив[8]. П'ятипалі задні ноги були довші за чотирьохпалі передні, а короткий округлий череп мав очі, розташовані далеко вперед[8]. Хоча кератерпетон мав довге тіло, він не мав надмірної кількості хребців (в середньому 15–26).

Примітки

  1. Jaekel, O. (1903). Ueber Ceraterpeton, Diceratosaurus u Diplocaulus. Neues Jahrbuch für Mineralogie, Geologie und Paläontologie 1, 109–134.
  2. а б Brownrigg, W. B. (1865). Notes on part of the Leinster Coalfield, with a record of some fossils found therein. Dublin Quarterly Journal of Science 6, 195–196.Google Scholar
  3. Cope, E. D. (1875). Synopsis of the extinct Batrachia from the Coal Measures. Report of the Geological Survey of Ohio Paleontology 2, 351–411.
  4. Cope, E. D. (1881). Catalogue of vertebrata of the Permian formation of the United States. American Naturalist 15, 162–164.
  5. Etheridge, R. (1866). On the discovery of several new Labyrinthodont reptiles in the coal measures of Ireland. Geological Magazine 3, 4–5.
  6. Wright, E. P. & Huxley, T. H. (1868). On a collection of fossils from the Jarrow Colliery Kilkenny. Geological Magazine 3, 165–171
  7. Wyse Jackson, P. N., DeArce, M. & Monaghan, N. T. (2011). A letter from William Bookey Brownrigg to Thomas Henry Huxley, dated 29 November 1865, authorising him to describe his fossil vertebrates from Jarrow Colliery, Co. Kilkenny and giving details of his find. Irish Journal of Earth Sciences 29, 19–22.
  8. а б в Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 54. ISBN 1-84028-152-9.