Locus terribilis
Locus terribilis (досл. жахливе місце) або locus horridus — літературний топос, який протиставляється locus amoenus (приємне, мальовниче місце).
Короткий опис
Часто Locus terribilis – це місце під землею або десь дуже високо, а часом — місце, населене монстрами. Хоча це місце нагадує опис пекела, воно пов'язане з різноманітними чуттєвими переживаннями.
Зі своїм символічним значенням тема Locus terribilis тісно переплітається з наративною ситуацією персонажів: їхніми вчинками, наслідками їхніх дій та контекстом, у якому вони перебувають.
Топос Locus terribilis був детально розглянутий Е. Р. Курціусом в книзі «Європейська література і латинське Середньовіччя» (нім. Europäische Literatur und lateinisches Mittelalter, 1948).
Література
- Burke, Edmund. A Philosophical Enquiry into the Origin of our Ideas of the Sublime and Beautiful (1757).
- Curtius, Ernst Robert. European Literature and the Latin Middle Ages (1948).
- Frye, Northrop. Anatomy of Criticism (1957).
- Todorov, Tzvetan. The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre (1975).
- Beardsley, Monroe C. Aesthetics: Problems in the Philosophy of Criticism (1958).
- Julian Muela Ezquerra Le Locus Terribilis. Topique et expérience de l'horrible, Peter Lang Group Ag, International Academic Publishers (Verlag), 213 p. ISBN 978-3-0343-1322-3
