SMS Saida (1912)

Історія
Австро-Угорщина
Назва:	«Сайда»
Будівник:	«Stabilimento Tecnico Triestino», Трієст
Закладений:	9 вересня 1911 року
Спуск на воду:	26 жовтня 1912 року
Прийнятий:	1 серпня 1914 року
Доля:	Переданий Італії у 1920 році
Історія
Королівство Італія
Назва:	«Венеція»
Прийнятий:	11 березня 1920 року
Доля:	Зданий на злам у 1937 році
Основні характеристики
Клас і тип:	Легкий крейсер типу «Новара»
Водотоннажність:	3 500 т
Довжина:	130,64 м
Ширина:	12,79 м
Осадка:	4,6 м
Потужність:	25 600 к.с.
Двигуни:	2 парові турбіни
Швидкість:	27 вузлів
Дальність плавання:	1 600 миль на швидкості 24 вузли
Команда:	340
Озброєння:	9 × 100-мм гармат «Škoda 10 cm K10» 1 × 70-мм гармата «Škoda 7 cm K10» 1 × 47-мм гармата SFK L/44 6 x 533-мм торпедних апаратів
Бронювання:	Пояс: 60 мм Палуба: 20 мм

«Сайда» (нім. SMS Saida) — легкий крейсер типу «Новара» ВМС Австро-Угорщини періоду Першої світової війни.

Крейсер «Сайда» був закладений 9 вересня 1911 року на верфі «Stabilimento Tecnico Triestino» у Трієсті. Спущений на воду 26 жовтня 1912 року, вступив у стрій 1 серпня 1914 року.

З початком Першої світової війни крейсер «Сайда» був призначений лідером ескадрених міноносців 1-ї флотилії, куди входили входили шість есмінців типу «Татра», шість есмінців типу «Гусар», десять торпедних катерів та плавуча база. Зі вступом Італії у війну у травні 1915 року австро-угорський флот здійснив атаку на італійські порти. «Сайда», «Гельголанд», «Адмірал Шпаун», «Сігетвар» та дев'ять міноносців здійснювали прикриття від імовірної італійської атака, яка, втім, не відбулась.

Перша бойова сутичка корабля відбулась 17 серпня 1915 року, коли «Сайда», «Гельголанд» та чотири есмінці бомбардували італійські війська на острові Пелагоса, який нещодавно був окупований італійцями. Наприкінці 1915 року австро-угорський флот розпочав серію рейдів проти торгових суден, що постачали війська союзників у Сербії та Чорногорії. У ніч на 22 листопада 1915 року «Саїда», «Гельголанд» та 1-ша торпедна дивізія здійснили рейд на албанське узбережжя та потопили два італійські транспорти, що перевозили борошно. Хронічні проблеми з турбінами «Саїди» завадили її використанню протягом більшої частини війни, і основний тягар морської війни в Адріатиці прийняли на себе «Гельголанд» та «Новара».

У травні 1917 року капітан Міклош Горті спланував масштабний рейд на дрифтери, що створювали протичовновий бар'єр в протоці Отранто, використовуючи сили, що складалися з трьох крейсерів типу «Новара». Крейсер «Сайда» до 4:20 15 травня 1915 року затопив два і пошкодив один ворожий корабель. Вранці, під час бою з британськими крейсерами був пошкоджений крейсер «Новара», Міклош Горті зазнав серйозного поранення. «Сайда» взяв «Новару» на буксир, «Гельголанд» їх прикривав. Їм на допомогу прибув крейсер «Санкт Георг», який прикрив відхід малих крейсерів до свого порту.

У червні 1918 року «Сайда» разом з крейсером «Адмірал Шпаун» та 4 торпедними катерами мали взяти участь в масштабній атаці на кораблі союзників, які захищали Отрантську протоку, щоб вимани ти кораблі союзників. Проте після того, як італійські торпедні катери потопили австро-угорський лінкор «Сент Іштван», операція була скасована.

3 листопада 1918 року австро-угорський уряд підписав з Італією перемир'я у Вілла Джусті, що припинило його участь у конфлікті. Після перемир'я весь австро-угорський флот був переданий новоствореній Югославії.

У 1920 році, згідно з умовами Сен-Жерменського договору, «Сайда» та решта флоту були передані союзним державам як військові трофеї. «Сайда» був переданий Італії, де 5 липня 1921 року був введений в експлуатацію під назвою «Венеція». 6,6-см зенітна гармата «Венеції» була замінена на 37-мм зенітну гармату італійського виробництва; окрім цієї модифікації, корабель служив у своїй початковій конфігурації. З 1930 року він служив казармою, спочатку в Генуї, а потім у Спеції. 11 березня 1937 року корабель був проданий на брухт.

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1906—1921. — London: Conway Maritime Press, 1985. — ISBN 0 85177 245 5 (англ.)
• Ненахов Ю. Ю. Энциклопедия крейсеров 1910—2005. — Минск, Харвест, 2007. ISBN 978-985-13-8619-8 (рос.)

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: SMS Saida (1912)