Matra R550 Magic

R.550 Magic
R.550 Magic, завантажена на пілон літака Mirage 2000-5EI Повітряних сил Тайваню.
R.550 Magic, завантажена на пілон літака Mirage 2000-5EI Повітряних сил Тайваню.
Типракета «повітря — повітря» ближнього радіусу дії
ПоходженняФранція
Історія використання
На озброєнні1968 (Magic), 1986 (Magic 2)
ОператориДив. оператори
ВійниВійна за незалежність Намібії
Ірано-іракська війна
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Історія виробництва
ВиробникMatra, MBDA France
Характеристики
Вага89 кг
Довжина2,72 м
Висота2,75 м
Діаметр157 мм
Боєголовкафугасна передфрагментована бойова частина масою 12,7 кг
Механізм
детонації
контактний і радіочастотний неконтактний підривач
Розмах крил0,66 м
ПаливоТверде паливо
Операційна
дальність
10 км (Magic 1)
20 км (Magic 2)
Практична межа18 000 м
Швидкість3 Махи (Magic 1)
2 Махи(Magic 2)
Система
наведення
Теплова головка самонаведення
Пускова
платформа
Див. носії
Matra R550 Magic у Вікісховищі

R.550 Magic (бекронім від Missile Auto-Guidé Interception et Combat) — керована ракета «повітря — повітря» ближнього радіусу дії, створена у 1965 році французькою компанією Matra для конкуренції з американською AIM-9 Sidewinder. Вона також була зроблена сумісною з пусковим обладнанням Sidewinder.

Розробка

Первісно розроблена як інфрачервона ракета ближнього бою, R.550 мала стати легшою французькою ракетою ближнього радіусу, замінивши попередню важку R.530. Під час випробування 11 січня 1965 року літак Gloster Meteor Центру льотних випробувань здійснив пуск R.550 Magic і збив дрон-мішень Nord CT20.

Ракету було поставлено на масове виробництво з 1967 року. Magic була прийнята на озброєння ПС та ВМС Франції.

Удосконалена версія Magic 2 замінила оригінальну модель у 1986 році. Загалом було вироблено 11 300 ракет Magic (7 000 Magic 1 та 4 000 Magic 2). Вони експортувалися, зокрема до Іраку й Греції, де застосовувалися у бою.[1]

Також на основі R.550 Magic 1 зворотною розробкою була створена китайська копія PL-7.

Опис

Mirage F1C ПС Франції ескадрону винищувачів 1/5 «Вандея» з ракетою R.550 Magic на кінцевому пілоні крила, 1985 рік.


Magic має чотири фіксовані нерухомі крила, чотири рухомі крила безпосередньо за нерухомими, а також чотири надрізані крила на хвості. Коли канарди рухаються, спрямовуючи ракету до цілі, невеликі вихори, що утворюються канардами, створюють обертальні моменти на хвостових крилах, які можуть сповільнювати обертання ракети або навіть спричинити зворотне обертання. Щоб уникнути заважаючих моментів з боку хвоста, хвостові крила встановлені на підшипниках, що дозволяє їм вільно обертатися.[2] Це контрастує з AIM-9, яка використовує «ролерони» — гіроскопи, що обертаються під дією повітряного потоку і стабілізують ракету по трьох осях, та не має перед рухомими крилами нерухомих «канардів».

Її діаметр більший, ніж у Sidewinder (5 дюймів / 127 мм) — спадщина 5-дюймової реактивної ракети ВМС США, на основі якої було створено AIM-9; більший діаметр спростив конструкцію. Ракета має твердопаливний двигун Romeo і може самостійно наводитися на ціль завдяки всеракурсній охолоджуваній інфрачервоній головці самонаведення. Система наведення використовує сульфід свинцю, що забезпечує високу чутливість і стійкість до завад та теплового «шуму».[3]

Ракета може отримувати дані для захоплення цілі від бортового радара літака, системи цілевказання на шоломі, оптико-електронної прицільної системи або просто шляхом наведення ракети на ціль і подальшим розблокуванням головки самонаведення (дозволяючи їй вільно рухатися на карданному підвісі).[3]

Ракета не має мінімальної швидкості пуску, що робить її придатною для озброєння гелікоптерів, які часто літають значно повільніше за винищувачі.[4] Для живлення електроніки використовується срібно-цинкова батарея.

Вона оснащена 13-кг попередньо фрагментованою керованою осколковою бойовою частиною, що становить 14,6% від загальної маси ракети, і використовує дистанційний підривач. Бойова частина переходить у бойовий режим через 1,8 секунди після пуску, що визначає мінімальну ЗЗЗ (зону застосування зброї) у 0,3 км. Для руху використовується одноступеневий твердопаливний двигун Richard на бутиленовому паливі, який розганяє Magic 1 до швидкості 3 Махів, а Magic 2 — до 2 Махів. Ракету можна встановлювати на будь-який літальний апарат, здатний запускати AIM-9 Sidewinder. Якщо ракета не влучає, вона самоліквідується через 26 секунд.

Хоча у 1980-х роках ракета була цілком задовільною для ближнього повітряного бою, за сучасними мірками вона застаріла. Magic 2 замінила головку AD3601 на всеракурсну AD3633, що забезпечило можливість пуску з будь-якого ракурсу (Magic 1 могла пускатися тільки в задню півсферу цілі). Magic 1 має прозорий обтічник на носі, тоді як Magic 2 — непрозорий. Magic 2 також потребує менше часу для підготовки до пуску.[4]

Головка самонаведення має межу відхилення 30°, що дозволяє відстежувати цілі, які знаходяться на 30° від осі ракети. Після пуску R.550 Magic 1 здатна витримувати перевантаження до 35 g, а Magic 2 — до 50 g.

Носії

Платформою для ракет Magic є наступні літаки:

Бойове застосування

Греція

8 жовтня 1996 року, через 7 місяців після ескалації навколо Імії/Кардак, грецький Mirage 2000 випустив ракету R550 Magic II та збив турецький F-16D над Егейським морем.[5] Турецький пілот загинув, а другий пілот катапультувався і був врятований грецькими силами.[6][7]

У серпні 2012 року, після збиття турецького RF-4E біля сирійського узбережжя, у відповідь на депутатський запит міністр оборони Туреччини Ісмет Їлмаз підтвердив, що турецький F-16D Block 40 (б/н 91-0023) зі 192-ї ескадрильї був збитий грецьким Mirage 2000 ракетою R.550 Magic II 8 жовтня 1996 року у спірному повітряному просторі поблизу острова Хіос.[8]

Південно-Африканська Республіка

Повітряні сили ПАР отримали певну кількість ракет R.550 до того, як у 1977 році набуло чинності широке міжнародне ембарго на постачання озброєнь. Літаки Mirage F1 ПС ПАР несли ракети R.550.

Південноафриканські Mirage F1 неодноразово застосовували ранні версії R550 у боях над Анголою проти МіГ-21 і МіГ-23. У всіх випадках, окрім одного, ракети не завдали шкоди і не знищили МіГи.

Під час бою між Mirage F1CZ та МіГ-21 у жовтні 1982 року майор ПС ПАР Ренкін випустив дві R.550, і одна з них пошкодила МіГ-21 ПС ФАПЛА (народні збройні сили визволення Анголи ).[9]

Обмежена ефективність ранніх модифікацій R.550 спонукала Південну Африку розпочати розробку власної ракети класу «повітря — повітря» — V-3 Kukri.

Україна

В межах військової допомоги для відсічі російській агресії Франція передала Повітряним силам України винищувачі Mirage 2000-5F, озброєні, зокрема, ракетами класу «повітря — повітря» R550 Magic II.

7 березня 2025 року французькі винищувачі Mirage 2000 були вперше застосовані силами ПС ЗСУ для відбиття російського ракетно-дронового удару. під час відбиття чергової російської ракетно-дронової атаки один з Mirage 2000-5 ЗСУ ракетою R550 Magic II успішно збив російську крилату ракету Х-101.[10]

26 листопада 2025 року Командування Повітряних сил ЗСУ опублікувало відео з українським винищувачем Mirage 2000-5F, озброєний ракетами R550 Magic II. На фюзеляжі одного з літаків нанесено 6 міток перемог, що свідчать про збиття російських крилатих ракет Х-101. Пілоти Повітряних сил високо оцінили ефективність ракет Magic II: за їхніми словами, ці ракети показали високу результативність під час перехоплення як російських крилатих ракет, так і ударних БпЛА типу «Шахед».[11]

Оператори

Оператори ракет Magic:
   Поточні
   Колишні

Поточні

Колишні

Примітки

  1. ↑ Matra R.550 Magic. Weaponsystems.net (англ.). Процитовано 21 березня 2024.
  2. ↑ ODIN - OE Data Integration Network. odin.tradoc.army.mil. Процитовано 15 травня 2024.
  3. ↑ а б Short range guided missile Magic-2 | Missilery.info. en.missilery.info. Процитовано 5 червня 2024.
  4. ↑ а б ODIN - OE Data Integration Network. odin.tradoc.army.mil. Процитовано 15 травня 2024.
  5. ↑ Turkish F-16 jet crashes after Greek interception. Chicago Sun-Times, October 9, 1996.
  6. ↑ Anon. "F-16 Aircraft Database: F-16 Airframe Details for 91-0023". F-16.net. Retrieved: 18 May 2008.
  7. ↑ Anon. "Greek & Turkish Air-to-Air Victories". Air Combat Information Group (ACIG), 18 September 2004. Retrieved: 16 May 2008.
  8. ↑ 30 years later, Ankara admits Turkish Air Force jet was shot down by Iraq. 6 вересня 2012.
  9. ↑ Mirage F1 in SAAF Service by Paul Dubois. www.sa-transport.co.za.
  10. ↑ З’явилися перші фото бойової роботи Mirage 2000-5 в Україні. Defense Express. Процитовано 26 листопада 2025.
  11. ↑ Український пілот про ефективність Mirage2000. Ukrainian Air Force (Повітряні Сили України) YouTube. Процитовано 26 листопада 2025.
  12. ↑ Som, Vishnu (26 березня 2015). The Mirage 2000 Upgrade: What Makes India's Fighter Jet Better. NDTV. Процитовано 19 лютого 2022.
  13. ↑ Cooper, Tom; Grandolini, Albert; Fontanellaz, Adrien (2019). Showdown in Western Sahara, Volume 2: Air Warfare Over the Last African Colony, 1975-1991. Warwick, UK: Helion & Company Publishing. с. 20. ISBN 978-1-912866-29-8.
  14. ↑ Cooper, Tom (2018). Hot Skies Over Yemen, Volume 2: Aerial Warfare Over the Southern Arabian Peninsula, 1994-2017. Warwick, UK: Helion & Company Publishing. с. III. ISBN 978-1-911628-18-7.
  15. ↑ Chenel, Liébert та Moreau, 2014, p. 151
  16. ↑ Tincopa, Amaru (Травень–червень 2021). Defending the skies of Peru. Revista Pucará. № 7. с. 35.
  17. ↑ Ukrainian Mirage 2000 Sports Kill Markings of Russian Cruise Missiles. The Aviationist.
  18. ↑ Chenel, Liébert та Moreau, 2014, p. 71
  19. ↑ Chenel, Liébert та Moreau, 2014, pp. 247, 257, 261
  20. ↑ Chenel, Liébert та Moreau, 2014, p. 285
  21. ↑ Rivas, Santiago (Березень–квітень 2022). Ecuadorian Cheetahs. Revista Pucará. № 12. с. 36.
  22. ↑ Cooper, Tom; Grandolini, Albert; Delalande, Arnaud (2016). Libyan Air Wars, Part 3: 1986-1989. Helion & Company Publishing. с. IV. ISBN 978-1-910294-54-3.
  23. ↑ Fontanellaz, Adrien; Cooper, Tom; Matos, Jose Augusto (2021). War of Intervention in Angola, Volume 4: Angolan and Cuban Air Forces, 1985-1987. Warwick, UK: Helion & Company Publishing. с. 64. ISBN 978-1-914059-25-4.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Matra R550 Magic
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.