Renault 4CV

Renault 4CV
Виробник	Renault
Роки виробництва	1946-1961
Попередник(и)	Renault Juvaquatre
Наступник(и)	Renault Dauphine Renault 4
Клас	Міський автомобіль
Двигун(и)	Бензиновий двигун
Колісна база	2100 мм
Довжина	3663 мм
Ширина	1430 мм
Висота	1470 мм
Маса	600 кг
Подібні	4CV Sedan: Austin A30 4-door saloon Citroën 2CV Sedan Fiat 500B "Topolino" 2-door saloon/Fiat 500C "Topolino" 2-door saloon/1955–1969 Fiat 600 2-door saloon Morris Minor 4-door saloon Panhard Dyna X 4-door sedan Simca 6 2-door coupé Volkswagen Käfer Sedan Škoda 1101/1102 4-door sedan 4CV Convertible: Austin A30 4-door convertible Citroën 2CV Convertible Fiat 500B "Topolino" 2-door convertible/Fiat 500C "Topolino" 2-door convertible/1955–1969 Fiat 600 2-door convertible Morris Minor 4-door convertible Panhard Dyna X 4-door Convertible Simca 6 2-door convertible Volkswagen Käfer Convertible Škoda 1101/1102 4-door convertible

Рено 4CV (фр. quatre chevaux, вимовляється: [kat.ʃəvo] ніби написано quat'chevaux^[1]) — одна з найпопулярніших моделей за всю історію існування Рено, названа французьким «Фольксвагеном» — народним автомобілем. Рено 4CV — малолітражний, чотирьох дверний седан із заднім розміщенням двигуна, потужністю 21 к.с. Перші модифікації 4CV були обладнані 4-циліндровим двигуном робочим об'ємом 760 см³, але пізніше об'єм двигуна було зменшено до 748 см³.

Із самого початку створення автомобіль викликав великий інтерес. Черги на придбання автомобіля сягали двох років. В 1954 році було випущено півмільйонний автомобіль 4CV, а коли 6 липня 1961 року було продано 1 мільйон машин, виробництво автомобіля припинилося. У 1962 році його було замінено на прогресивний для свого часу передньопривідний Рено 4.

Всього виготовлено 1 105 547 екземплярів Renault 4CV.

CV — це абревіатура від chevaux-vapeur, французького еквівалента одиниці потужності «кінська сила». Назва 4CV, таким чином, відноситься до податкових кінських сил автомобіля.

Над створенням моделі 4 CV Луї Рено почав працювати ще у повоєнний період з 1941 по 1944 роки. Восени 1940 року Луї Рено розпочав фінансування проекту по створенню масового мікролітражного автомобіля із заднім розміщенням двигуна, який планувалося запустити у виробництво після закінчення другої світової війни. У травні 1941 року було зроблено дерев'яну модель автомобіля. Незважаючи на заборону німців проектувати і створювати будь-яку цивільну техніку, фірмою «Рено» було створено три робочі екземпляри автомобіля. У вересні 1943 року було проведено перші випробування автомобіля 4CV, результатами яких Л. Рено був незадоволений. Модель було доопрацьовано і її повторні випробування розпочалися у березні 1944 року. Проте Л. Рено так і не вдалося налагодити виробництво 4CV. Під час другої світової війни фірма «Рено» випускала вантажні автомобілі та іншу воєнну продукцію для вермахту, в результаті чого заводи фірми були зруйновані англо-американськими військами, а самого Луї Рено після звільнення Парижу у кінці серпня 1944 року було заарештовано за звинуваченням у співпраці з фашистською Німеччиною. У жовтні 1944 року Луї Рено помер у в'язниці. Фірму «Рено» було націоналізовано і було перетворено на державне підприємство і названо «Режі Насьональ дез Юзін Рено» (Regie Nationale des Usines Renault). Після смерті Рено його справу було продовжено і модель «4CV» була допрацьована. Вперше автомобіль цієї моделі було представлено на першому післявоєнному Паризькому автомобільному салоні, який було відкрито 3 жовтня 1946 року. Автомобіль виправдав сподівання: невеликий, але всередині доволі просторий — достатньо для розміщення чотирьох дорослих, економічний у споживанні пального, але здатний розвивати велику швидкість. Перші автомобілі Рено 4CV були пофарбовані у фарбу, що була залишена німцями і використовувалася для фарбування вантажних автомобілів, що направлялися в Африку.

У 1952 році автоконструктор та гонщик Жан Редле (Jean Redele) на переробленому ним автомобілі Рено 4CV виграв перегони Мілле Міглія («Mille Miglia») у категорії автомобілів з робочим об'ємом двигуна до 750 см³.