Love over Gold

Love over Gold
Студійний альбом
ВиконавецьDire Straits
КраїнаВелика Британія
Дата випуску20 вересня 1982 року
Записаний8 березня—11 червня 1982 року (Power Station, Нью-Йорк)
Жанрпрогресивний рок[1][2]
рутс-рок[3]
Тривалість40:59
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблVertigo Records (світ)
Warner Bros. Records (США)
ПродюсерМарк Нопфлер
Хронологія Dire Straits
Попередній
←
 Making Movies
(1980)
Brothers in Arms
(1985)
Наступний
→
Сингли з Love over Gold
  1. «Private Investigations»
    Випущений: 27 серпня 1982
  2. «Industrial Disease»
    Випущений: листопад 1982

Love over Gold — четвертий студійний альбом британського рок-гурту Dire Straits, випущений 24 вересня 1982 року. Автором всіх пісень і продюсером був лідер гурту Марк Нопфлер[4].

Передумови

Після завершення гуртом Dire Straits туру On Location 6 липня 1981 року в Люксембурзі, фронтмен Марк Нопфлер почав писати пісні для їх наступного студійного альбому, який отримав назву Love over Gold. Клавішник Алан Кларк і каліфорнійський гітарист Гел Ліндес, які приєдналися до гурту наприкінці 1980 року для участі в турі On Location, також брали участь у записі нового альбому. Love over Gold став останнім альбомом гурту, у записі якого взяв участь їх перший барабанщик Пік Візерс, якого згодом замінив колишній барабанщик гурту Rockpile Террі Вільямс[5].

Особливістю альбому стала 14-хвилинна пісня «Telegraph Road», яку Марк Нопфлер написав під враженням від того, як тур-автобус Dire Straits проїхав багато миль трасою «Телеграф-роуд» у Детройті (США)[6]:

У той час я читав книгу під назвою «Плоди землі» і просто поєднав ці два факти... це та сама дорога, і вона просто тягнулася нескінченно, це було схоже на те, що називають лінійною забудовою, і я просто почав розмірковувати. Мені стало цікаво, якою була ця дорога спочатку, якою вона була від початку... Я тоді якраз сидів спереду тур-автобуса[7]

Запис

Альбом Love over Gold було записано у студії Power Station у Нью-Йорку з 8 березня по 11 червня 1982 року. Продюсером альбому виступив Марк Нопфлер, а звукорежисером — Ніл Дорфсман; це стало початком тривалої співпраці між ними[4].

Під час сесій Марк Нопфлер використовував кілька гітар: зокрема чотири типу Schecter Stratocaster — дві червоні, одну синю та одну з оздобленням «санберст» — чорну Schecter Telecaster; класичну гітару Ovation у піснях «Private Investigations» та «Love over Gold»; спеціальну Erlewine Automatic у пісні «Industrial Disease»; та свою сталеву гітару National 1937 року у «Telegraph Road». Крім цього, під час запису Марк Нопфлер також використовував дванадцяти- та шестиструнні акустичні гітари Ovation[8].

Під час сесій запису альбому Love over Gold було написано та записано кілька пісень, які не увійшли до альбому. Пісня «Private Dancer» спочатку планувалася для альбому, були записані всі треки, крім вокальних. Однак Марк Нопфлер вирішив, що жіночий голос буде більш доречним, і передав пісню Тіні Тернер для її альбому-повернення Private Dancer (1984)[9]. Пісня «The Way It Always Starts» увійшла до саундтреку Марка Нопфлера до фільму «Місцевий герой» (1983), із вокалом Джеррі Рафферті[10]. Пісня «Badges, Posters, Stickers, T-Shirts» була вилучена з альбому і пізніше випущена у Великій Британії як бі-сайд синглу «Private Investigations», а в США — як бі-сайд синглу «Industrial Disease». Згодом її випустили у США як третій трек міні-альбому ExtendedancEPlay[11].

Реліз

Альбом Love over Gold вийшов 24 вересня 1982 року, його виданням у світі займався лейбл Vertigo Records, а у США — лейбл Warner Bros. Records. Спочатку альбом вийшов на LP та касеті, а згодом — на CD[4]. До альбому увійшли два сингли. Пісня «Private Investigations» вийшла в Європі як головний сингл альбому, яка попри свою майже 7-хвилинну тривалість посіла 2-ге місце в британському чарті синглів (перший сингл Dire Straits, який увійшов до п'ятірки найкращих чарту цієї країни). Другим синглом стала пісня «Industrial Disease», яка посіла 9-те місце в американському чарті Billboard Hot Mainstream Rock Tracks та 75-те місце в чарті Billboard Hot 100. Заголовна пісня («Love over Gold») ніколи не виходила як сингл, але через два роки її концертна версія з альбому Alchemy: Dire Straits Live посіла 15-те місце у Франції[12], 29-те — у Новій Зеландії, 43-тє — у Нідерландах[13] та 50-те — у Великій Британії[14]. Альбом очолив чарти Австралії, Австрії, Італії, Нідерландів (протягом 6 тижнів), Нової Зеландії (протягом 12 тижнів), Норвегії (протягом 5 тижнів), Великої Британії, а також посів 19-те місце у США[8]. Пізніше Love over Gold отримав золоту сертифікацію у США, платинову — у Франції та Німеччині, а також подвійну платинову — у Канаді та Великій Британії. Протягом перших шести тижнів після релізу, у світі продали понад два мільйони копій альбому; його загальні продажі склали 10 мільйонів копій[8].

1996 року альбом був ремастований і перевиданий разом з рештою творів Dire Straits лейблом Vertigo Records у світі, а 2000 року — лейблом Warner Bros. Records у США. Ремастований CD має дещо змінену обкладинку; назва альбому розміщена під назвою гурту, обидва слова надруковані більшим шрифтом, а не розташовані по горизонталі у верхній частині. Зображення блискавки також було дещо збільшено та зроблено яскравіше, із більш фіолетовим відтінком. Це єдине ремастоване CD Dire Straits зі зміненою обкладинкою (американський ремастований CD має оригінальну обкладинку LP)[4].

Тур

З листопада 1982 по липень 1983 років гурт провів тур Love over Gold, який складався з 92 концертів у Європі, Австралії та Японії. Тур розпочався у Великій Британі та завершився двома аншлаговими концертами у лондонському клубі Hammersmith Odeon 22 та 23 липня 1983 року. До концертного складу гурту приєдналися саксофоніст Мел Коллінз (учасник гурту King Crimson) і сесійний клавішник Томмі Мендел (виступав з Браяном Адамсом з 1981 року), які своєю грою допомагали Алану Кларку виконувати клавішні партії та аранжування, які ставали дедалі складнішими[15].

У березні 1984 року вийшов подвійний альбом Alchemy: Dire Straits Live, який містив записи фрагментів двох заключних концертів туру і, за повідомленнями, не містив студійної обробки. Концерт також вийшов на VHS та Laserdisc, а 2010 року був перевиданий у ремастованому вигляді на DVD та Blu-ray Disc[16].

Пісня «Private Investigations» продовжувала виконуватися протягом турів Brothers in Arms (1985—1986) та On Every Street (1991—1992). «Telegraph Road» також увійшла в сет-лист 1991 року під час заключного туру On Every Street, потім Марк Нопфлер продовжував виконувати цю композицію на своїх сольних концертах[17].

Складова

Альбом

У записі альбому Марк Нопфлер вирішив повністю взяти на себе творчий процес, представивши відверто експериментальну роботу. Музика альбому представлена прогресивним роком[1][2] і рутс-роком[3]. Love over Gold складається з п'яти розгорнутих композицій, які містять довгі інструментальні пасажі, представлені грою Алана Кларка на фортепіано та синтезаторі[18][19]. Натхненням для назви альбому «Кохання дорожче за золото» («Love over Gold») стало графіті, яке можна було побачити із вікна колишньої квартири Марка Нопфлера у Лондоні. Фразу було взято з обкладинки альбому Капітана Біфгарта. Love Over Gold став першим альбомом Dire Straits, спродюсованим виключно Марком Нопфлером[20].

Пісні

Оцінки критиків

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
AllMusic 4/5 зірок[26]
Christgau's Record Guide C+[27]
Encyclopedia of Popular Music 3/5 зірок[28]
The Great Rock Discography 6/10[29]
Mojo 5/5 зірок[30]
MusicHound 3.5/5[31]
Pitchfork 8.7/10[32]
Rolling Stone 4/5 зірок[33]
The Rolling Stone Album Guide 4/5 зірок[34]
Smash Hits 7/10[35]

У рецензії для журналу Rolling Stone Девід Фріке назвав Love over Gold «амбітним, часом складним альбомом, який захоплює своїми вдалими моментами і, як мінімум, зачаровує своїми експериментами». Фріке зазначив, що альбом глибше, а часом і драматичніше досліджує дихотомію, присутню у ранніх альбомах Dire Straits, — протиставлення палкої тривоги та ніжної чутливості. Він дійшов висновку, що «у період, коли більша частина поп-музики сприймається виключно як товар, Love over Gold наважився поставити мистецтво вище ефірного мовлення»[33].

У ретроспективному огляді для AllMusic Стівен Томас Ерлвайн зазначив, що поява нового ритм-гітариста «розширює звучання та амбіції [Dire Straits]». Ерлвайн додав: «Оскільки Марк Нопфлер — досвідчений і вправний гітарист, він може підтримувати інтерес навіть протягом неквапливих відрізків, але довгі, атмосферні інструментальні фрагменти не такі ефектні, як щільний блюз-рок гурту, тому Love over Gold — лише місцями захоплюючий твір»[26].

Трек-лист

Автор музики і слів Марк Нопфлер[4]. 

Перша сторона
#НазваТривалість
1.«Telegraph Road»14:18
2.«Private Investigations»6:46
Друга сторона
#НазваТривалість
3.«Industrial Disease»5:50
4.«Love over Gold»6:17
5.«It Never Rains»7:59
41:10

Учасники запису

Чарти

Сертифікації і продажі

Регіон Сертифікація Продажі
Австралія (ARIA)[56] 2× Платиновий 100 000^
Австрія (IFPI Austria)[57] Платиновий 50 000*
Бельгія (BEA)[58] Золотий 25 000*
Бразилія — 60,000[59]
Канада (Music Canada)[60] 2× Платиновий 200 000^
Данія (IFPI Denmark)[58] Срібний 25,000[61]
Фінляндія (IFPI Finland)[62] Платиновий 64,912[62]
Франція (SNEP)[63] Платиновий 400 000*
Німеччина (BVMI)[64] Платиновий 500 000^
Israel[58] Срібний  
Італія (FIMI)[58]
original release 		Золотий 100,000[65]
Італія (FIMI)[66]
sales since 2009 		Золотий 25 000double-dagger
Нідерланди (NVPI)[58] 2× Платиновий 364,501[67]
Нова Зеландія (RIANZ)[58] 3× Платиновий 45 000^
Норвегія (IFPI Norway)[58] Золотий 50,000[61]
Південна Африка (RISA)[58] Платиновий 50 000*
Іспанія (PROMUSICAE)[68] Золотий 50 000^
Швеція (IFPI Sweden)[58] Золотий 50 000^
Швейцарія (IFPI Switzerland)[58] Платиновий 50 000^
Велика Британія (BPI)[69] 2× Платиновий 600 000^
США (RIAA)[70] Золотий 500 000^
Yugoslavia — 21,979[71]

*продажі, що базуються лише на сертифікаціях
^відвантаження, що базуються лише на сертифікаціях
double-daggerпродажі+прослуховування, що базуються лише на сертифікаціях

Примітки

  1. ↑ а б Love Over Gold allmusic.com Процитовано 19 березня 2026
  2. ↑ а б Dire Straits — Love Over Gold [Rock, Progressive Rock] herbmusic.net Процитовано 19 березня 2026
  3. ↑ а б Nannini, Ronconi, с. 69-85.
  4. ↑ а б в г д е ж и «Love over Gold» discogs.com Процитовано 31 серпня 2025
  5. ↑ «Terry Williams» allmusic.com Процитовано 18 жовтня 2025
  6. ↑ Wardlaw, Matt (12 травня 2014). Dire Straits Keyboardist Alan Clark On His New Project, The Straits. Ultimate Classic Rock. Townsquare Media. Процитовано 9 грудня 2020. We were driving up that road and it's a big, long, straight road and I recall it had one slight kink in it, but other than that it was perfectly straight and it went on for miles and miles and miles into the city of Detroit. The whole song was based around that journey and how somebody else might be making that journey in the early days when the road wasn't there and how the road came about. So it just fired Mark’s imagination, sitting in the front of the tour bus.
  7. ↑ Dire Straits FAQ Listing. Super Seventies RockSite. 1.1. 6 квітня 1994. Процитовано 14 лютого 2021.
  8. ↑ а б в 1982 — Love over gold — Your latest trick ylt.altervista.org Процитовано 19 березня 2026
  9. ↑ «„Private Dancer“ (1984)» au.rollingstone.com Процитовано 18 жовтня 2025
  10. ↑ Local Hero (soundtrack) discogs.com Процитовано 19 березня 2026
  11. ↑ «Badges, Posters, Stickers, T-Shirts» discogs.com Процитовано 19 березня 2026
  12. ↑ First LP released. wired.com. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 5 березня 2017.
  13. ↑ Dire Straits - Love Over Gold (Live). Ultratop.be. Процитовано 19 березня 2026
  14. ↑ Official Singles Chart Top 100 | Official Charts Company. Officialcharts.com. Процитовано 19 березня 2026
  15. ↑ «Dire Straits — Love Over Gold Tour» markknopflersworld.com Процитовано 18 жовтня 2025
  16. ↑ «Alchemy: Dire Straits Live» discogs.com Процитовано 19 березня 2026
  17. ↑ Dire Straits Tours & Concerts concertarchives.org Процитовано 19 березня 2026
  18. ↑ Nannini, Ronconi, с. 69-74.
  19. ↑ «Dire Straits — Love Over Gold (1982)» therockreview.net Процитовано 27 серпня 2025
  20. ↑ «Dire Straits» rockportraits.wordpress.com Процитовано 28 серпня 2025
  21. ↑ а б Nannini, Ronconi, с. 78-79.
  22. ↑ «Private Investigations» jonkutner.com Процитовано 19 березня 2026
  23. ↑ «Industrial Disease» udiscovermusic.com Процитовано 18 жовтня 2025
  24. ↑ Nannini, Ronconi, с. 81-83.
  25. ↑ Nannini, Ronconi, с. 83-85.
  26. ↑ а б Erlewine, Stephen Thomas. Love Over Gold. AllMusic. Процитовано 5 грудня 2012.
  27. ↑ Christgau, Robert (1990). Dire Straits. Christgau's Record Guide: The '80s. Pantheon Books. ISBN 0-679-73015-X. Процитовано 14 вересня 2024 — через robertchristgau.com.
  28. ↑ Larkin, Colin (2011). Dire Straits. Encyclopedia of Popular Music. Omnibus Press. ISBN 9780857125958 — через Google Books.
  29. ↑ Strong, Martin C. (2004). Dire Straits. The Great Rock Discography (вид. 7). Canongate Books. с. 424-425. ISBN 1-84195-615-5.
  30. ↑ Sheehan, Tom (Травень 2015). The Work of Life. Mojo. № 258. с. 47. Процитовано 25 серпня 2024.
  31. ↑ Graff, Gary; Durchholz, Daniel, ред. (1999). Dire Straits. MusicHound Rock: The Essential Album Guide. Visible Ink Press. с. 342-344. ISBN 1-57859-061-2.
  32. ↑ Erlewine, Stephen Thomas (23 вересня 2020). Dire Straits: Dire Straits Album Review. Pitchfork. Процитовано 23 вересня 2020.
  33. ↑ а б Fricke, David (11 листопада 1982). Dire Straits: Love Over Gold. Rolling Stone. Процитовано 5 грудня 2012.
  34. ↑ Considine, J. D. (2004). Dire Straits. У Brackett, Nathan; Hoard, Christian (ред.). The New Rolling Stone Album Guide (вид. 4th). Simon & Schuster. с. 242–243. ISBN 0-7432-0169-8.
  35. ↑ Hepworth, David (14 жовтня 1982). Dire Straits: Love over Gold. Smash Hits. № 101. Процитовано 14 вересня 2024.
  36. ↑ Love over Gold (буклет). Бербанк, Каліфорнія: Warner Bros. Records. 1982. с. 2, 11. 947772-2. {{cite AV media notes}}: Проігноровано невідомий параметр |inthers= (довідка)
  37. ↑ Love over Gold. Official Charts Company. 22 червня 1996. Процитовано 19 січня 2012.
  38. ↑ «Dire Straits — Love over Gold» (німецькою). Austriancharts.at. Hung Medien.
  39. ↑ «Longplay-Chartverfolgung at Musicline» (німецькою). Musicline.de. Media Control.
  40. ↑ «Dire Straits — Love over Gold» (італійська). Italiancharts.com. Hung Medien.
  41. ↑ «Dire Straits — Love over Gold» (нідерландською). Dutchcharts.nl. Hung Medien.
  42. ↑ «Dire Straits — Love over Gold» (англійською). Charts.org.nz. Hung Medien.
  43. ↑ «Dire Straits — Love over Gold» (англійською). Norwegiancharts.com. Hung Medien.
  44. ↑ Salaverri, Fernando (Вересень 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959–2002 (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE. ISBN 84-8048-639-2.
  45. ↑ «Dire Straits — Love over Gold» (англійською). Swedishcharts.com. Hung Medien.
  46. ↑ «Official Albums Chart Top 100». (англійською) Official Charts Company.
  47. ↑ "Dire Straits Chart History (Billboard 200)". Billboard.
  48. ↑ Jahreshitparade Alben 1982. austriancharts.at. Процитовано 9 квітня 2021.
  49. ↑ Jaaroverzichten – Album 1982. dutchcharts.nl. Процитовано 9 квітня 2021.
  50. ↑ Top Selling Albums of 1982 — The Official New Zealand Music Chart. Recorded Music New Zealand. Процитовано 1 лютого 2022.
  51. ↑ Jahreshitparade Alben 1983. austriancharts.at. Процитовано 9 квітня 2021.
  52. ↑ Jaaroverzichten – Album 1983. dutchcharts.nl. Процитовано 9 квітня 2021.
  53. ↑ Top 100 Album-Jahrescharts (нім.). GfK Entertainment. Процитовано 9 квітня 2021.
  54. ↑ Top Selling Albums of 1983 — The Official New Zealand Music Chart. Recorded Music New Zealand. Процитовано 1 лютого 2022.
  55. ↑ Top Selling Albums of 1986 — The Official New Zealand Music Chart. Recorded Music New Zealand. Процитовано 5 лютого 2022.
  56. ↑ 1982 Was A Big Year. Billboard. 25 грудня 1982. с. TIA-57. Процитовано 27 жовтня 2020 — через Google Books.
  57. ↑ Gold & Platinum Awards 1987 (PDF). Music & Media. 26 грудня 1987. с. 42—46. Процитовано 7 липня 2020.
  58. ↑ а б в г д е ж и к л An album so electric it's taken the world by storm - Dire Straits Lover Over Gold (PDF). Billboard. 12 березня 1983. с. 8.
  59. ↑ Tarik de Souza (12 вересня 1991). Volta os campeões de audiência. Jornal do Brasil (порт.). с. 38. Процитовано 23 жовтня 2023 — через National Library of Brazil. Alam da platina tripla pelos 750 mil copias de Brothers in Arms, a banda de Mark Knopfler garimpou entre nos duas platina dimples de 250 mil cada (Alchemy, o primeiro que estourou, em 84, e coletânea Money for Nothing, de 8) e um disco de ouro (no LP de estreia Dire Straits, de 79)
  60. ↑ Canadian album certifications – Dire Straits – Love Over Gold. Канадська асоціація компаній звукозапису (CRIA). Процитовано 13 липня 2022.
  61. ↑ а б Scandinavian Statistics-Norway (PDF). Music & Media. 13 січня 1990. с. 28. Процитовано 30 серпня 2024.
  62. ↑ а б Dire Straits (Фінська) . Musiikkituottajat – IFPI Finland.
  63. ↑ Les Certifications depuis 1973: Albums. Infodisc.fr. Процитовано 2 березня 2019. (select "Dire Straits" from drop-down list)
  64. ↑ Gold-/Platin-Datenbank (Dire Straits; 'Love Over Gold') (Німецька) . Bundesverband Musikindustrie.
  65. ↑ Gold & Platinum Awards 1987 (PDF). Music & Media. 26 грудня 1987. с. 44. Процитовано 23 вересня 2021.
  66. ↑ Italian album certifications – Dire Straits – Love Over Gold (Італійська) . Італійська асоціація компаній звукозапису (FIMI). Процитовано 26 жовтня 2020. Виберіть "2020" у випадальному меню "Anno". Напишіть "Love Over Gold" у полі "Filtra". Виберіть "Album e Compilation" під "Sezione".
  67. ↑ Hoos, Willem (16 грудня 1989). Group Has Sold More Than 2 Mil Disks - Dutch Delight In Dire Straits - Dutch Delight in Dire Straits (PDF). Billboard. с. 67. Процитовано 23 жовтня 2023.
  68. ↑ Salaverri, Fernando (Вересень 2005). Sólo éxitos: año a año, 1959–2002 (вид. 1st). Spain: Fundación Autor-SGAE. ISBN 84-8048-639-2.
  69. ↑ British album certifications – Dire Straits – Love Over Gold (Англійська) . Британська асоціація виробників фонограм (BPI).
  70. ↑ American album certifications – Dire Straits – Love Over Gold (Англійська) . Американська асоціація компаній звукозапису (RIAA).
  71. ↑ Hudelist, Darko (1 жовтня 1984). Rang-lista licencnih izdanja. Yugopapir. Процитовано 4 листопада 2019.

Література

  • Giulio Nannini, Mauro Ronconi. Le canzoni dei Dire Straits. — Milano : Editori Riuniti, 2003. — ISBN ISBN 88-359-5319-7.

Джерела

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.