M-84
| Танк М-84 | |
|---|---|
![]() Сербський М-84 | |
| Тип | основний бойовий танк М-84 |
| Походження | |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1985 — т. ч. |
| Оператори | |
| Війни | Війна в затоці Югославські війни UNMIK |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ЮНА |
| Виробник | завод «Джуро Джакович» |
| Виготовлення | 1984—1991 |
| Виготовлена кількість | 652 |
| Варіанти | див. варіанти |
| Характеристики | |
| Вага | 41,5 т. |
| Довжина | 9,53 м |
| Довжина ствола | 48 калібрів |
| Ширина | 3,57 м |
| Висота | 2,19 м |
| Обслуга | 3: командир, механік-водій, навідник |
| Калібр | 125 мм, 2A46 |
| Темп вогню | 8 постр./хв |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 3 км (БОПС) до 10 км (ОФС) |
| Броня | протиснарядна комбінована; композитний сплав, включаючи леговану сталь, вольфрам і пластмасовий заповнювач з керамічним компонентом. Башта: лоб: 250 мм, борт: 120 мм, дах: 30-60 мм |
Головне озброєння | гладкоствольна танкова гармата боєкомплект: 42 |
Другорядне озброєння | додатково: спарений кулемет 7,62 мм, зенітна гармата 12,7 мм зв'язок: R-123М на частотах від 20 до 51,5 МГц (16-20 км) |
| Двигун | дизель V-46TK, з турбонаддувом, 12-циліндровий, чотиритактний, 38,000 см³ 1000 к.с. (750 кВ) |
| Питома потужність | 24,10 к.с./т |
| Підвіска | індивідуальна торсійна тиск на ґрунт: 0,83 кг/см² |
| Дорожній просвіт | 100 мм |
| Паливо | D2, 1190 + 400 л. |
| Швидкість | шосе: 68 км/год бездоріжжя: 35-45 км/год |
| Прохідність | нахил: 25° підйом: 30° стінка: 0,85 м рів: 2,8 м брід: 1,2 м |
M-84 — югославський основний бойовий танк третього покоління, створений на базі радянського Т-72М1. Цей танк вироблявся за ліцензією в Югославії на потужностях, що тепер розміщені на території Хорватії.
Танк перебуває на озброєнні Боснії і Герцеговини, Кувейту, Македонії, Словенії, Сербії, Хорватії та України[1].
Головною відмінністю M-84 від радянського Т-72 є кращі приціли та система керування вогнем[2].
Розробка і виробництво
У 70-х роках XX століття військове керівництво ЮНА вирішило розпочати виробництво першого власного танка. Через відсутність досвіду в проєктуванні і виробництві танків, було вирішено, що за основу для створення вітчизняного танка буде взято яку-небудь з наявних моделей танків другого покоління. Таким чином, танк М-84 було розроблено на основі радянського Т-72, тоді одного з найкращих танків у світі, з внесенням певних покращень, у тому числі внутрішньої системи керування вогнем, поліпшеної комбінованої броні та двигуна в 1000 кінських сил. Дослідний зразок виготовлено в 1983 році, а серійне виробництво розпочалося в 1984 році, що й відобразилося в назві моделі. Громадськості М-84 було вперше представлено на параді Перемоги 9 травня 1985 року в Белграді. У 1985 році М-84 надійшов на озброєння в Югославську Народну Армію. Кількома роками пізніше прийнято на службу поліпшений варіант M-84A.
У соціалістичній Югославії існувало близько 240 заводів, які брали безпосередню участь у виготовленні М-84 та ще близько 1000 югославських підприємств, залучених до його виробництва опосередковано. Основними заводами були:
|
Наприкінці 1980-х рр. започатковано проєкт заміни танка на варіант під назвою М-91 Vihor (Вихор). На відміну від М-84, Vihor був не копією радянського танка, а цілком і повністю власною розробкою. До 1991 року було створено два дослідні зразки. Один з них було повністю завершено, але завод відмовився поставити його Югославській Народній Армії. У другого зразка було закінчено корпус. Однак у зв'язку з розпадом Югославії, проєкт Vihor було призупинено до закінчення війни в Хорватії. Після 1994 року корпус другого танка було підігнано під нову башту і відтоді весь проєкт відомий як проєкт хорватського бойового танка М-95 Degman, який усе ще перебуває на стадії дослідного зразка.
Хорватія також створила оновлений варіант M-84D, який являє собою стандартний комплекс модернізації Degman для танків М-84. Хорватська армія планувала осучаснити всі 75 хорватських танків М-84 до цієї переробки М-84D, але через економічну кризу, модернізацію було відкладено.
Останній сербський варіант M-84 це М-84ASM2001, запущений у 2004 році. Він оснащений новою системою керування вогнем, бронею Kontakt-5 ERA, протитанковими ракетами AT-11 Снайпер, тепловізійним прицілом Агава-2 та комплексом захисту екіпажу «Штора». Він дуже схожий на російський танк Т-90С, як зовні, так і робочими характеристиками.
Близько 150 одиниць М-84 було експортовано в Кувейт. Розпад Югославії в 1990-х роках перешкодив подальшому експорту М-84. Для модернізації своїх M-84S Кувейт обрав турецький ASELSAN[3].
Варіанти
- M-84 — базова модифікація. Прийнята на озброєння югославською армією у 1984 році. Оснащувалась двигуном В-46-6 потужністю 780 к. с.
- M-84A — модернізований М-84 із двигуном В-46-6ТК (V46-TK) потужністю 1000 к. с., оснащеним двома турбокомпресорами та інтеркулером.
- M-84AB — модернізація М-84А із встановленням нової СУВ SUV-M-84 для армії Кувейту.
- M-84ABN — М-84AB оснащений навігаційним обладнанням.
- M-84ABK — командирський варіант М-84AB, з додатковим зв'язковим та навігаційним обладнанням, а також генератором.
- M-84AI — БРЕМ, югославського виробництва на шасі М-84А. Було заплановано виготовити 15 машин для Кувейту, проте є дані, що жодної з них збудувати так і не встигли. Було виготовлено один прототип.
- M-84A4 Sniper — хорватський варіант модернізації танків М-84A та М-84AB.
- M-84D — хорватський варіант модернізації танків М-84A4.
- M-95 Degman — хорватський варіант модернізації танка М84 прототипом послужив югославський проект М-91 Вихор.
- M2001 — сербський варіант модернізації танка М84 також відомий під назвою M2001.
Бойове застосування
Війна в Перській затоці

До війни в Перській затоці Кувейт замовив у Югославії 170 M-84AB, 15 M-84ABI (броньованих ремонтно-евакуаційних машин) та 15 командирських танків M-84ABK. Чотири танки M-84A були поставлені; однак незабаром після окупації вони були захоплені іракською армією. Подальші поставки були припинені на час війни. Кувейтська 35-та бронетанкова бригада «Аш-Шахід» була оснащена 70 M-84[4]. Під час звільнення країни 35-та бригада безпосередньо не брала участі в боях з іракськими танками через схожість M-84 з іракськими Т-72 або Asad Babil. Водночас M-84 виявився дуже ефективним проти Т-62 і Т-55, хоча деякі непідтверджені повідомлення стверджують, що кілька з них були пошкоджені, але згодом відновлені та відремонтовані.
Югославські війни
- Хорватія
M-84 брав участь у битві за Вуковар, де ЮНА застосувала танки проти хорватських національних гвардійців (ZNG). Хоча ЮНА зрештою здобула перемогу, за оцінками, вона втратила близько 100 танків, у тому числі 20 M-84 через мінні поля та засідки протитанкових груп ZNG. Чотири з цих M-84 були підбиті під час засідки на Трпінській дорозі, хоча закопані в укриття танки M-84 ЮНА змогли успішно відбити хорватський контрнаступ, знищивши три танки Т-55[4].
- Боснія і Герцеговина
Під час Боснійської війни танки M-84 використовували хорватські сили в регіоні Країна, а також під час облоги Сараєва — як Армією Республіки Сербської (VRS), так і (у менших кількостях) Армією Республіки Боснія і Герцеговина[4].
У гірській місцевості боснійського театру обмежені кути підвищення/зниження гармати виявилися проблемою, а застосування переданих Пакистаном протитанкових керованих ракет HJ-8 боснійськими силами становило серйозну загрозу. Хоча повідомлялося, що лобова броня M-84 жодного разу не була пробита під час конфлікту, до його завершення всі сторони втратили близько 40 танків M-84 (деякі підлягали ремонту), здебільшого через влучання у тоншу нижню бортову броню або підриви на протитанкових мінах, які пробивали броню дна, спричиняючи детонацію боєкомплекту в бойовому відділенні, що часто призводило до зриву башти[4].
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Перше бойове застосування танка M-84 силами ЗСУ відбулося під час повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2025 році. Танковий підрозділ 141 ОМБр, що працює на перетині Донецької та Запорізької областей, похвалив M-84 за кращу електроніку бойової машини та вищий рівень автоматизації ніж у радянського Т-72М, який слугував основою для розробки хорватського танка. Також українською стороною танки додатково були оснащені протидроновим захистом, системою РЕБ та ДЗ «Контакт-1»[5].
Тут більше електроніка думає, аніж потрібно працювати руками.— командир машини на псевдо Роккі[1].
Оператори
Поточні
Кувейт: 75 M-84AB на озброєнні та зберіганні, станом на 2024 рік[6].
Сербія: 195 M-84 на озброєнні та 4+ M-84AS1 проходять випробування, станом на 2024 рік[7].
Словенія: 14 машин залишаються в робочому стані лише для навчання, 32 залишаються на зберіганні, станом на 2024 рік[8]. Усі танки були модернізовані до варіанту M-84A4 Sniper. Пропозиція Німеччини відправити в Словенію машини німецького виробництва в обмін на М-84А4 для України провалилася.
- 14 танків використовуються 45-м центром гусеничних бойових машин у Півці[9].
Хорватія: 74 M-84A4 на озброєні, станом на 2024 рік. Планується заміна всіх танків на Leopard 2A8. У 2025 році 30 танків передані Україні[10][11].
Україна: 30 танків M-84A4 Sniper на озброєнні 141-ї окремої механізованої бригади[12].
Галерея
-
M-84A -
M-84AK -
Сербський M-84AS1, 2020 рік -
Сербський M-84AS1 -
M-84AB1 -
Сербський M-84AS2
Див. також
Примітки
- ↑ а б Українських танкістів озброїли хорватськими М-84. Мілітарний. Процитовано 14 вересня 2025.
- ↑ Стало відомо, чим обіцяні ЗСУ хорватські танки М-84 відрізняються від Т-72М1. Info Room. Процитовано 1 листопада 2024.
- ↑ Aselsan'ın Kuveyt'teki M 84 tanklarının modernizasyonunu yapması kararlaştırıldı. Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
- ↑ а б в г Roblin, Sébastien (2 лютого 2024). The Fearsome Tanks That Fought Saddam Hussein May Soon Come for Vladimir Putin. Popular Mechanics. Архів оригіналу за 29 березня 2024. Процитовано 30 жовтня 2024.
- ↑ До України нарешті прибули танки M-84 з Хорватії, причому у кращій версії ніж очікувалось. DefenceExpress. Процитовано 14 вересня 2025.
- ↑ IISS, 2024, p. 366.
- ↑ IISS, 2024, p. 133.
- ↑ IISS, 2024, p. 137.
- ↑ vojak, Postani. 45. center goseničnih bojnih vozil. Postani vojak (словен.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2024. Процитовано 13 жовтня 2024.
- ↑ IISS, 2024, p. 79.
- ↑ Hrvatska nabavlja najmodernije tenkove Leopard 2A8, a Ukrajini šalje svoje M-84 i borbena oklopna vozila M-80. www.vecernji.hr (хор.).
- ↑ Хорватія закупить Leopard 2, віддавши старі танки Україні. Мілітарний. Процитовано 1 листопада 2024.
Література
- International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
Посилання
- Стаття про M84-AB1 (.pdf, сербською)
- M-84 [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] на сайті FAS.

