Mini (BMW)

MINI
Категоріяавтовиробництво
люксові суперміні
та SUV-кросовери
Власник(и)BMW Group
Попередній власникBritish Motor Corporation: 1959–1966,
British Motor Holdings: 1966–1968,
British Leyland: 1968–1986,
Rover Group: 1986–1994 (у складі British Aerospace у 1988–1994)
Споріднені брендиRover, Land Rover, MG (з 1994 по 2000)
Ринки збутуЄвропа, США, Китай
Mini в Мюнхені
перший Mini-концепт ACV 30, 1997
прототип Mini Vision Urbanaut, 2021
Mini Aceman Concept, 2022

Mini (стилізовано як MINI)[1] — британська автомобільна марка, що заснована в Оксфорді у 1969 році, і яка з 1994 року разом з іншими серед Rover Group придбана німецьким концерном, у 2000 році виделена в окремий бренд і належить німецькій багатонаціональній автомобільній компанії BMW Group.

Походження бренду та збірка машин вважаються "британською". Більшість моделей MINI: купе, родстер та кабріо — збираються на заводі в Оксфорді, а техніка (мотори) — "німецькою", технологія належить BMW. Не слід плутати з популярною британською маркою Mini 1950-х—1990-х років. MINI — є модерною реплікацією старого британського бренду, який став «культовим».

Марка використовується BMW для низки автомобілів сегменту B, зібраних у Великій Британії, Австрії, Нідерландах (до 16 лютого 2024 року), Китаї та Німеччині. Поточна лінійка Mini включає Cooper Hardtop/Hatch/Convertible (три- та п'ятидверний хетчбеки та кабріолет), Aceman і Countryman (п'ятидверні кросовери). Слово Mini використовується в назвах автомобілів з 1959 року, а у 1969 році воно стало окремим брендом, коли назва «MINI» замінила окремі назви «Austin Mini» та «Morris Mini»[2][3]. BMW придбала бренд у 1994 році, коли придбала Rover Group (раніше British Leyland), що володіла MINI та іншими брендами[4][5].

Оригінальні MINI були лінійкою британських малолітражних автомобілів, що вироблялися компанією British Motor Corporation (BMC), яка у 1966 році стала частиною British Motor Holdings. У 1968 році компанія об'єдналася з Leyland Motors, утворивши British Leyland[6]. У 1980-х роках British Leyland було розпалася, а у 1988-му Rover Group, включно з MINI, була придбана British Aerospace[6]. Серед моделей Mini були Morris Mini-Minor та Austin Seven, Countryman, Moke, 1275GT та Clubman[6]. Спортивні версії цих моделей використовували назву Cooper завдяки партнерству з власником гоночної команди Джоном Купером. Оригінальний MINI продовжував вироблятися до 2000 року.

Після придбання Rover Group, BMW розпустила компанію, але зберегла бренд Mini, розпочавши розробку сучасного наступника Mini, який був представлений BMW у 2001 році та побудований на історичному колишньому майданчику Morris Motors 'Завод Oxford' у Коулі, Оксфордшир. Тут також збирали Mini Clubman, купе та родстер[7]. Третє покоління (F57) покоління Mini Convertible та друге (F60) покоління Countryman збиралися на верфі VDL Nedcar у Борні, Нідерланди. Mini (F56) тридверний гетчбек/хардтоп збирався на обох заводах, а 5-дверний (F55) збирався виключно в Оксфорді[8]. Paceman і перше покоління (R60) Countryman збиралися компанією Magna Steyr в Австрії[9]. Третє покоління (U25) Mini Countryman виробляється в Німеччині на заводі BMW у Лейпцигу[10]. З 2024 року виробництво всіх гетчбеків та кабріолетів Mini Cooper з двигуном внутрішнього згоряння (F65/F66/F67) буде зосереджено в Оксфорді[11]. У 2012 році по всьому світу було продано 301'526 автомобілів Mini від BMW[12].

Автомобілі MINI активно брали участь у ралі, і Mini Cooper S тричі вигравав ралі Монте-Карло — у 1964, 1965 та 1967 роках. MINI брала участь у Чемпіонаті світу з ралі (WRC) у 2011 та 2012 роках у складі команди Prodrive WRC Team (раніше Mini WRC Team).

Передісторія

Британська модель малолітражного міського автомобіля з поперечно розташованим двигуном та приводом на передні колеса під логотипом MINI вироблялась компаніями Austin Motor Company і Morris Motor Company у 1959—2000 роках. Модель на ринку мала великий попит і тому трохи пізніше 1959 р. до випуску цієї моделі приєдналися також інші англійські автобудівники: British Motor Corporation (BMC), British Leyland та Rover.

З початку 2000-х років в автобудівництві з'явилася тенденція на випуск нових реплікацій старих і ринково успішних, згодом «культових» автомоделей. Так концерн Volkswagen випустив нового "Жука" (New Beetle), концерн FIAT також пізніше модель FIAT 500. Новий логотип MINI належить концерну BMW. Під цією маркою з 2001 року дочірнє підприємство баварського автоконцерну BMW випускає малогабаритні автомобілі преміум класу.

Список генеральних директорів (CEO)

Сьогодення: Жан-Філіп Парен (Jean-Philipe Parain; з 1 жовтня 2025 року)[13]

Попередні CEO
  • Йохен Голлер (Jochen Goller; 2010–2013)
  • Петер Шварценбауер (Peter Schwarzenbauer; 2013–2015)[14]
  • Себастьян Макенсен (Sebastian Mackensen; 2015–2018)
  • Бернд Кербер (Bernd Körber; 2019–2022)[15]
  • Стефані Вурст (Stefanie Wurst; 2022–2024)[16]
  • Стефан Ріхманн (Stefan Richmann; 2024–2025)[17]

Актуальні моделі

Модель Рік представлення
Mini Cooper Electric (J01) 2023
Mini Countryman (U25) 2023
Mini Countryman Electric (U25) 2023
Mini Aceman (J05) 2024
Mini Cooper 3-дв. (F66) 2024
Mini Cooper 5-дв. (F65) 2024
Mini Cabrio (F67) 2024

Моделі автомобілей

Mini під керівництвом BMW мають різні внутрішні позначення, наприклад, як „E-номер“ від BMW. До 2012 року нові моделі будувалися аналогічно кодам розробки Rover (наприклад, Rover 75 = R40). Нові моделі, випущені навесні 2014 року, мають позначення „F-номер“.

За внутришніми позначеннями:

MINI в кіно

Див. також

  • Френк Стіфенсон — американський автомобільний дизайнер

Виноски

  1. Laban, Brian (2003). The mini : the making of a modern icon (вид. Updated). London: Collins. ISBN 0-00-715275-2.
  2. Michael Sedgwick & Mark Gillies, A-Z of Cars 1945–1970, 1986
  3. Adams, Keith; Ian Nicholls. Mini development story Pt.2. AROnline. Архів оригіналу за 3 жовтня 2011.
  4. Prosser, Dan (10 листопада 2010). MINI joins the World Rally Championship. The Telegraph. London. Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 7 вересня 2011.
  5. Cobb, James G. (15 вересня 2000). New Mini: Retro in a Smaller Role. The New York Times. Процитовано 21 листопада 2010.
  6. а б в Reed, Chris (1994). Complete Mini: 35 Years of Production History, Model Changes, Performance Data. Croydon: MRP. ISBN 0-947981-88-8.
  7. Millionth Mini produced in Oxford. BBC News. 4 квітня 2007. Процитовано 21 листопада 2010.
  8. The new MINI 5-door Hatch rolls off the lines at Oxford. BMW Press Group.
  9. Mini Countryman (2010): first official pictures. Car Magazine. Процитовано 2 лютого 2011.
  10. A MINI made in Germany : The new Mini Countryman. Mini.
  11. Mini Plant Oxford 600m investmentMini Plant Oxford £600m investment.
  12. BMW Group posts highest sales ever in 2012. BMW Group. Процитовано 15 грудня 2013.
  13. Jean-Philippe Parain named new CEO of Mini - electrive.com. www.electrive.com. 16 вересня 2025.
  14. Short portrait Sebastian Mackensen, Senior Vice President MINI.
  15. Bernd Körber takes over as the new head of MINI. 8 квітня 2019.
  16. Executive Personnel Change: Stefanie Wurst succeeds Bernd Körber as Head of MINI.
  17. Change in leadership at MINI brand.
  18. Lena Trautermann (1 вересня 2023). So kommt der neue Mini Cooper E. autozeitung.de. Процитовано 4 вересня 2023.
  19. Wolfgang Gomoll, Stefan Grundhoff (1 вересня 2023). Mini stemmt sich gegen den Trend: Erste Fahrt im neuen Elektro-Mini Cooper. efahrer.chip.de. Процитовано 1 вересня 2023.

Посилання