Occidental Petroleum

Occidental Petroleum
Типбізнес і публічна компанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Правова формаделаверська корпорація[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьнафтова промисловість Редагувати інформацію у Вікіданих
Лістинг на біржіНью-Йоркська фондова біржа
ISINUS6745991058 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1920 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираХ’юстон Редагувати інформацію у Вікіданих
Продукціянафта Редагувати інформацію у Вікіданих
Виторг▲36 634 000 000 $ (2022)[2]
Чистий прибуток▲13 304 000 000 $ (2022)[2]
Дочірні компаніїMidCon Corporationd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
oxy.com​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих

Occidental Petroleum Corporation (Oxy) — це американська транснаціональна нафтова та газова компанія, що працює в усіх галузях нафтової промисловості, тобто в розвідці, нафтопереробці та збуті, у Сполучених Штатах, на Близькому Сході, у Північній Африці та Південній Америці.[4] Компанія також активно працює в хіміко-технічній промисловості зі своєю дочірньою компанією Occidental Chemical Corporation (Oxychem), яка є одним із найбільших у світі виробників хімікатів. Вона виробляє та продає 1,2-дихлоретан, хлорид калію, каустичну соду, хлор, полівінілхлорид та вінілхлорид тощо.[5]

Американське фінансове видання Forbes повідомило, що Occidental є 60-ю публічною компанією світу за ринковою капіталізацією за 2014 рік.[6]

Компанія була замішана в екологічному скандалі на Love Canal в місті Ніагара-Фоллз, штат Нью-Йорк, США. У 1995 році була зобов'язана виплатити 129 мільйонів доларів США як відшкодування.

Нинішній голова та генеральний директор компанії — Вікі А. Холлуб (з квітня 2016 року).[7] З 1990 по 2013 це був Рей Ірані, а потім Стівен Чазен. Період під керівництвом Арманда Хаммера з 1953 по 1986 рік став визначальним для розвитку компанії, яка була заснована в 1920 році.

Нафта і газ

Occidental Petroleum є лідером у видобутку третинної нафти в Пермському басейні, штат Техас. За межами Сполучених Штатів компанія видобуває в Об'єднаних Арабських Еміратах (40 відсотків газового родовища Аль Хосн), Катарі (24,5 відсотка газового проекту Dolphin), Омані (нафта) і Колумбії (нафта).[8]

Родовища Occidental в басейні Хьюготон були вичерпані в 2014 році, а родовища в басейні Віллістон (Північна Дакота) були продані в листопаді 2015 року.[8]

На аукціонах Міністерства нафти Іраку консорціум, що складається з італійських ENI, KOGAS і Occidental Petroleum, виграв контракт на нафтове родовище Зубайр, назване на честь сусіднього міста Зубайр. Запаси родовища становлять щонайменше 6,6 млрд барелів нафти.[9] У 2015 році Occidental Petroleum оголосила про продаж своїх акцій.[10]

Через конфлікти в Ємені та Лівії Occidental Petroleum припинила або скоротила там свою участь.[8]

У травні 2019 року керівництво Anadarko Petroleum, яка також займається видобутком нафти і газу, погодилося на пропозицію про поглинання, зроблену Occidental за підтримки американського інвестора Уоррена Баффета.[11][12]

Хімія

Occidental Petroleum є власником багатьох хімічних заводів, включаючи OxyChem (Occidental Chemical Corporation) і INDSPEC Chemical Corporation. OxyChem є найбільшим у світі виробником хлориду кальцію.[13][14] і другим за величиною виробником ПВХ у Північній Америці.[15] INDSPEC від Petrolia (Пенсільванія) є найбільшим виробником резорцину та резорцинових смол у світі.[16] Спільно з Church & Dwight працює спільне підприємство Armand Products, найбільший виробник карбонату калію та гідрокарбонату калію.[17]

Історія

Occidental Petroleum була заснована в Каліфорнії в 1920 році.[18] 1957 року Арманд Гаммер став президентом і генеральним директором компанії після придбання контрольного пакету акцій з податкових міркувань.[19]

У 1965 році компанія Occidental отримала право на розвідку в Лівії,[20] де вона працювала до 1986 року, коли економічні санкції Сполучених Штатів призвели до призупинення діяльності.[21] У 1968 році компанія диверсифікувалася, увійшовши в хімічний бізнес, придбавши Hooker Chemical Company після інциденту з забрудненням Love Canal.[22]

У 1971 році компанія Occidental отримала дозвіл на будівництво нафтопереробного заводу на острові Кенві в Ессексі, Англія, але будівництво було припинено в 1975 році через енергетичну кризу 1970-х років. Місце залишалося занедбаним; резервуари та димохід згодом були знесені. Збереглися лише бетонні фундаменти та річкова пристань.[23]

У 1973 році Occidental домовилася з Радянським Союзом про угоду про обмін фосфатів на природний газ, за якою контрольовані Hammer фірми Occidental Petroleum і Tower International експортували б до Радянського Союзу фосфат, який Occidental видобував у північній Флориді, в обмін на Радянський Союз експортував з Одеси та Вентспілса через фірми Хаммера природний газ, який перетворювався на аміак, поташ і сечовину.[24][25] Загальна вартість цієї торгівлі оцінювалася в 20 мільярдів доларів. Будівництво радянських портових споруд, спроектованих фірмами Хаммера, частково фінансувався Експортно-імпортним банком за схваленням Ніксона.[26][25] Угода фінансувала радянське будівництво чотирьох аміачних заводів у Великому Поволжі, і трубопровід, що з'єднує їх з Одеським портом. Арманд Гаммер висловив Брежнєву ідею заснування Одеського припортового заводу, яка була успішно втілена в життя. За участю Гаммера був побудований найбільший завод з виробництва аміаку — «ТольяттіАзот» і аміакопровід Тольятті — Одесса, а також Одеський і Вентспілський припортові заводи — підприємств з виробництва рідких аміачних добрив у СРСР. Реалізація цих грандіозних проектів в СРСР у 1973 році, дає змогу Гаммеру виробляти рекордний мільйон тонн добрив на рік, що миттєво зробило його монополістом на світовій арені. Компанія оголосила тривалість угоди з добривами до 1998 року — до 100-річчя Гаммера.[27]

У серпні 1973 року Лівія націоналізувала 51 % активів Occidental в країні.[28] У лютому 1974 року компанія оголосила про 35-річну угоду про розвідку нафти з Лівією. 81 % нафти, видобутої Occidental Petroleum, мав надходити уряду Лівії, а 19 % залишалося за Occidental Petroleum.[28] У 1986 році компанія призупинила роботу в країні через економічні санкції, введені Сполученими Штатами. У 2005 році Occidental та її партнер Liwa виграли 8 із 15 місць розвідки на аукціоні EPSA-4, зробивши обидві компанії одними з перших, хто вийшов на лівійський ринок після того, як Сполучені Штати зняли ембарго щодо Лівії.[29]

Компанія була однією з перших компаній, які досліджували розробку горючих сланців.[30]

У 1983 році Occidental і Ecopetrol, колумбійська державна нафтова компанія, відкрили гігантське родовище Caño Limón в Арауці.[31] У липні 1996 року компанія продала свою частку в 3 нафтових родовищах у Конго уряду Конго за 215 мільйонів доларів.[32] Наступного року компанія заплатила 3,65 мільярда доларів за придбання нафтового родовища Elk Hills.[33]

У 1986 році компанія створила спільне підприємство з Church & Dwight, яке виробляє продукцію Arm & Hammer, для заводу з виробництва карбонату калію в Масл-Шоалс, штат Алабама.[34]

У 1988 році, коли на його нафтовій платформі Piper Alpha стався вибух, убивши 167 людей.[35] Звіт Каллена висвітлив недоліки в багатьох сферах платформи.

У 1990 році Арманд Хаммер помер, і Рей Р. Ірані став головою та головним виконавчим директором компанії.[36][37] У 1991 році Occidental продала свою частку в IBP, Inc.[38] У 1993 році компанія продала свої вугільні підприємства, що залишилися.[39]

У 2006 році уряд Еквадору конфіскував частку компанії в блоці 15 тропічного лісу Амазонки, змусивши компанію взяти 306 мільйонів доларів після сплати податків.[40][41] У 2016 році Еквадор погодився виплатити компанії компенсацію в розмірі 980 мільйонів доларів, порівняно з початковою компенсацією в 1,77 мільярда доларів. Угода була заснована на арбітражному рішенні Міжнародного центру з вирішення інвестиційних спорів 2012 року.[42]

У 2007 році компенсаційна політика Occidental потрапила під пильну увагу після того, як було оголошено, що Ірані отримав 460 мільйонів доларів компенсації в 2006 році.[43] У травні 2011 року Ірані пішов у відставку з посади генерального директора після того, як Пенсійна система вчителів штату Каліфорнія і Relational Investors, два основних акціонери, заперечили проти компенсаційної політики компанії. для топ-менеджерів.[44] Президент Стівен І. Чейзен був призначений генеральним директором замість Ірані, а в 2013 році акціонери вигнали Ірані з посади голови.[45] Незважаючи на його дивовижну винагороду, під час правління Ірані компанія виросла з групи непов'язаних підприємств до компанії, яка зосереджена на нафті та газі, а ринкова капіталізація компанії зросла з 5,5 мільярдів доларів до 80 мільярдів доларів.[46][47]

У січні 2011 року Occidental уклала партнерство з державною нафтовою компанією Абу-Дабі в розробці родовища Шах, одного з найбільших родовищ природного газу на Близькому Сході, через спільне підприємство під назвою Al Hosn Gas..[48] Al Hosn Gas почав працювати в 2015 році.[49]

У вересні 2014 року Occidental переніс свою штаб-квартиру в Х'юстон, штат Техас. [40] [41] У листопаді компанія продала свої 50 % акцій BridgeTex Pipeline Company, власника нафтопровідної системи з потужністю 300 000 барелів на день, яка тягнеться від Колорадо-Сіті, штат Техас, до Техас-Сіті, штат Техас, за 1,075 мільярда доларів США.[50][51] У грудні 2014 року Occidental розподілила 80,5 % своїх акцій California Resources Corporation, найбільшого виробника нафти та природного газу в Каліфорнії на валовій основі в барелях нафтового еквівалента, серед акціонерів Occidental[52] і у березні 2016 року розподілила свою частку, що залишилася, серед акціонерів.[53] У червні 2017 року компанія продала землю в Пермському басейні за 600 мільйонів доларів і використала виручені кошти для придбання інших активів у цьому районі.[54]

У жовтні 2015 року компанія Occidental завершила першу фазу проекту із затоплення вуглекислим газом вартістю 500 мільйонів доларів у Гоббсі, штат Нью-Мексико.[55] У березні 2017 року компанія та її партнер по спільному підприємству Mexichem 50/50 почали експлуатацію установки крекінгу етилену потужністю 1,2 мільярда фунтів стерлінгів на рік на заводі OxyChem в Інглсайді, штат Техас, а також трубопроводів і сховищ у Маркхемі, штат Техас.[56]

У травні 2016 року Вікі Голлуб, яка працювала в Occidental з 1981 року та приєдналася до ради директорів у 2015 році, стала головним виконавчим директором компанії, першою жінкою, яка обіймала посаду головного виконавчого директора великої нафтогазової компанії США.[57]

У січні 2018 року було визнано, що Occidental частково відповідає за воронку Bayou Corne разом із Texas Brine Company та Vulcan Materials Company.[58]

Примітки

  1. ↑ Global LEI Index
  2. ↑ а б Форма 10-K — 2023.
  3. ↑ https://www.chicagotribune.com/news/ct-xpm-1997-12-20-9712200122-story.html
  4. ↑ «Де ми працюємо». OXY.com. Архів оригіналу за 8 листопада 2014 року.
  5. ↑ «Огляд продукту — Хімікати». Oxy.com
  6. ↑ «Occidental Petroleum зараз № 60 найбільша компанія, перевершивши Hewlett-Packard». Forbes.com
  7. ↑ Vicki A. Hollub, Director since 2015 (Архів від 21 вересня 2016)
  8. ↑ а б в Форма 10-К 2015 р.[недоступне посилання]
  9. ↑ Графіка про іракські нафтові аукціони
  10. ↑ Oxy продає частку Zubair, 11 листопада 2015 року
  11. ↑ Економіка, торгівля та фінанси: Chevron відмовляється від участі в торгах за Anadarko — Occidental, ймовірно, досягла своєї мети. Процитовано 23 травня 2019.
  12. ↑ Anadarko погоджується бути придбаним компанією Occidental. Отримано 23 травня 2019.
  13. ↑ Oxychem: Calcium Chloride (архів від 5 листопада 2014 року).
  14. ↑ Північна Америка лідирує на світовому ринку хлориду кальцію
  15. ↑ Дочірній компанії Shin-Etsu Shintech у віці 40 років
  16. ↑ Веб-сайт Indspec (архів від 25 вересня 2015 року)
  17. ↑ Armand Products (архів від 29 листопада 2014 року)
  18. ↑ Occidental Petroleum Corporation | American company | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 27 березня 2023.
  19. ↑ Hastedt, Glenn, ред. (2011). Spies, Wiretaps, and Secret Operations; An Encyclopedia of American Espionage: Hammer, Armand. ABC-CLIO. с. 354—355. Процитовано 13 серпня 2021.
  20. ↑ McCormick, Lynde (3 липня 1980). Deal-maker Armand Hammer Moscow's capitalist comrade. The Christian Science Monitor. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 23 жовтня 2017.
  21. ↑ MILLER, JUDITH (30 січня 1986). OIL OFFICIALS ARE SAID TO LEAVE LIBYA. The New York Times. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 28 грудня 2017.
  22. ↑ WALD, MATTHEW L. (22 червня 1994). Out-of-Court Settlement Reached Over Love Canal. The New York Times. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 28 грудня 2017.
  23. ↑ Stock Photo - The remains of the Occidental Petroleum Jetty on Canvey Island in Essex. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  24. ↑ Smith, Hedrick (13 квітня 1973). Soviet and Occidental Oil In Multibillion‐Dollar Deal. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 9 листопада 2021.
  25. ↑ а б THE RIDDLE OF ARMAND HAMMER. The New York Times (амер.). 29 листопада 1981. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  26. ↑ Smith, Hedrick (29 червня 1974). OCCIDENTAL SIGNS DEAL WITH SOVIET. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
  27. ↑ Epstein, 1996, p. 267.
  28. ↑ а б Occidental‐Libya Exploration Pact Set. The New York Times (амер.). 8 лютого 1974. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 11 жовтня 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  29. ↑ Occidental not planning to divest assets in Oman, Abu Dhabi and Qatar: Occidental chief. Times of Oman. 23 січня 2016. Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 28 лютого 2019.
  30. ↑ A Preliminary Assessment of the Environmental Impacts from Oil Shale Developments. United States Environmental Protection Agency. 1977. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 23 жовтня 2017.
  31. ↑ Occidental to invest $80M in Colombia. American City Business Journals. 16 липня 2003. Архів оригіналу за 11 грудня 2005. Процитовано 23 жовтня 2017.
  32. ↑ Occidental Petroleum Announces Layoffs. The New York Times. Bloomberg News. 14 лютого 1996. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 28 грудня 2017.
  33. ↑ KRAUL, CHRIS (7 жовтня 1997). Occidental's $3.7-Billion Bid Buys Elk Hills Field. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  34. ↑ Armand Hammer to Own Pinch of Arm &. The Washington Post. 23 вересня 1986. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 23 жовтня 2017.
  35. ↑ Duff, Steven (6 червня 2008). Remembering Piper Alpha disaster. BBC News. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 28 липня 2011.
  36. ↑ PACE, ERIC (12 грудня 1990). Armand Hammer Dies at 92; Industrialist and Philanthropist Forged Soviet Links. The New York Times. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 28 грудня 2017.
  37. ↑ Ray Irani Officially Named Oxy Chairman. Los Angeles Times. 14 грудня 1990. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2020.
  38. ↑ PARRISH, MICHAEL (5 вересня 1991). Occidental Will Sell Its Stake in Iowa Beef Unit. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 15 березня 2020.
  39. ↑ OCCIDENTAL PETROLEUM SHEDS ITS LAST COAL COMPANY. The New York Times. 16 квітня 1993. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 4 березня 2017.
  40. ↑ Ecuador Cancels an Oil Deal With Occidental Petroleum. The New York Times. Reuters. 17 травня 2006. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 28 грудня 2017.
  41. ↑ Occidental Petroleum takes $306M charge on Ecuador operations. American City Business Journals. 5 липня 2006. Архів оригіналу за 18 листопада 2008. Процитовано 23 жовтня 2017.
  42. ↑ Valenci, Alexandra (13 січня 2016). Ecuador to pay $980 million to Occidental for asset seizure. Reuters. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2017.
  43. ↑ Douglas, Elizabeth (7 квітня 2007). Occidental CEO's 2006 paycheck: $460 million. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 15 березня 2020.
  44. ↑ Driver, Anna (31 серпня 2010). Occidental's Irani to retire as CEO in 2011: report. Reuters. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 березня 2018.
  45. ↑ Li, Shan; White, Ronald D. (4 травня 2013). Occidental Petroleum Chairman Ray Irani ousted at annual meeting. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 15 березня 2020.
  46. ↑ Corkery, Michael (3 серпня 2010). Is Occidental's Irani Worth His Big Pay Check?. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 4 серпня 2017.
  47. ↑ Groom, Nichola (6 травня 2011). Occidental stockholders want say on pay every year. Reuters. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 23 жовтня 2017.
  48. ↑ Occidental wins Abu Dhabi Shah gas project: sources. Reuters. 19 січня 2011. Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 1 липня 2017.
  49. ↑ UAE's Shah gas project now seen online early 2015-ADNOC. Reuters. 20 січня 2014. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 28 грудня 2017.
  50. ↑ Blum, Jordan (14 лютого 2014). Occidental Petroleum splintering and moving its headquarters to Houston. American City Business Journals. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 23 жовтня 2017.
  51. ↑ Li, Shan (14 лютого 2014). Occidental Petroleum to move headquarters to Houston, spin off California assets. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 15 березня 2020.
  52. ↑ Olabi, Nora (1 грудня 2014). Occidental Petroleum completes California spin-off. American City Business Journals. Архів оригіналу за 20 серпня 2015. Процитовано 23 жовтня 2017.
  53. ↑ Occidental Petroleum Announces Regular Quarterly Dividend (Пресреліз). Business Wire. 18 лютого 2016. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
  54. ↑ Mann, Joshua (19 червня 2017). Oxy makes two $600M deals to sell, buy Permian assets. American City Business Journals. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  55. ↑ Christ, Sal (21 жовтня 2015). $500 million oil recovery project wraps up first phase in Hobbs. American City Business Journals. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  56. ↑ Brelsford, Robert (1 березня 2017). OxyChem, Mexichem commission Texas ethylene complex. Oil & Gas Journal. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 4 березня 2018.
  57. ↑ Occidental Names Hollub First Woman CEO of Big U.S. Oil Firm. Bloomberg L.P. 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 2 січня 2017.
  58. ↑ Judge: Fault for Bayou Corne sinkhole lies with Texas Brine, OxyChem, Vulcan; companies had decades of warnings [Архівовано 13 вересня 2021 у Wayback Machine.] The Advocate

Посилання

This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.