Minerva (1892)
| Крейсер «Мінерва» | ||
|---|---|---|
| Minerva | ||
 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Торпедний крейсер тип «Партенопе» | |
| Держава прапора | _crowned.svg.png){kind=small} •Regia Marina
| |
| Корабельня | «Ansaldo», Генуя | |
| Закладено | 1 лютого 1889 року | |
| Спущено на воду | 27 лютого 1892 року | |
| Введено в експлуатацію | 20 серпня 1892 року | |
| Виведений зі складу флоту | Виведений зі складу флоту у 1921 році розібраний на метал | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 833 т | |
| Довжина | 73,1 м | |
| Ширина | 8,22 м | |
| Висота | 3,48 м | |
| Бронювання | палуба — 41 мм бойова рубка — 41 мм | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 парових котли 2 парові машини потрійного розширення | |
| Потужність | 3 884 — 4 422 к.с. | |
| Швидкість | 18-20 вузли | |
| Дальність плавання | 1800 миль на 10 вузлах | |
| Екіпаж | 96-121 | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 120-мм гармата «QF 4.7-inch Gun Mk I–IV» 6 x 57-мм гармат «QF 6» 3 x 37-мм гармати | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 x 450-мм торпедних апаратів | |
Крейсер «Мінерва» (італ. Minerva) — торпедний крейсер типу «Партенопе» Королівських ВМС Італії кінця XIX століття.
Історія створення
Крейсер «Мінерва» був закладений 1 лютого 1889 року на верфі «Ansaldo» у місті Генуя. Спущений на воду 27 лютого 1892 року, вступив у стрій 20 серпня 1892 року.
Історія служби
Після вступу у стрій корабель брав участь у маневрах флоту 1893 року, на яких відпрацьовувались дії на випадок французької атаки на італійський флот.
У 1895 році крейсер «Мінерва» разом з більшістю інших торпедних крейсерів був включений до складу 2-го Морського департаменту, який відповідав за ділянку узбережжя від Неаполя до Таранто.
У 1903 році «Мінерва» разом з однотипним крейсером «Еурідіче», вісьмома лінійними кораблями, шістьма іншими крейсерами та шістьма міноносцями був включений до складу 1-ї Ескадри. Ця ескадра несла активну службу протягом 7 місяців на рік, решту часу перебувала у резерві зі скороченим екіпажем.
Протягом 1909—1910 років корабель був модернізований та перетворений на мінний загороджувач. На ньому були встановлені нові парові котли, зменшене артилерійське озброєння (залишилось три 76,2-мм гармати, чотири 57-мм гармати та дві 37-мм гармати). Швидкість корабля зменшилась до 18 вузлів.
Під час італійсько-турецької війни корабель не брав участі у бойових діях.
Після вступу Італії у Першу світову війну та після втрати декількох кораблів командувач італійським флотом Паоло Таон ді Ревель, зважаючи на небезпеку від підводних човнів та мін противника, обмежив активне використання великих кораблів в Адріатичному морі. Натомість малі кораблі та катери залучались до блокади та постановки мін біля австро-угорського узбережжя. У рамках цієї стратегії використовувались кораблі «Мінерва», «Партенопе» та «Гоїто», які ставили міни біля ворожого узбережжя.
У 1921 році він був виключений зі складу флоту і незабаром проданий на злам.
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
|  | |||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||